Ухвала суду № 38953361, 29.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29.05.14

№ 910/10311/14.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водотеплокомунікація"

до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання укладеним договору купівлі-продажу природного газу №___-КП від 01.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 641 від 21.05.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. станом на час звернення позивача з даним позовом до суду 1218,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою № 641 від 21.05.2014 р., в якій просить суд визнати укладеним Договір №___-КП від 01.01.2014 р. купівлі-продажу природного газу.

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивачем до позовної заяви № 641 від 21.05.2014 р. додано платіжне доручення № 108 від 24.03.2014 р.

Відповідно до п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Натомість, з вищевказаного платіжного доручення № 108 від 24.03.2014 р. не можливо дійти однозначного висновку про те, що за цим платіжним дорученням оплачується судовий збір саме за подачу до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ "Водотеплокомунікація" № 641 від 21.05.2014 р. про визнання укладеним Договору №___-КП від 01.01.2014 р. купівлі-продажу природного газу. Так, фактично у "Призначенні платежу" платіжного доручення № 108 від 24.03.2014 р. зазначено лише "Судовий збір, за позовом ТОВ "Водотеплокомунікація", Господарський суд м. Києва. Код ЄДРПОУ 05379487, Код класифікації 22030001". Разом з тим, за даним бази "Діловодство спеціалізованого суду", ТОВ "Водотеплокомунікація" подало до Господарського суду міста Києва 27.05.2014 р. ще дві позовні заяви: № 639 від 21.05.2014 р. та № № 640 від 21.05.2014 р. "про визнання укладеним договору".

Згідно із п. 2.13 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

З огляду на викладені положення вбачається, що справляння судового збору за подачу позову до суду здійснюється окремо по кожній позовній заяві.

Отже, позивачем не доведено суду, що платіжним дорученням № 108 від 24.03.2014 р. оплачено судовий збір саме за подачу до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ "Водотеплокомунікація" № 641 від 21.05.2014 р. до НАК "Нафтогаз України" про визнання укладеним Договору №___-КП від 01.01.2014 р. купівлі-продажу природного газу.

За таких обставин, вказане платіжне доручення не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України,.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, позовна заява № 110/02-32 від 20.05.2014 р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовні матеріали позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега