Ухвала суду № 38954358, 29.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/601/14

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року,

ВСТАНОВИВ :

24.02.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського оружного адміністративного суду з позовом до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року. Одночасно позивачем було подано клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з даним адміністративним позовом.

Представником позивача було підтримано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зазначено, що строк звернення до суду позивачем був пропущений з поважних причин, а саме: оскаржуване розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року ним було отримано лише 23.08.2013 року.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку поважними. Позовну заяву ОСОБА_2 до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року залишено без розгляду. Повернуто позивачу сплачений судовий збір у сумі 121,80 грн. та 73,08 грн.

На зазначену ухвалу ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті заявлених вимог.

Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було помилково розцінено пояснення представника про те, що ОСОБА_2 було повідомлено про прийняття Розпорядження від 03.12.2012 року. Про існування оскаржуваного розпорядження ОСОБА_2 дізнався лише у серпні 2013 року та звернувся до Бериславської РДА для підтвердження обставин існування оскаржуваного Розпорядження, про що 23 серпня 2013 року отримав супровідний лист з належним чином звіреною копією Розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року, яким за заявою ОСОБА_3 було визначено місце проживання дітей: неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - з батьком, ОСОБА_2; малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 - з матір'ю, ОСОБА_3.

Дізнавшись про існування вищевказаного Розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року, ОСОБА_2 категорично з ним не погодився та 24.02.2014 року звернувся з адміністративним позовом до Бериславської РДА про його оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку судом першої інстанції не було прийнято до уваги доводи позивача про те, що він дізнався про винесене Розпорядження лише 23.08.2013 року. Суд виходив з наявного в матеріалах справи Журналу реєстрації рішень районної державної адміністрації з питань захисту прав дитини, відповідно до якого один з подружжя ознайомлений із вказаним Розпорядженням 03.12.2012 року. Також судом було враховано, що відповідно до Протоколу засідання районної комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації № 13 від 28.11.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були запрошені на вказане засідання.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що причина пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом не може бути визнана поважною.

Проте, колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком Херсонського окружного адміністративного суду, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання поновлення строку суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься Журнал реєстрації рішень районної державної адміністрації з питань захисту прав дитини, відповідно до якого один з подружжя ознайомлений з Розпорядженням 03.12.2012 року.

Із вказаного Журналу не вбачається, що з Розпорядженням було ознайомлено саме ОСОБА_2, та, з урахуванням факту розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ще у 2011 році та їх окремого проживання, не можна вважати, що позивача було ознайомлено з текстом Розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року.

Судом першої інстанції при розгляді справи також враховано протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації № 13 від 28.11.2012 року в якому вказано, що ОСОБА_2 був запрошений на засідання комісії. Колегія суддів вважає, що даний факт не може бути взятий до уваги при вирішенні питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки само по собі запрошення на засідання не свідчить про те, що ОСОБА_2 був присутній на цьому засіданні і був ознайомлений з винесеним Розпорядженням.

Апелянт зазначає, що його було лише в телефонному режимі за годину до засідання повідомлено про його початок, на що ОСОБА_2 було у відповідь повідомлено про неможливість прибуття на дане засідання у зв'язку з перебуванням у відрядженні, просив відкласти засідання комісії.

Колегія суддів приймає доводи апелянта про те, що Розпорядження № 1218 від 03.12.2012 року ОСОБА_2 отримав поштою лише 23.08.2013 року, про що свідчить супровідний лист № 09/01-25-1288/13 від 21.08.2013 року.

Враховуючи всі викладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом доведено поважність причин пропуску ним строку звернення до суду, а висновки суду першої інстанції спростовуються матеріалами справи та доводами апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Оскільки судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до Херсонського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі та її розгляду по суті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасувати.

Направити справу до Херсонського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі та її розгляду по суті заявлених вимог.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І Шляхтицький