Постанова № 38951493, 26.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа№ 910/16685/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Чорної Л.В.

за участю представників

від позивача: Якусевич А.М. - дов. №488 від 13.01.2014

від відповідача: Сажієнко І.О. - дов. №303/25-779 від 27.02.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління

Міністерства оборони України

на рішення господарського суду міста Києва

від 29.10.2013 (суддя Прокопенко Л.В.)

у справі №910/16685/13

за позовом Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

до Київського квартирно-експлуатаційного управління

Міністерства оборони України

про стягнення 30000,00 грн., пені - 30000,00 грн. та

зобов'язання виконати рішення

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - позивач, комітет) до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (надалі - відповідач) про стягнення штрафу 30000,00 грн., пені - 30000,00 грн. та зобов'язання виконати рішення.

У ході розгляду справи судом першої інстанції від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій він просив у зв'язку з проведенням часткової оплати заборгованості, а саме штрафу у розмірі 30000,00 грн., стягнути з відповідача 30000,00 грн. пені та зобов'язати виконати рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №45/01-П від 27.06.2012 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі №910/16685/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України пеню у розмірі 30000,00 грн., за прострочення сплати штрафу накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №45/01-П від 27.06.2012, зарахувавши в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації:21081100, на р/р 31114106700007, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38004897, отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва. Припинено провадження у справі №910/16685/13 в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30000,00 грн. Зобов'язано Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України виконати п. 3 та п. 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Відділення №45/01-П від 27.06.2012 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі №910/16685/13 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що місцевий господарський суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справ, надав поверхневий аналіз норм матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, внаслідок чого суд дійшов висновків, які не узгоджуються із нормами чинного законодавства. Скаржник не погоджується із висновком суду про задоволення позовних вимог та стягнення з нього пені, оскільки фінансування відповідача здійснюється з державного бюджету, а згідно вимог наказу Міністерства оборони України №686 від 14.12.2007 на відповідача покладено обов'язок оскаржувати рішення, винесені не на користь підрозділів Міністерства оборони України, до останньої інстанції, у зв'язку із чим відповідач надав платіжне доручення про сплату штрафу лише після перегляду в касаційній інстанції рішення у справі щодо оскарження рішення адміністративної колегії позивача. Крім цього, апелянт вказує на те, що оплата штрафу відбулася з порушенням визначених строків, у зв'язку із затримкою оплат Головним управлінням Державної казначейської служби України.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.06.2012 прийнято рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №45/01-П „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким на Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України накладено штраф у розмірі 30000,00 гривень за вчинення порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання житлово-комунальних послуг, в межах гуртожитків (будинків), які знаходяться на обслуговуванні (в експлуатації) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на території м. Києва, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

Вказаним рішенням також зобов'язано відповідача припинити порушення, шляхом проведення перерахунків за надані протягом періоду з 01.09.2010 до 01.06.2012 послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наймачам (власникам) житлових приміщень у гуртожитку №34/37 по вул. Андрющенка, 6-В, м. Київ, відповідно до тарифу, погодженого (затвердженого) відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та здійснити нарахування наймачам (власникам) житлових приміщень у гуртожитку №34/37 по вул. Андрющенка, 6-В, м. Київ плати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за тарифом, розмір якого погоджено (затверджено) відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення комітету було надіслано відповідачеві супровідним листом №26-01/3080 від 27.06.2012 та отримане останнім 06.07.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення позивача №45/01-П від 27.06.2012 було оскаржене відповідачем до господарського суду м. Києва, рішенням якого від 25.09.2012 у задоволенні позову Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання недійсним вказаного рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2012 у справі №5011-23/10721-2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2013 відповідачу відмовлено у прийнятті касаційної скарги на вищевказану постанову.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем сума штрафу у встановлені законом строки сплачена не була, у зв'язку із чим комітет звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення штрафу у розмірі 30000,00 грн., пені в розмірі 30000,00 грн. та зобов'язання відповідача виконати рішення Адміністративної колегії Відділення №45/01-П від 27.06.2012 року.

Частиною 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 8 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У ході вирішення спору судом першої інстанції відповідачем було сплачено суму штрафу в розмірі 30000,00 грн., у зв'язку із чим позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на вказану суму.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частини 5 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 30000,00 грн. за розрахунком, який здійснений з урахуванням положень частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" щодо обмеження максимального розміру пені та періодів, на які нарахування пені зупинялося.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розрахунок суми пені, наданий позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 30000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов і у частині зобов'язання виконати п. 3 та п. 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії комітету від 27.06.2012 № 45/01-П, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вказаних пунктів рішення позивача.

Однак, у зв'язку з поданням позивачем заяви про зменшення позовних вимог на суму штрафу у розмірі 30000,00 грн., місцевий господарський суд вказав, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та припинив провадження у справі №910/16685/13 в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30000,00 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що після зменшення позивачем позовних вимог на суму штрафу у розмірі 30000,00 грн. на розгляді суду залишились позовні вимоги про стягнення 30000,00 грн. пені та зобов'язання виконати п. 3 та п. 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії комітету №45/01-П від 27.06.2012, які були задоволені судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом помилково зазначено про задоволення позовних вимог частково, тоді як позовні вимоги з урахуванням факту зменшення позовних вимог були задоволенні у повному обсязі.

При цьому, суд першої інстанції ухвалив про припинення провадження у справі відносно неіснуючих позовних вимог, оскільки вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30000,00 грн. перестала бути предметом спору внаслідок зменшення позовних вимог.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з нього пені, які обґрунтовані тим, що фінансування відповідача здійснюється з державного бюджету та, при цьому, на нього покладено обов'язок оскаржувати рішення, винесені не на користь підрозділів Міністерства оборони України, до останньої інстанції, у зв'язку із чим відповідач надав платіжне доручення про сплату штрафу лише після перегляду в касаційній інстанції рішення у справі щодо оскарження рішення адміністративної колегії позивача.

З цього приводу слід зазначати, що факт фінансування відповідача з державного бюджету та факт оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії комітету №45/01-П від 27.06.2012 не впливає на обов'язок відповідача щодо оплати пені за несвоєчасне виконання рішення комітету, а також на розмір нарахованої пені, оскільки в силу положень частини 5 статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі №910/16685/13 має бути скасоване в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30000,00 грн. та змінене із зазначенням про задоволення позовних вимог у повному обсязі: стягнення з відповідача 30000,00 грн. пені та зобов'язання його виконати п. 3 та п. 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2012 №45/01-П.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі №910/16685/13 змінити, виклавши його у наступній редакції:

„1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі".

Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 у справі №910/16685/13 в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30000,00 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Матеріали справи №910/16685/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

Л.В. Чорна