Постанова № 38954469, 26.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 903/1145/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Миханюк М.В.

суддя Павлюк І. Ю. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.14 р.

у справі № 903/1145/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор"

до Приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор"

про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Волинської області від 26.03.2013 р. у справі № 903/102/13-г, шляхом стягнення 4 117 407,53 грн.

за участю представників:

позивача (стягувача) - не з'явився

відповідача (боржника) - Козака А.Ю. (дов. б/н від 23.04.2012 р.)

Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області - Турчинського В.Є. (дов. № 04-8/175 від 17.01.2014р.)

Судом роз'яснено представникам відповідача (боржника) та Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.04.2014 р. у справі №903/1145/ 13 (суддя Кравчук В.О.) частково задоволено скаргу ПрАТ "Луцькавтодор" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Волинській області про стягнення з ПрАТ "Луцькавтодор" 345622 грн. 75 коп. виконавчого збору за невиконання у самостійному порядку наказу господарського суду Волинської області №903/1145/ 13 від 27.01.2014 року. Постанову про стягнення виконавчого збору від 27.02.2014 року скасовано. Провадження в частині розгляду постанови про арешт коштів боржника від 27.02.2014 року припинено.

Суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.12.2013 року у справі № 903/1145/13 ще не завершено, боржником добровільно сплачено 1 600 000 грн., а тому підстави для винесення постанови про стягнення виконачого збору відсутні. Крім того, суд зазначив, що постанова про арешт коштів боржника не виносилася, а відтак прийшов до висновку про припинення провадження в частині розгляду цієї постанови.

Не погоджуючись із даною ухвалою, відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2014р. у справі № 903/1145/13 в частині визнання незаконною постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.02.2014 року та відмовити в задоволенні скарги ПрАТ "Луцькавтодор".

Скаржник вважає відображені в ухвалі висновки суду першої інстанції невірними і такими, що прийняті з порушенням норм матеріального. Зазначає, що державним виконавцем 08.02.2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови надіслано сторонам виконавчого провадження. На адресу відділу 19.02.2014 року надійшла заява боржника про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2014 року, а тому державним виконавцем відкладено провадження виконавчих дій до 20.02.2014 року та винесено відповідну постанову від 19.02.2014 року. У зв'язку з тим, що боржником в самостійному порядку рішення суду не виконано, державним виконавцем 27.02.2014 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. відновлено строк на подання апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2014 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області прийнято до провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2014р. представник відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник ПрАТ "Луцькавтодор" заперечив доводи апеляційної скарги. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, ПрАТ "Луцькавтодор" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дії державного виконавця по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору є протиправними, оскільки головним державним виконавцем Турчинським В.Є. грубо порушено порядок повідомлення сторін виконавчого провадження, встановлений ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно позбавлено боржника в добровільному порядку погасити заборгованість, що у свою чергу, на думку ПрАТ "Луцькавтодор", спричинило незаконне винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Боржник також зазначає, що законодавчо встановлена процедура поновлення строку добровільного виконання рішення (відкладення провадження виконавчих дій), не надає право виконавцю застосовувати заходи примусового виконання рішення у разі несвоєчасного отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. ПрАТ "Луцькавтодор" зазначає, що докази про відкладення провадження виконавчих дій відсутні, а тому це дає підстави стверджувати, що для ПрАТ "Луцькавтодор" не був визначений час для добровільного виконання рішення суду за виконавчим документом, у зв'язку із чим постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 345622,75 грн. винесена неправомірно і підлягає скасуванню. На думку ПрАТ "Луцькавтодор" для того, щоб виникли підстави для стягнення виконавчого збору, державний виконавець повинен фактично виконати рішення; якщо ж боржник виконав рішення самостійно навіть після спливу строку, встановленого для добровільного його виконання, або ж заходи з примусового виконання рішень державним виконавцем не вчинялись, виконавчий збір не стягується. ПрАТ "Луцькавтодор" також пояснює, що якщо навіть припустити, що державний виконавець правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.02.2014 р., то повинен був визначити цей виконавчий збір виходячи із суми боргу, яка підлягала стягненню з боржника станом на 27.02.2014 р., тобто із суми 2856227,53 грн.; у такому разі 10% виконавчого збору становили б 285622,75 грн., а не 345622,75 грн. як вказано в оскаржуваній постанові. Враховуючи вищевикладене, ПрАТ "Луцькавтодор" просить залишити без змін ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2014 р. у справі №903/1145/13, а апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області без задоволення.

У судовому засіданні 26.05.2014 р. представник ПрАТ "Луцькавтодор" подав клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів: копію супровідного листа від 14.04.2014р. № 04-32/2419, копію поштового конверту, копію постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 19.02.2014 р. Подання зазначених письмових доказів суду апеляційної інстанції представник боржника мотивував тим, що дані письмові докази були отримані боржником після винесення оскаржуваної ухвали суду від 09.04.2014р., а тому не могли бути подані в суді першої інстанції.

У судове засідання апеляційного господарського суду 26.05.2014 р. представник стягувача не з'явився, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 163).

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника стягувача (позивача).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників відповідача (боржника) та Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 18.12.2013 р. у справі № 903/1145/13 позов про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.03.2013 р. у справі № 903/102/13-г, шляхом стягнення 4 117 407,53 грн. задоволено з видачею наказу про стягнення з ПрАТ "Луцькавтодор" на користь ТзОВ "Золотий екватор" 3 633 587,53 грн. основного боргу, 116 278,64 грн. пені, 268 721,36 грн. 3 % річних, 137 640 грн. судового збору. На виконання даного рішення 27.01.2014 р. господарським судом Волинської області видано наказ про примусове виконання рішення.

Матеріалами справи стверджується, що 08.02.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Волинської області № 903/1145/13 виданого 27.01.2014 р. Боржнику ПрАТ "Луцькавтодор" запропоновано самостійно виконати рішення суду до 15.02.2014 р. Вказана постанова була отримана ПрАТ "Луцькавтодор" 14.02.2014 р., що стверджується поштовим повідомленням.

10.02.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

На адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області 19.02.2014 р. надійшла заява боржника про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2014 року.

19.02.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 20.02.2014 року.

Зазначена постанова була направлена 14.04.2014 р. боржнику.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2014 р. у справі № 903/1145/13 прийнято заяву ПрАТ "Луцькавтодор" від 25.02.2014 р. вих.№ 27 до провадження, вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Волинської області від 27.01.2014 р. № 903/1145/13 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11 год. 40 хв. 05.03.2014 р.

Боржником в добровільному порядку було сплачено частково борг згідно рішення господарського суду Волинської області від 18.12.2013 р. у справі № 903/1145/13, а саме платіжними дорученнями № 1754 від 30.12.2013 р., № 1778 від 03.01.2014 р., № 1955 від 20.02.2014 р., № 1959 від 25.02.2014 р., № 1968 від 26.02.2014 р., № 1987 від 04.03.2014 р., № 1994 від 06.03.2014 р., № 2000 від 11.03.2014 р.

27.02.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Турчинським В.Є. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, з якою боржник ПрАТ "Луцькавтодор" не погодився, подав скаргу до господарського суду Волинської області в порядку ст.1212 ГПК України, в якій просив визнати її незаконною повністю і скасувати. ПрАТ "Луцькавтодор" також просив визнати незаконною повністю і скасувати постанову про арешт коштів боржника від 27.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.04.2014 р. у справі №903/1145/ 13 (суддя Кравчук В.О.) частково задоволено скаргу ПрАТ "Луцькавтодор" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Волинській області про стягнення з ПрАТ "Луцькавтодор" 345622 грн. 75 коп. виконавчого збору за невиконання у самостійному порядку наказу господарського суду Волинської області №903/1145/ 13 від 27.01.2014 року. Постанову про стягнення виконавчого збору від 27.02.2014 року скасовано. Провадження в частині розгляду постанови про арешт коштів боржника від 27.02.2014 року припинено.

Перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, право позивача (стягувача) на стягнення, а обов'язок відповідача (боржника) сплатити суму, встановлену рішенням суду, що набрало законної сили, - є обов'язковим на всій території України (ст.124 Коституції України, ст.115 ГПК України).

Відповідно до ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

- інші заходи, передбаченні рішенням.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного виконання рішення.

Пунктом 1.5. вищезазначеної Інструкції також передбачено обов'язок державного виконавця вжити заходи з примусового виконання рішення, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що головним державним виконавцем Турчинським В.Є. порушено порядок повідомлення сторін виконавчого провадження про винесену постанову про відкриття виконавчого провадження, встановлений ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки як вбачається з відмітки на конверті органу поштового зв'язку, вказана постанова була відправлена органом ДВС лише 13.02.2014 р., тобто через шість днів після її винесення і за два дні до закінчення встановленого строку для добровільного виконання рішення. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2014 р. зареєстровано підприємством лише 17.02.2014 р. (вх. № 18). Тим самим боржника було позбавлено можливості в добровільному порядку погасити заборгованість у відведений для цього державним виконавцем строк.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Як зазначалося вище, постанова про відкладення виконавчих дій була направлена боржнику 14.04.2014 р. Доказів на спростування вказаного органом ДВС не було надано суду.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання - постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно п. 4.16.2. вказаної вище Інструкції про проведення виконавчих дій, постанова про стягнення виконавчого збору, зокрема, виноситься після завершення добровільного строку, та встановлення, що рішення боржником не виконано. Пункт 4.16.1. Інструкції передбачає, що виконавчий збір визначається виходячи з фактично стягненої суми.

Отже для того, щоб виникли підстави для стягнення виконавчого збору, державний виконавець повинен фактично виконати рішення.

Ця правова позиція також підтверджується і постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14. Так. згідно з п. 20 вищезазначеної Постанови, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Тобто умовою для стягнення виконавчою збору є фактичне примусове виконання судового рішення.

Натомість, колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що з присудженої загальної суми в розмірі 4 156 227, 53 грн. на підставі цього рішення боржником фактично добровільно сплачено 1 600 000 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 1754 від 30.12.2013 р., № 1778 від 03.01.2014 р., № 1955 від 20.02.2014 р., № 1959 від 25.02.2014 р., № 1968 від 26.02.2014 р., № 1987 від 04.03.2014 р., № 1994 від 06.03.2014 р., № 2000 від 11.03.2014 р.

Крім того, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду також встановила, що державний виконавець при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору не врахував, що станом на 27 лютого 2014 року (момент винесення постанови про виконавчий збір) боржник добровільно сплатив на користь стягувача 1.300.000,00 гривень, що стверджується платіжними дорученнями: № 1754 від 30.12.2013р. на суму 500000,00 грн., № 1778 від 03.01.2014р. на суму 200000,00 грн., № 1955 від 20.02.2014р. на суму 200000,00 грн., № 1959 від 25.02.2014р. на суму 300000,00 грн., № 1968 від 26.02.2014р. на суму 100000,00 грн.

Отже, державним виконавцем фактично примусово не стягувався борг на користь стягувача згідно рішення господарського суду Волинської області від 18.12.2013 р. у справі № 903/1145/13, а тому підстави для винесення 27.02.2014 р. постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 345 622, 75 грн. були відсутні.

Крім того, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.02.2014р. винесена державним виконавцем всупереч ухвали господарського суду Волинської області від 26.02.2014р. у справі № 903/1145/13, якою судом було вжито заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Волинської області № 903/1145/13 від 27.01.2014р.

Враховуючи наведене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що місцевий господарський суд в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних доказів, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини та дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення скарги ПрАТ "Луцькавтодор" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 27.02.2014 р.

Натомість, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених вище.

Відтак, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2014 р. у справі № 903/1145/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2014 р. у справі № 903/1145/13 залишити без задоволення.

3. Матеріали справи № 903/1145/13 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Савченко Г.І.