Постанова № 38953587, 26.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 р. Справа №805/5776/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойка М.І.

секретаря судового засідання Яценка І.А.

за участі:

представник відповідача Шляхтова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування сплаченої пенсії по інвалідності за лютий 2014 року в сумі 215,57 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сплаченої пенсії по інвалідності за лютий 2014 року в сумі 215,57 грн., мотивував позовні вимоги тим, що відповідач повинен відшкодовувати основний розмір пенсії, що виплачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як особам, яким встановлена група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, проте відповідач відмовився відшкодовувати позивачу суми сплаченої пенсії вищезазначеним пенсіонерам за лютий 2014 року в сумі 215,57 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання у кому позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засідані проти задоволення позову заперечував та надав заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області були направлені відповідачу акти щомісячної звірки понесених витрат по сплаті пенсій інвалідам від професійного каліцтва ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за лютий 2014 року.

За результатами розгляду наданих актів, сторонами були складені таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем вказаних витрат, по яким суми виплаченої пенсії по інвалідності не прийняті до заліку за вказаний період.

Позивач не погодився з таким рішення відповідача та звернувся до суду за захистом порушеного права на відшкодування витрат по сплаті пенсій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно ст. 8, ст. 10, ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, які відраховуються підприємствами і організаціями та громадянами на заходи соціального страхування. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Пенсійне забезпечення громадян, відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Згідно до ст. 7 Закону України № 2272 від 22.02.2001 року «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 03.03.2003 року №4-5 та правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків в Україні від 04.03.2003 року №4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем виплачено основний розмір пенсії за лютий 2014 року ОСОБА_3 у розмірі 97,18 грн. та ОСОБА_2 у розмірі 118,39 грн., що у загальному розмірі становить 215,57 грн.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, факт отримання інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджений актами № 6 та № 1 про нещасний випадок на виробництві та довідками МСЕК від 06.11.1992 року та від 23.10.2012 року відповідно.

Враховуючи наведене та те, що факт отримання інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві підтверджений актами про нещасний випадок на виробництві та довідками МСЕК, суд вважає позовну заяву про стягнення з відповідача сум витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплачену ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в сумі 215,57 грн., такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постановаю Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року по справі № 805/2145/13-а та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року №2а/0570/5737/2012 вже були встановлені обставини стягнення основного розміру пенсії відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд першої інстанції прийняв до відома встановлені обставини у вищезазначених постановах.

Згідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування сплаченої пенсії по інвалідності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за лютий 2014 року в сумі 215,57 грн., - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області заборгованість з відшкодування сплаченої пенсії по інвалідності за лютий 2014 року в сумі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 57 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 26 травня 2014 року у присутності представника відповідача.

Повний текст постанови складений та підписаний 30 травня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бойко М.І.