Ухвала суду № 38951122, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 року

справа № 0870/1188/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі №0870/1188/12 за позовом Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об'єднання № 2» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2012 №0000222302, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39519 грн. 00 коп., з нього 1977 грн. 00 коп. - штрафні санкції; податкового повідомлення-рішення від 06.02.2012 №0000212302 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 35206 грн. 00 коп., з нього 6896 грн. 50 коп. штрафні санкції; податкового повідомлення-рішення від 06.02.2012 №0000111702, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 117964 грн. 99 коп., з них 29491 грн. 25 коп. - штрафні санкції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Вимоги апеляційної скарги фактично обґрунтовані висновками перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було проведено виїзну планову перевірку КП «ВРЕЖО № 2» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 23.01.2012 №12/23-2/05448685.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог: п.п. 5.2.1, 5.2.7, п.5.2., ст. 5, п.11.1, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 у сумі 39519 грн. 00 коп., у тому числі: за 2010 рік у сумі 7904 грн. 00 коп., за 1 квартал 2011 - 31 615 грн. 00 коп.; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, ст. 185, п.188.1, ст.188, п.87.1 ст.187, п.198.6, п.198.2, ст.198.3, 198.6, ст.198., п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 на суму 35 206 грн. 00 коп.; пп. п.1.15. ст.1, пп 17.2 «а», пункту 17.2, ст.17, пп.8.1.4 п.8.1.4. п.8.1.1 ст. 8, п.16.1, пп.16.3.2, пп.16.3., п.16.3 ст. 16, пп.19.2 «а», п.19.2, ст.19, пп.20.3.2, п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.168.1.1., пп.168.1.2, п. 168.1, пп. 168.4.1, п.168.4 ст.168, п.171.1. ст.171 ПК України встановлено неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати на суму 117964 грн. 00 коп.; пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8, п. 16.1 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.168.1.2, п.168.1, пп.168.4.1, п.168.4, ст.168 ПК України - несвоєчасне прерахування податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати працівників підприємства за січень 2010 року по вересень 2011р. та була нарахована пеня в сумі 96012, 37 грн.

Щодо порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Відповідач зазначає про завищенння валових витрат за 2010 рік на загальну суму 31 615 грн.00 коп. (20 % збитків за 2009 рік). Також суми валових витрат задекларовані підприємством у деклараціях з податку на прибуток за 2008 рік, 2009 рік були перевірені фахівцями податкової півд час проведення перевірки В п/п. 5) п.3.2.1 акту перевірки звзначено, що підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат (рядок 04.9 Декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попередньго податкового періоду») збитки 2009 рік. Так, в декларації за 2010 рік відображені збитки 2009 рік, у розмрі 20 % у розмірі 31615 грн. 00 коп., в результаті занижено податок на прибуток на суму 7904 грн. В декларації за 1 квартал 2011 року у розмірі 80 % на суму 126459 грн. 00 коп., встановлено заниження податку на прибуток у на суму 31615 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Що стосується попередньої перевірки, як на довід обґрунтованості висновків, спірне податкове повідомлення рішення було скасовано (справа №2а-8678/10/0870, набрала чинності 09.06.2011р).

Так у ході розгляду справи та скарги відповідачем не спростовано доводів позивача про допущення ним порушення вимог п. 6.1ст. 6, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення валових витрат за 2010 -1кв. 2011р., за період 2009р. за результатами цієї перевірки задекларованих позивачем показників у рядку 04.9 декларації з податку на прибутку підприємств, відповідно до п. 22.4 ст. 22 вказаного закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Щодо порушення Закону України «Про податок на додану вартість», проведеною перевіркою встановлено порушення КП «ВРЕЖО № 2» п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1, ст.185, п.188.1, ст.188, п.87.1 ст.187, п.198.6, п.198.2, ст.198.3,198.6, ст.198., п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України ПК України оскільки позивачем віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість було включено суми, ПДВ сплачені (нараховані) за матеріалами, придбаними у ТОВ НВП«Арконіт», ТОВ «Нове віконце», ПП «Молин», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ТБ «Запоріжжя-Ойл», ТОВ «Сіонбуд» у розмірі 35 206 грн. 00 коп. Перевіркою податкової не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ НВП «Арконіт», ТОВ «Нове віконце», ПП «Молин», ТОВ «Енергетик-21», ТОВ «ТБ «Запоріжжя-Ойл», ТОВ «Сіонбуд», внаслідок чого податкова за місцем реєстрації продавців не підтвердило їх місцезнаходження, у підприємців-постачальників відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності тощо.

Так відповідачем не спростовується укладання між позивачем та зазначеними контрагентами угод, на виконання яких надані первинні документи – видаткові накладні, виписки банку, податкові накладні, договори тощо.

Щодо наявності первинних документів, оплати за товар відповідач не спростовує.

Відповідач зазначає як підставу неправомірного формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями із зазначеними контрагентами оскільки на час проведення перевірки встановити місцезнаходження контрагентів не було можливе, у контрагентів позивача не встановлено наявність трудових ресурсів, складських приміщення, також у контрагента позивача ТОВ «Сіонбуд» 25.03.2011р. анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, тощо.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Щодо спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції сумнівів не визначено.

Посилання відповідача на анулювання ТОВ «Сіонбуд» 25.03.2011р. свідоцтва платника податку на додану вартість безпідставне, оскільки взаємовідносини із зазначеним контрагентом відбувались до зазначеного терміну, про що не заперечував представник відповідача.

Факт виконання угод підтверджений матеріалами справи.

Відповідно матеріалам справи, як Позивач так і його контрагенти є платниками податку на додану вартість, на час укладання угод та їх виконання, про зворонє докази в матеріалах справи відсутні.

Крім того Акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентами зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином.

Також з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення, вбачається, що позивач станом на 30.09.2011р. (липень-серпень місяці) нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але не перераховувався, заборгованість з неперераховного податку з доходів фізичних осіб до бюджету, яка утворилась за вказаний період, становить 429920 грн. 77 коп.

Як зазначено у акті перевірки (аркуш 51 Акту) це є заборгованість з ПДФО станом на 01.01.2010р. за період з 13.11.2008р. по 23.10.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до ст.. 72 КАС України, за вказаний період з 13.11.2008р. по 23.10.2009р. нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, податок з доходів фізичних осіб нараховувався та утримувався, але не перераховувався не в повному обсязі (а.с. 146 Т 5).

Факт наявності заборгованості з перерахуванню до бюджету нарахованого та утриманого податку з доходів фізичних осіб, у вказаній сумі, не заперечувався позивачем. У свою чергу, податковим органом заперечувався той факт, що позивачем своєчасно подавались до ДПІ податкові розрахунки доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, за формою №1 ДФ.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем своєчасно подавались до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкові розрахунки доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, за формою № 1ДФ, відповідно до яких КП "ВРЕЖО № 2" самостійно визначило податкові зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб, який нараховувався та утримувався, але перераховувався не в повному обсязі, внаслідок чого за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 429920 грн. 77 коп., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким визначені податкові зобов’язання зі сплати такого податку у розмірі наявної суми заборгованості, у податкового органу відсутні, як відсутні і правові підстави для застосування штрафної санкції у відповідності до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки КП "ВРЕЖО № 2" у період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року при проведені нараховування та виплати заробітної плати здійснювало нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб, але перераховувало цей податок не в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а відтак, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі №0870/1188/12 за позовом Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №2" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник