Рішення № 38955474, 30.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № Провадження №367/554/14-ц 22-ц/780/3414/14 Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.Категорія56Доповідач у 2 інстанціїПоліщук 30.05.2014 ______________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Ігнатченко Н.В., Малорода О.І.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2013 року у справі за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про стягнення відновної вартості зелених насаджень,-

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2014 року прокурор міста Ірпеня Київської області звернувся в суд з даним позовом в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті коштів за відновну вартість зелених насаджень в розмірі 29 948,99 грн.

Позов обґрунтований тим, що під час проведення перевірки додержання вимог чинного законодавства при погашенні заборгованості по сплаті відновної вартості по зеленим насадженням до місцевого бюджету встановлено, що рішенням Бучанської міської ради від 20.09.2007 р. №413-18-V ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, а 29.05.2008 року рішенням Бучанської міської ради №833-32-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4 рішення Бучанської міської ради №833-32-V відповідача зобов'язано провести сплату відновної вартості зелених насаджень в сумі 29 948,99 грн. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 пройшов державну експертизу землевпорядної документації, згідно висновку якої розрахунок відновної вартості зелених насаджень складає - 29 948,99 грн. В досудовому порядку ОСОБА_2 кошти за відновну вартість зелених насаджень в розмірі 29 948,99 грн. не сплатила.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2014 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Бучанської міської ради Київської області заборгованість по сплаті коштів за відновну вартість зелених насаджень в розмірі 29 948,99 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення даної справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначається про пропуск позивачем строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 при передачі їй у власність земельної ділянки, не сплатила відновну вартість зелених насаджень згідно рішення Бучанської міської ради №833-32-V від 29.05.2008 року, а тому вказані кошти в сумі 29 948,99 грн. підлягають стягненню в судовому порядку.

Проте погодитись із вказаними висновками не можна, так як судом не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню.

Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорюються.

Рішенням Бучанської міської ради від 20.09.2007 р. №413-18-V ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. (а.с.7).

Рішенням Бучанської міської ради №833-32-V від 29.05.2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу площею 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 провести сплату відновної вартості зелених насаджень в розмірі - 29 948,99 грн. (а.с.15).

Згідно довідки № 29 від 05.05.2008 р., виданої відділом земельних ресурсів у м. Бучі, земельна ділянка площею 1000 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 обліковується як землі запасу Бучанської міської ради - зелені насадження загального користування (а.с.8).

Відповідно до розрахунку відновної вартості зелених насаджень в АДРЕСА_1, затвердженого директором КП КОР «Обласний лісгосп», загальна сума відновної вартості складає 29 948,99 грн. (а.с.12).

30 жовтня 2008 року на ім.'я ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 0,1000га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованої в в АДРЕСА_1.(а.с.16).

Встановивши вказані обставини справи, суд ухвалив заочне рішення відповідно до глави 8 ЦПК України.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що при перегляді заочного рішення суд першої інстанції не звернув уваги на обставини, викладені в заяві про перегляд заочного рішення, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в доповненнях до заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 посилалась на пропуск позивачем строку позовної давності, просила застосувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З врахуванням тієї обставини, що рішення є заочним, колегія суддів вважає, що відповідач не позбавлений права подати заяву про застосування позовної давності при поданні заяви про перегляд заочного рішення суду, що і було зроблено ОСОБА_2

Відповідно до п. 11 Постанови КМУ №1045 від 01.08.2006 р. «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Встановлено, що ОСОБА_2 земельну ділянку передано у власність рішенням Бучанської міської ради №833-32-V від 29.05.2008 року, а державний акт на право власності вона отримала 30 жовтня 2008 року.

Посилання прокурора на те, що про заборгованість відповідача із сплати відновної вартості зелених насаджень йому стало відомо в червні 2013 року в ході проведення перевірки не можна прийняти до уваги, оскільки в постанові про проведення перевірки від 6.06.2013року, винесеної заступником прокурора міста Ірпеня, не зазначено, що несплата ОСОБА_2 відновної вартості зелених насаджень виявлена в 2013 році. Зміст вказаної постанови свідчить про те, що Бучанська міська рада проінформувала прокуратуру м.Ірпеня щодо стану заборгованості за сплати відновної вартості зелених насаджень з 2007 року.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що зобов'язання відповідача сплатити відновну вартість зелених насаджень виникло відповідно до п.4 рішення Бучанської міської ради від 29 травня 2008 року та після отримання нею державного акту на право власності на земельну ділянку

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З врахуванням вказаних обставин, оскільки право власності на земельну ділянку у ОСОБА_2 виникло 30 жовтня 2008 року, а з позовом в суд прокурор звернувся в січні 2014 року, тобто після спливу позовної давності, докази пропуску строку позовної давності, наведені позивачем, не можна визнати поважними причинами, то в позові необхідно відмовити за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позові за спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст. 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення:

В задоволенні позову прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 про стягнення відновної вартості зелених насаджень - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: