Постанова № 38952242, 29.05.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 406/1991/14-П

Провадження № 33/782/139/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м. Луганськ

Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Запорожченко О.О., за участю захисника ОСОБА_2, за участю ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 01 квітня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 36 грн. 54 коп.

Суд у постанові визнав встановленим, що 04 січня 2014 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_3 на пр. Леніна у м. Стаханові Луганської області керував транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO Т 13110С номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 ПДР України.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях ознак адміністративного правопорушення.

Апелянт вказує, що при розгляді справи суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, та не з'ясовуючи і не досліджуючи усіх обставин справи обґрунтував своє рішення показаннями свідків, які є, на його думку, недостовірними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Також, зазначає, що при проведенні медичного огляду та складанні висновку №3, лікарем були грубо порушені вимоги Інструції «про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції», а також даний висновок не містить часу та дати його складання. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не прийняв до уваги протокол №8 та не оцінив його у сукупності з іншими доказами по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, думку ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, захисника - адвоката ОСОБА_2 який вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа закриттю, дослідивши матеріали справи і вивчивши доводи апеляційної скарги, суддя вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а провадження по справі закриттю з таких підстав.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ2 №101401 від 04.01.2014 щодо ОСОБА_3 зазначено, що 04.01.2014 року о 15.10 годині ОСОБА_3 керував автомобілем у стані наркотичного сп'яніння.

До протоколу додано медичний висновок, який судом першої інстанції був визнаний доказом знаходження ОСОБА_3 у стані наркотичного сп'яніння.

Однак, даний висновок складений із порушенням вимог діючих нормативних актів.

Так, згідно з Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009 року № 400/666 - п 3.7. - проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.

Однак, висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 здійснений лише на підставі його тестування, що є попереднім результатом, а матеріали справи не містять даних про проведення лабораторних досліджень на предмет вживання ОСОБА_3 наркотичних речовин, хоча проведення цих досліджень є обов'язковим відповідно до п. 3.7.Інструкції.

Відповідно до п.3.22 вищезазначеної Інструкції - висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Такі ж вимоги зазначені і в п.13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.

Та як вбачається із висновку, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 - в ньому не зазначено час та дата заповнення на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, а також в графі «підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду»- відсутній підпис ОСОБА_4

Крім того, згідно з п.3.16 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акта медичного огляду.

У висновку, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення є посилання на акт № 3.

13 травня 2014 року апеляційним судом було направлено запит до Стаханівської обласної психіатричної лікарні в якому зазначалось про забезпечення явки в судове засідання лікаря Кочеткової Є.О., яка проводила медичний огляд ОСОБА_3 та надання суду акту № 3.

Однак, головним лікарем СтОПЛ, надано відповідь про знаходження лікаря Кочеткової О.А. в черговій щорічній відпустці та відомостей про надання акту у відповіді відсутні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь -які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта.

Враховуючи, що об'єктивних доказів які б підтверджували керування ОСОБА_3 04.01.2014 року автомобілем в стані наркотичного сп'яніння ні суду першої інстанції ні апеляційному суду не надано, висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 лікарем Кочетковою Є.О. складений з порушенням вимог Інструкції, тому суддя вважає, що достатніх доказів, які б свідчили про керування ОСОБА_3 04.01.2014 року автомобілем у стані наркотичного сп'яніння немає, у зв'язку із чим ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не мають підстав зробити однозначний висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У зв'язку із чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити.

Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 01 квітня 2014 року якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області О.О. Запорожченко