Рішення № 38951425, 21.05.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2014 р.Справа № 5017/2597/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

участю представників сторін:

Від позивача: Гонтаренко К.С. (довіреність від 30.09.2013 р.),

Від відповідача ПАТ "УКРГАЗБУД": Філоненко Я.В. (за довіреністю);

Від відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради: не з'явився

Від відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради: не з'явився;

Від третьої особи Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8": не з'явився

Від третьої особи ОСОБА_5: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до відповідачів Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД", Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Колективного підприємства „Одеська пересувна механізована колона №8", ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження, про визнання недійсним свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 03.09.2012 р. за вх. № 3964/2012 Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД"; 2) Виконавчого комітету Одеської міської ради; 3) Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, відповідно до змісту якої просив суд:

- пункт 2 розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004р. № 4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005р. №91 в частині, що стосується оформлення свідоцтва про право власності АТФ «Укргазбуд» з включенням до нього 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса.

- визнати незаконним та скасувати пункт 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004р. №4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005р. №91 в частині, що стосується оформлення свідоцтва про право власності АТФ «Укргазбуд» з включенням до нього 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса.

- визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САА №436165, видане 26.01.2005р. виконавчим комітетом Одеської міської ради в частині включення до нього загальної площі у розмірі 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса та відображені у технічному паспорті, що виготовлений Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» та реєстрації об'єктів нерухомості від 10.10.2005р.

Ухвалою від 06.09.2012 р. було порушено провадження у справі, справі присвоєно № 5017/2597/2012.

В письмовому обґрунтуванні від 17.09.2012 р. за вх. № 28288/2012 позивач заявив про необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні Відовідача-1 - Колективного підприємства "Одеська пересувна механізована колона №8" та ОСОБА_5. Обґрунтовуючи заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, Позивач зазначає, що відповідно до умов Контракту № 16, укладеного між Відповідачем-1 та КП "ОПМК №8" та додаткової угоди до нього за КП "ОПМК №8" закріплюється площа вбудованих приміщень на відмітках мінус 2.750 та мінус 5.800. В свою чергу ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право власності від 03.06.2010 р. є власником всього цокольного поверху площею 503,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 незважаючи на те, що з 17.11.2005 р. Позивач був власником 79,6 кв.м. цього цокольного поверху.

Ухвалою від 17.09.2012 р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні Відовідача-1 -Колективне підприємство "Одеська пересувна механізована колона №8" та ОСОБА_5 згідно ст.. 27 ГПК України.

25.09.2012 р. відповідачем ПАТ «Укргазбуд» подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заявлені позовні вимоги товариство не визнає в повному обсязі.

25.09.2012 р. відповідачем подано заяву (вх. ГСОО№29236/2012) про застосування до вимог позивача строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2012р. за клопотанням Позивача провадження у справі було зупинено до розгляду Приморським районним судом м. Одеси справи №1522/17739/12 за позовом Публічного акціонерного товариства „Укргазбуд" до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, за участю третіх осіб - Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Одесі, Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу від 17.11.2005 р. недійсним.

Ухвалою суду від 20.09.2013 р. провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

29.10.2013 р. представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої просив суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004 р. №4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005 р. №91 в частині оформлення свідоцтва про право власності АТФ «Укргазбуд» з включенням до нього 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса;

- визнати незаконним та скасувати пункт 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004 р. №4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005 р. №91 в частині, що стосується оформлення свідоцтва про право власності АТФ «Укргазбуд» з включенням до нього 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САА №436165, видане 26.01.2005 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради в частині 14/1000, що складають 79,6 кв.м. цокольного поверху, розташованого у будинку АДРЕСА_1.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 30.10.2013 року приймаючи до уваги, що суддя Власова С.Г. знаходиться на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу № 5017/2597/2012 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2013р. справу №5017/2597/2012 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В. та призначено до розгляду.

У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 04.11.2013р. справу №5017/2597/2012 передано на розгляд судді Власовій С.Г.

Відповідно до пункту 2.7 рішення загальних зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), приймаючи до уваги перебування судді Власової С.Г. на лікарняному з 25.11.2013р., по справі №50172597/2012 призначено повторний автоматичний розподіл, та справу №5017/2597/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 21.02.2014 р., приймаючи до уваги те, що суддя Зайцев Ю.О. знаходиться на навчанні „Про підвищення кваліфікації", згідно наказу голови господарського суду Одеської області № 1-пс від 12.02.2014р., справу №5017/3569/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Меденцева П.А.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 04.03.2014 р., приймаючи до уваги, що 03.03.2014 р. суддя Зайцев Ю.О. повернувся з навчання „Про підвищення кваліфікації", справу №916/2597/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Зайцеву Ю.О.

Відповідачі виконавчий комітет Одеської міської ради та Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судові засідання не з'являлись, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористались.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідачів визначену в позовній заяві, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів виконкому ОМР та Приморської РА ОМР за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

21.05.2014 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 5017/2597/2012.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №4851 від 30.12.2004 р. було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом 56 квартирного 8-ми поверхового житлового будинку з вбудованою автостоянкою та офісами по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 зазначеного розпорядження, об'єкт (56 квартирний 8-ми поверховий житловий будинок) має такі показники, зокрема - загальна площа будинку - 4709 кв.м.

Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов'язано АТФ «Укргазбуд» в установленому порядку оформити свідоцтво про право власності на зазначений в п.1 даного розпорядження об'єкт.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №91 від 19.01.2005 р. було внесено зміни до п. 1 розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №4851 в частині затвердження загальної площі будинку, а саме визначено загальну площу житлового будинку в розмірі 5718,3 кв.м.

В п. 2 розпорядження №4851 зазначається: «АТФ «Укргазбуд» в установленому порядку оформити свідоцтво про право власності на зазначений в п. 1 даного розпорядження об'єкт.».

В п. 1 розпорядження №4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №91 від 19.01.2005р. під об'єктом вказано 8 поверховий житловий будинок з вбудованою автостоянкою та офісами по АДРЕСА_1, загальною площею 5718,3 кв. м., до яких входить 79,6 кв.м. цокольного поверху, які, у відповідності до договору купівлі-продажу від 17.11.2005р., належать Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України на праві приватної власності.

На підставі вказаних розпоряджень, 26.01.2006 р. виконавчий комітет Одеської міської ради видав АТФ «Укргазбуд» свідоцтво серії САА № 436165 про право власності на жилий будинок по АДРЕСА_1, що складається з 8-ми поверхового 56 квартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та офісами загальною площею квартир 4049,7 кв.м., жилою площею 2109,9 кв.м., відображеного у технічному паспорті від 17.05.2004р., згідно якого зазначений будинок, включаючи 79,6 кв.м. цокольного поверху, належить АТФ «Укргазбуд» на праві приватної власності.

Станом на момент подачі даного позову АТФ «Укргазбуд» перейменовано у ПАТ «Укргазбуд» (код ЄДРПОУ: 14277604).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору купівлі-продажу №б/н від 17.11.2005 р., ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 продали, а Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України купила нежилі приміщення цокольного поверху, що знаходяться у АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.м. Вказані нежилі приміщення складаються з чотирьох основних приміщень під індексами « 17, 18, 20, 21», коридору « 19», вбиральної « 22», вмивальник « 23».

При цьому, в договорі купівлі-продажу від 17.11.2006р. значиться, що нежилі приміщення належали вказаним фізичним особам - продавцям на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Шостою Одеською нотаріальною конторою 12.05.2005 р. за реєстровим № 2-1856 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 19.05.2005р. запис № 1351, в книзі № 47 неж. - 17, витяг № 3383494, 8383458, 8383543.

В свою чергу, перед вказаними фізичними особами - продавцями власниками нежилих приміщень цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м. були ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 право власності яких на той час підтверджувалось свідоцтвом про право спільної часткової власності на нежилі приміщення, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради від 17.03.2005р., видане в свою чергу на підставі договору про участь у будівництві приміщення під офіс від 28.08.2002 р. №41 та акту прийому-передачі нежилих приміщень.

У подальшому позивач зареєстрував право власності на нежилі приміщення 79,6 кв.м. цокольного поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 30.03.2006р. № 10248888, номер запису 1351 в книзі 52неж -12.

Таким чином, позивач вказує, що він цілком правомірно та законно набув права власності на 79,6 кв.м. нежитлових приміщень цокольного поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, а також посилаючись на ст. 41 Конституції України, п. 1 ст. 316 ЦК України, п. 1 ст. 321 ЦК України, ст.16 ЦК України, ст. 23 ЦК України, позивач просить суд визнати незаконними та недійсним, скасувати пункти 2, 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004р. №4851 є незаконними та підлягають в частині включення до нього нежилих приміщень загальною площею 79,6 кв. м., оскільки вважає, що незважаючи на умови контракту № 16, акту передачі від 24.12.2004р.

АТФ «Укргазбуд» приховало від органів місцевого самоврядування, а Приморська районна адміністрація Одеської міської ради не перевірила, що нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 79.6 кв.м. були передані ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, про що останнім 17.03.2005р. було видано свідоцтво про право власності на нежилі

приміщення, а тому не повинно було видаватись АТФ «Укргазбуд» свідоцтво про право власності на весь будинок по АДРЕСА_1, а лише з урахуванням виключення з нього нежилих приміщень цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м.;

На думку позивача, внаслідок цього, Приморська районна державна адміністрація Одеської міської ради необґрунтовано та незаконно вирішила у п.п. 2, 3 вказаного

розпорядження, що АТФ «Укргазбуд» в установленому порядку має оформити технічний паспорт, свідоцтво про право власності на зазначений в п. 1 даного розпорядження об'єкт (на весь будинок) та провести його реєстрацію, тобто разом з нежилими приміщеннями цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м.. Позивач вважає, що вищевказані дії є порушенням його права власності на нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м., оскільки на даний час існує два різних правовстановлюючих документа на один об'єкт нерухомості - на нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м., по одному за яким вони рахується за Позивачем, а по іншому (незаконному) - за АТФ «Укргазбуд».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.04.2011р. в рамках зведеного виконавчого провадження №7/1 на прилюдних торгах було реалізовані нежилі приміщення напівпідвалу загальною площею 511,50 кв.м. та цокольного поверху загальною площею 503,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, до яких входить нежитловє приміщення, цокольного поверху загальною площею 79,6 кв.м. Переможницею торгів стала ОСОБА_5

Відповідач ПАТ «Укргазбуд» заперечує проти задоволення позову, в обґрунтування заперечень посилається на правомірність набуття права власності на будинок АДРЕСА_1, та зазначає, що розпорядженням Одеської міської державної адміністрації № 4815 від 30 грудня 2004 р. затверджений акт державної технічної комісії по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом 56-квартирного 8-поверхового жилого будинку з вбудованою автостоянкою та офісами по АДРЕСА_1. По вказаному вище акту державної приймальної комісії по прийманню в експлуатацію спірного жилого будинку замовником виступав ПАТ «Укргазбуд», будівництво спірного жилого будинку здійснювалось за рахунок ПАТ «Укргазбуд» та частково за рахунок фізичних осіб на підставі Договорів про співпрацю по інвестуванню будівництва жилих будинків, які укладені між ПАТ «Укргазбуд» та фізичними особами, яким в подальшому за актом прийому-передачі були передані квартири у власність. На підставі вищевказаного розпорядження Одеської міської державної адміністрації, 26 січня 2005 р. право власності на спірний жилий будинок, згідно з відображеною площею з технічному паспорті, було зареєстровано у Виконавчому комітеті Одеської міської ради на ПАТ «Укргазбуд» що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САА №436165.

З огляду на вищезазначені обставини відповідача вважає, що він є законним власником спірного жилого будинку в цілому був ПАТ «Укргазбуд».

Крім того відповідач ПАТ «Укргазбуд» вказує, що про Договір про інвестування в будівництві жилого будинку з фізичними особами ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ПАТ «Укргазбуд» не знав, і згоди та повноважень будь-кому, в тому числі і КП «ОПМК-8» стосовно укладання Договору з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 останній не надавав.

З наведених підстав відповідач ПАТ «Укргазбуд» просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивач Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, звернувся до суду за захистом порушеного права власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно до п. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як встановлено судом, фізичним особами - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на підставі договору про участь у будівництві приміщення під офіс від 28.08.2002 р. №41 та акту прийому-передачі нежилих приміщень 17.03.2005 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право спільної часткової власності на нежилі приміщення цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв. Вказане свідоцтво не скасоване, та було чинно на момент укладення договору купівлі-продажу, посвідченого Шостою Одеською нотаріальною конторою 12.05.2005 р. за реєстровим № 2-1856 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 19.05.2005р. запис № 1351, в книзі № 47 неж. - 17, витяг № 3383494, 8383458, 8383543. Зазначеним договором право власності на зазначене нежитлове приміщення цокольного поверху було передано фізичним особам ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Зазначений договір чинний, не визнаний в установленому законом порядку недійсним або таким, що не створює правових наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 328 ЦК України, позивач Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України належним чином та в законним спосіб стало власником спірних приміщень внаслідок укладення 17.11.2005 р договору купівлі-продажу №б/н з фізичними особами ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Крім того суд зазначає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Як вбачається з рішення Приморського районного суду м. Одеса від 04.11.2011 р., суд дійшов висновку, що АТФ «Укргазбуд» не мало підстав на отримання права власності на весь будинок в цілому, так як відповідно до матеріалів справи забудовник отримував лише сім квартир, якими мав право володіти та розпоряджатись на свій розсуд.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на підставі розпоряджень Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №4851 від 30.12.2004 р., № 91 від 19.01.2005 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.01.2005 р. було видано АТФ «Укргазбуд» свідоцтво про право власності серії САА №436165 на 8-поверховий 56 квартирний жилий будинок з вбудованою автостоянкою та офісами загальною площею 5 718, 3 кв.м., суд дійшов до висновку, що пункти 2, 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації №4851 від 30.12.2004 р., № 91 від 19.01.2005 р. року є незаконними в частині включення до нього нього 79,6 кв.м. нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1, та, як наслідок, свідоцтво про право власності ПАТ «Укргазбуд» серії САА №436165 на 8-поверховий 56 квартирний жилий будинок з вбудованою автостоянкою та офісами загальною площею 5 718, 3 кв.м. підлягає визнанню недійсним в частині 14/1000, що складають 79,6 кв.м. цокольного поверху, розташованого у будинку АДРЕСА_1.

Щодо посилані відповідача в частін застосування строків позовної давності до вимог Асоціації, суд неприймає їх до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа п: відалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, на його порушила.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представників позивача, про наявність розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004р. №4851 та свідоцтва про право власності серії САА №436165 від 26.01.2005р., позивач дізнався під час розгляду Приморським районним судом м. Одеси справи № 2 1522/8535/11 за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі Київської філії 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_5, про визнання часткового недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, а саме під час подання ПАТ Укргазбуд», як третьою особою заперечення проти позову від 14.12.2011р. додатками до якого були вказане свідоцтво та розпорядження.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у межах строків позовної давності.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відповідно ст. ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши наведені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача, та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн. покладаються на відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України до відповідачів Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД", Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, про визнання недійсним свідоцтва про право власності - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 2 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004 р. №4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005 р. №91 в частині оформлення свідоцтва про право власності АТФ «Укргазбуд» з включенням до нього нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса, загальною площею 79,6 кв.м., що відображена у технічному паспорті (реєстровий №52неж-12-1351), який виготовлено КП «ОМБТІ та РОН» 11.04.2012 р.

Визнати незаконним та скасувати пункт 3 Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.12.2004 р. №4851 із змінами, внесеними до нього розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.01.2005 р. №91 в частині оформлення свідоцтва про право власності АТФ «Укргазбуд» з включенням до нього нежилих приміщень цокольного поверху 8-ми поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Одеса, загальною площею 79,6 кв.м., що відображена у технічному паспорті (реєстровий №52неж-12-1351), який виготовлено КП «ОМБТІ та РОН» 11.04.2012 р.

Визнати свідоцтво про право власності серії САА №436165, видане 26.01.2005 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради недійсним в частині 14/1000, що складають нежитлові приміщення цокольного поверху, розташованого у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 79,6 кв.м., що відображена у технічному паспорті (реєстровий №52неж-12-1351), який виготовлено КП «ОМБТІ та РОН» 11.04.2012 р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" (03110, Київська обл., м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, кор. №2, код. ЄДРОПУ №14277604) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (03150, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 11, ЄДРПОУ 16307261) судові витрати в сумі 367 (триста шістдесят чотири) грн. 37 коп.

Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська 1, код. ЄДРОПУ №04056919) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (03150, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 11, ЄДРПОУ 16307261) судові витрати в сумі 367 (триста шістдесят чотири) грн. 37 коп.

Стягнути з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна 134, код. ЄДРОПУ №26303264) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (03150, Київська обл., м. Київ, вул. Щорса, буд. 11, ЄДРПОУ 16307261) судові витрати в сумі 367 (триста шістдесят чотири) грн. 37 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 26.05.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.