Постанова № 38954539, 26.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1886/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2014 року позивач Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м.Полтаві) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 7141,86 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 7141,86 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов не надав, конверт із копією ухвали про відкриття скороченого провадження, направлений відповідачу за адресою: 39600, АДРЕСА_1, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду із відміткою поштової організації 22.05.2014 року "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як платник податків та перебуває на обліку в ДПІ у м.Полтаві згідно довідки про взяття на облік платника податків від 17 квітня 2014 року №1416011401028.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з пласти за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- №1300009218 від 13 лютого 2013 року за 2013 рік, з розбивкою щомісячного податкового зобов'язання в сумі відповідно до якої сума орендної плати з фізичних осіб, яка підлягає нарахуванню та сплаті, складає 1797,45 грн; /а.с.17-19/.

- №1400019633 від 19 лютого 2014 року за 2014 рік, з розбивкою щомісячного податкового зобов'язання в сумі відповідно до якої сума орендної плати з фізичних осіб, яка підлягає нарахуванню та сплаті, складає1797,45 грн. /а.с.20-21/.

Станом на момент звернення до суду за податковою декларацією з пласти за землю №1300009218 від 13 лютого 2013 року рахується заборгованість в розмірі 3547,00 грн., за податковою декларацією з пласти за землю №1400019633 від 19 лютого 2014 року рахується заборгованість в розмірі 3594,86 грн.

Підпунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Позивачем 09 жовтня 2013 року винесено податкову вимогу № 455-15, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". /а.с.6/. Доказів оскарження податкової вимоги № 455-15 від 09 жовтня 2013 року до суду не надано.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи судом сума податкового боргу ФОП ОСОБА_2 становить 7141,86 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи облікової картки з орендної плати з фізичних осіб.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно довідки позивача від 14 квітня 2014 року №7544/9/16-01-25-01-20 ФОП ОСОБА_2 має відкриті розрахункові рахунки у відповідних банківських установах. /а.с.15/.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем податкова вимога від 09 жовтня 2013 року № 455-15 у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржена, податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю не виконані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги контролюючого органа є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 39600, АДРЕСА_1) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 7141 (сім тисяч сто сорок одна) грн. 86 коп. на р/р 33211815700002 код бюджетної класифікації платежу 13050500 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 травня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко