Постанова № 38954601, 11.02.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2611/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання бездіяльності та дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання бездіяльності та дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, зокрема, про те, що у вересні 2013 року вона зверталась до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області в особі завідуючого сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 з заявою та іншими документами, а також з проханням надати необхідні бланки та реквізити для сплати державного мита, передбаченого законом, у випадку подання заяви про скасування запису реєстрації права власності, що належить ОСОБА_3 на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. Однак їй було в цьому відмовлено.

ОСОБА_1 зазначає, що 02 жовтня 2013 року вона поштовою кореспонденцією направила відповідачу заяву про долучення до матеріалів реєстраційної справи копії ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року з проханням здійснити відповідні внесення змін до записів Державного реєстру прав.

Проте листом від 16 жовтня 2013 року №03-11/381 подану позивачем заяву разом з доданими до неї документами повернуто заявнику з підстав її невідповідності вимогам чинного законодавства України.

Лише 25 жовтня 2013 року після чергового звернення до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області, а саме: до начальника Берегеч І.А., копію ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року було прийнято із зобов'язанням долучити до матеріалів відповідної реєстраційної справи.

Вважаючи, що такі дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень суперечать вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить суд:

- визнати, що має місце бездіяльність Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції (в особі завідуючого сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5) щодо не реагування на звернення за вчиненням реєстраційних дій та відмови в таких, та неналежне виконання суб'єктом оскарження обов'язків державного реєстратора;

- визнати недійсним та зобов'язати Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати запис, внесений до реєстру прав власності державним реєстратором ОСОБА_5 із зазначенням про погашення права власності на підставі скасованої ухвали суду від 26 грудня 2012 року, а саме: скасувати «Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 04 березня 2013 року 14:59:17 на підставі перенесення до ДРРПНМ рішення 690217, ухвала суду 6-362/12»;

- визнати незаконною та недійсною і зобов'язати Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати реєстрацію права власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на ОСОБА_3

Відповідач надав суду заперечення проти позову у письмовій формі. Посилаючись на те, що його дії вчиненні з дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, просив суд у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій та бездіяльності відмовити.

В судовому засіданні 19 грудня 2013 року позив уточнила позовні вимоги та просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції щодо не реагування на звернення за вчиненням реєстраційних дій та відмови в таких;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в прийнятті її заяви, поданої 02 жовтня 2013 року;

- визнати недійсним та зобов'язати Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати запис, внесений до реєстру прав власності державним реєстратором ОСОБА_5 із зазначенням про погашення права власності на підставі скасованої ухвали суду від 26 грудня 2012 року, а саме: скасувати «Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 04 березня 2013 року 14:59:17 на підставі перенесення до ДРРПНМ рішення 690217, ухвала суду 6-362/12»;

- визнати незаконною та недійсною і зобов'язати Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати реєстрацію права власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на ОСОБА_3

Крім цього, позивач та відповідач виявили бажання примиритися та просили суд надати їм для цього час.

Ухвалою від 19 грудня 2013 року провадження у справі зупинено до 17 січня 2014 року.

17 січня 2014 року у зв'язку з поданням позивачем заяви про продовження строку для примирення ухвалою суду такий строк продовжено та призначено справу до судового розгляду на 11 лютого 2014 року.

11 лютого 2014 року провадження у справі поновлено.

Позивач пояснила, що примирення з відповідачем не досягнуто, а тому, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, уточнені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Оскільки позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача та беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення особи, яка з'явилась в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чагорське» про визнання частково недійсним договорів купівлі-продажу, визнання права власності на ? ідеальну частку спільного майна подружжя, визнання порядку користування будинковолодіннями.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2012 року у вказаній справі задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено вчиняти дії по відчуженню корівника літ. «А» загальною площею 935,20 кв.м., що розташованаий в АДРЕСА_1, а також заборонено дії по відчуженню земельної ділянки площею 0,2427 га, що розташована в АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_6.

05 грудня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, у зв'язку з примусовим виконанням Шевченківським ВДВС Чернівецького РУЮ виконавчого провадження №35409308 по стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики, в результаті переговорів укладено мирову угоду.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_6 відмовився на користь стягувача, тобто ОСОБА_3, від права власності на нежитлове приміщення (корівник №3) загальною площею 935,20 кв.м., що розташоване в селі Чагор по вулиці Горького, 38 В Глибоцького району Чернівецької області, та від права власності на земельну ділянку площею 0,2427 га, що розташована в АДРЕСА_1.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року у справі №6-362/12 було задоволено подання головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ про визнання мирової угоди від 05 грудня 2012 року й зазначену мирову угоду визнано.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року. Питання визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з цим 04 березня 2013 року та 16 липня 2013 року ОСОБА_3 звертався до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень разом з доданими до них документами щодо проведення державної реєстрації права власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно.

За результати розгляду указаних заяв та доданих до них документів, в чому числі і ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року у справі №6-362/12 та мирової угоди від 05 грудня 2012 року, державним реєстратором відповідно 04 березня 2013 року та 16 липня 2013 року прийняті рішення про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на зазначене вище нерухоме майно.

Не погодившись, що право власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано на ОСОБА_3 та вважаючи, що при поданні заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень останнім свідомо було приховано інформацію про оскарження в апеляційному порядку ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2012 року у справі №6-362/12 і про існування встановленої 19 жовтня 2012 року судовим рішенням заборони на відчуження вказаного нерухомого майна, ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області з заявою та іншими документами, а також з проханням надати необхідні бланки та реквізити для сплати державного мита у випадку подання заяви про скасування запису реєстрації права власності, що належить ОСОБА_3 на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки таких отримано не було, а заяву та надану копію ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року не прийнято, позивач 02 жовтня 2013 року поштовою кореспонденцією направила відповідачу заяву про долучення до матеріалів реєстраційних справ №16645573210 та 106170273210 копії ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року з проханням здійснити відповідні внесення змін до записів Державного реєстру прав.

Проте листом від 16 жовтня 2013 року №03-11/381 подану позивачем заяву разом з доданими до неї документами повернуто заявнику з підстав її невідповідності вимогам чинного законодавства України.

Не погоджуючись із тим, що на усне звернення до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області не було надано бланків та реквізитів для сплати державного мита у випадку подання заяви про скасування запису реєстрації права власності, а також із тим, що суб'єктом владних повноважень не було прийнято заяву про долучення до матеріалів реєстраційної справи та внесення відповідних змін до записів державного реєстру прав, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною другою статті 15 Закону №1952-IV передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Як зазначено відповідачем, при зверненні ОСОБА_1 в усній формі їй було надано інформацію про перелік документів, необхідний для вчинення відповідної реєстраційної дії; роз'ясненою, що зразки заяв про державну реєстрацію є загальнодоступними, містяться на сайті Реєстраційної служби та на інформаційному стенді в Реєстраційній службі, на якому також розміщено інформацію про адміністративні послуги, що надаються Реєстраційною службою.

Зазначені обставини позивачем не спростовано. Натомість наголошено, що при зверненні вперше наприкінці вересня 2013 року завідуючий сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 не надав встановлені Міністерством юстиції України бланки заяв і квитанцій та відмовився прийняти заяву про долучення до матеріалів реєстраційної справи та внесення відповідних змін до записів державного реєстру прав. В прийнятті такої заяви, датованою 30 вересня 2013 року, разом з доданими до неї документами було відмовлено позивачу і при зверненні 02 жовтня 2013 року.

Згідно статті 26 Закону 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначає Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за №1429/20167 (далі - Порядок №3502/5).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Поряд з цим пунктом 1.2. Порядку №3502/5 визначено, що заінтересованою особою є:

- у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав - особа, відомості про яку містяться у відповідному записі Державного реєстру прав;

- у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав - особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав.

Отже, із зазначеного слідує, що із заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав може звернутися особа, відомості про яку містяться у відповідному записі Державного реєстру прав; а із заявою щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав - особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав.

Згідно положень підпункту 2.14.1. пункту 2.14. Порядку №3502/5 однією з підстав для відмови у внесенні змін до записів Державного реєстру прав є те, що із заявою звернулась неналежна особа.

Як вбачається з обставин справи, ОСОБА_1, додавши ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2013 року та ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2012 року, зверталась до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції саме із заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав по реєстраційній справі ОСОБА_3 і просила анулювати внесений запис про вже недійсну мирову угоду та погашення на цій підставі права власності.

Тобто позивач зверталась до органу державної реєстрації прав із заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав, не будучи при цьому особою, відомості про яку містяться у відповідному записі Державного реєстру прав.

За таких обставин, суд вважає правомірними оскаржувані позивачем дії та бездіяльність відповідача, й приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції щодо не реагування на звернення за вчиненням реєстраційних дій та відмови в таких; визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в прийнятті заяви, поданої 02 жовтня 2013 року.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що безпосередньо із заявою про скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області не зверталася.

Не було подано ОСОБА_1 і рішення суду, винесене в її інтересах, про скасування рішення державного реєстратора прав (в даному випадку такими рішеннями могли б бути судові рішення, якими було б скасовано рішення Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 березня 2013 року та від 16 липня 2013 року).

За змістом же наведеної вище статті 26 Закону №1952-IV запис про скасування державної реєстрації прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав.

Відтак, безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині визнання недійсним та зобов'язання Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати запис, внесений до реєстру прав власності державним реєстратором ОСОБА_5 із зазначенням про погашення права власності на підставі скасованої ухвали суду від 26 грудня 2012 року, а саме: скасувати «Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 04 березня 2013 року 14:59:17 на підставі перенесення до ДРРПНМ рішення 690217, ухвала суду 6-362/12»; визнання незаконною та недійсною і зобов'язання Реєстраційну службу Глибоцького районного управління юстиції скасувати реєстрацію права власності на корівник №3 та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на ОСОБА_3.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваних бездіяльності та дій, а доводи позивача в обґрунтування своїх позовних вимог є безпідставними та необґрунтованими, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання бездіяльності та дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 14 лютого 2014 року.