Постанова № 3895286, 02.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа 2а-919/09/1270

Категорія № 6.6.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2009 року  

 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.

при секретарі Лейбенко О.Д .

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 40 від 13.02.09р..

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - ОСОБА_2. дов.№ 14-12/1-18 від 31.12.08р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», третя особа - Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення заборгованості за бюджетною позикою, -

В С Т А Н О В И В:

25.09.2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до колективне сільськогосподарське підприємство «Прогрес», третя особа - Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області, в якому вказав, що відповідач станом на 01.09.08р. має заборгованість перед бюджетом в розмірі 1860,00 грн., в т.ч. основний платіж - 0,00 грн., пеня - 1860,00 грн. за позичкою, яка була отримана підприємством відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 р. №220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році».

Просив суд стягнути вказану заборгованість з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач участі у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що колективне сільськогосподарське підприємство «Прогрес» взято на податковий облік в сватівській МДПІ 20.07.1992 року №77.(а.с.2)

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № №220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році» відповідач уклав з відділенням Державного казначейства України в Сватівському районі договір №2 на фінансову допомогу від 21.04.1998 року на суму 3000 грн.(а.с.20)

 Відповідно до п.п. 3.1 вказаного договору відкрите акціонерне товариство «Учбовий» зобов'язувалось забезпечити повне повернення фінансової допомоги не пізніше 1 жовтня 1998 року.

Держказначейством перераховано грошові кошті згідно платіжного доручення у сумі 3000 грн., отримувач - колективне сільськогосподарське підприємство «Прогрес».(а.с.21).

Згідно п.п. 5.2 договорів несвоєчасне повернення фінансової допомоги тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» органи державної податкової служби України визначено органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.

Пунктом 11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України підставою для виникнення майново господарських зобов'язань є укладення договору.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, ст. 20 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 р.» , органи державної податкової служби визначено органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками .

Ст. 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік» , ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет на 1999 рік», ст. 20 Закону «Про Державний бюджет України на 2000 рік», ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік», встановлено, що повернення наданих підприємствам і організаціям позичок з Державного бюджету України та плата за користування цими позичками прирівнюються до платежів у Державний України із застосуванням санкцій, передбачених законодавством щодо не внесених у строк податків і неподаткових платежів.

Ст. 17 Бюджетного кодексу України визначено, що органи стягнення застосовують механізм стягнення простроченої заборгованості перед державним  бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та  бюджетними позичками у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Такий порядок передбачений Законом № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно з пунктом 1.4 ст. 1 даного порядку пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Таким чином , з відповідача на користь державного бюджету України слід стягнути заборгованість по бюджетним позичкам в розмірі 1860,00 грн., в т.ч. основний платіж - 0,00 грн., пеня - 1860,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» (код 03739473) на користь державного бюджету заборгованість за бюджетними позичками у сумі 1860,00 грн.(одна тисяча вісімсот шістдесят грн. 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ