увійти
УКР
Справа № 2-а-12803/09
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді - Чеснокової А.О..,
при секретарі - Лисенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лубенському районі про зобов'язання включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лубенському районі про зобов'язання включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для відшкодування сум пенсій, виплачених ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", органи виконавчої дирекції Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, починаючи з 01 квітня 2001 року, відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії з вищезазначених підстав. Позивач вважає, що враховуючи норми національного законодавства про соціальне страхування від нещасних випадків, можна зробити висновок, що суми виплачених пенсій по інвалідності за отримане трудове каліцтво або професійне захворювання, які були призначені за часів СРСР підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду України відповідачем.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час ті місце слухання справи був повідомлений належним чином, надійшло клопотання про розгляду справи за його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час ті місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заперечення проти позовних вимог, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 09.09.2004 року державами колишнього СРСР, вважає, що спірні пенсійні справи підлягають виключенню із заліку, оскільки потерпілі, які переїхали на постійне проживання в Україну не були застраховані в Україні, і за них не сплачувались страхові внески до Фонду.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що набрав чинності 01.04.2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.
При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» також передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону, що закріплено частиною 2 ст. 2 Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
За змістом пункту 3 розділу ХІ (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», - Фонд соціального страхування від неспаних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються, та обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійними захворюваннями або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.08.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, суд вважає необґрунтованими.
Постановою № 5-4/4 від 04.03.2003 року Управління пенсійного фонду України та управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Згідно з порядком, Управління пенсійного фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування у цих районах і містах у встановлений Положенням термін проводять звірку про визначення сум витрат і подають акт звірки головному обласному управлінню пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування .
Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню і подають свою довідку, відповідно, до пенсійного фонду та фонду соціального страхування.
Фонд соціального страхування на централізованому рівні до 25 числа місяця наступного за звітним, перераховує відповідні кошти пенсійного фонду .
На підставі викладеного, суд вважає, що сторони, відповідно до вимог і Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Крім того, суд зазначає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вищезазначений порядок, на який покладається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору .
У разі відсутності згоди на прийняття до заліку витрат з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум мають вирішуватися в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до заліку витрат на виплату та доставку пенсій.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лубенському районі про зобов'язання включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лубенському районі про зобов'язання включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 22 червня 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
