Постанова № 38954281, 27.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1845/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2014 року Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - Університет, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) у сумі 44 379,98 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 під час навчання в Університеті з 10.08.2010 по 28.02.2014 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок Державного бюджету України відповідно до укладеного між ним та Університетом договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Всього на утримання відповідача було витрачено 44 379,98 грн. Разом з тим, не відпрацювавши трирічний термін в органах внутрішніх справ, наказом від 28.03.2014 №97 о/с лейтенант міліції ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас за власним бажанням, що є підставою для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі. У добровільному порядку вказану суму витрат ОСОБА_1 не сплатив, що й змусило позивача звернутися з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справ. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

За таких обставин суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Університет є державним вищим навчальним закладом, підпорядкованим МВС України.

Наказом ректора Університету від 10.08.2010 № 403 о/с (а.с. 5) ОСОБА_1 з 30.08.2010 зараховано курсантом до навчально - наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки Університету за спеціальністю "правознавство" з присвоєнням спеціального звання "рядовий міліції".

01.09.2010 між відповідачем, Університету та УМВС України в Полтавській області був укладений адміністративний договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (а.с. 8-9).

28.02.2014 наказом ректора Університету № 34 о/с (а.с. 5) відповідач, як випускник факультету з підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції у справах дітей за напрямом підготовки "правознавство" Університету, був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований для подальшого проходження служби до УМВС України в Полтавській області з 28.02.2014.

28.03.2014 наказом в.о. начальника УМВС України в Полтавській області № 97 о/с (а.с. 7), згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, лейтенанта міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Карлівського районного відділу УМВС України в Полтавській області звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "ж" (у запас за власним бажанням).

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Статтею 1 Закону України "Про міліцію" встановлено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України №1410 від 15.12.1997 затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Відповідно до ч.ч. 5 та 7 ст. 18 Закону України "Про міліцію" підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України, особою, яка відрахована з числа курсантів вищого навчального закладу МВС України та за власним бажанням звільнена із органів внутрішніх справ.

Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС України (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України".

Пунктом 1 Порядку визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Згідно з п. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС України та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ №150 від 14.05.2007 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту" та "Про міліцію", з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

У відповідності до пп. 2.3.6 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010 у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановлено трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору, особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3 вказаного договору передбачені підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку, однією з яких є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований для проходження служби до УМВС України в Полтавській області 28.02.2014, тоді як звільнився з органів внутрішніх справ у запас за власним бажанням - 28.03.2014, тобто до закінчення встановленого трирічного терміну.

На виконання вимог п. 2.1.8 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010 після закінчення навчання відповідача в Університеті був затверджений розрахунок фактичних витрат на його підготовку за весь період навчання (а.с. 9), з яким відповідач ознайомлений під підпис.

Відповідно до вказаної довідки-розрахунку загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1, становить 44 379,98 грн.

Оскільки відповідача звільнено за пунктом 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків), що підпадає під дію пункту 3 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010 та підпункту 3 пункту 1 Порядку, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Університеті.

Проте зазначена сума витрат на час розгляду справи судом ОСОБА_1 не відшкодована.

Згідно з ч. 1 п. 6 Порядку, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача, який повністю визнав заявлений до нього позов, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 44379,98 грн., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (р/р №3125520110566 в ГУ ДКС України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) суму витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі у розмірі 44 379 (сорок чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30.05.2014.

Суддя Є.Б. Супрун