Постанова № 38951065, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 2а-0470/1323/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ред Лайн Консалт"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/1323/11 за позовом Приватного підприємства "Ред Лайн Консалт" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування рішень,-

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство "Ред Лайн Консалт" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.12.2010р. №0004472303, №0004482303, №0004492303.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що відповідачем проведено перевірку в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідають встановленим перевіркою порушенням.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Ред Лайн Консалт" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою позивача з висновками суду першої інстанції щодо правомірності проведеної перевірки. Позивач наполягав на тому, що податковий орган не мав підстав для проведення планової перевірки позивача, у зв'язку з чим отримані докази, за результатами такої перевірки, не можуть бути використанні при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09.11.2010р. повноважними особами ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено перевірку господарської одиниці бару в кафе ПАБ "Красний лев" ПП "Ред Лайн Консалт" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська 57 за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №0351/04/61/23/37150373 від 09.11.2010р.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

- п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР), в частині проведення розрахункових операцій з роздрукуванням не відповідних розрахункових документів на суму 16433,35 грн. (передбачено фінансову санкцію у відповідності до п. 1 ст. 17 Закону

№ 265/95-ВР у 5-ти кратному розмірі сум вартості проданих товарів за які проведені розрахункові операції з роздрукуванням не відповідних розрахункових документів: 16433,35 грн. х 5 = 82166,75 грн.);

- порушення п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР в частині не забезпечення щоденного друкування 4 -х фіскальних звітних чеків РРО (передбачено фінансову санкцію у відповідності до п.4 ст.17 Закону № 265/95-ВР у разі не роздрукування фіскального звітного чеку у розмірі 20-ти н/м доходів громадян за кожний випадок: 17,0 грн. х 20 х 4 (звіта) = 1360,00 грн.);

- порушення статті 3 Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон №98/96-ВР) в частині здійснення діяльності в сфері громадського харчування за період з 06.09.10 по 23.09.10 без отримання відповідного патенту (передбачено штраф у відповідності до статті 8 Закону №98/96-ВР у двох кратному розмірі вартості торгового патенту за встановлений період діяльності: 320,00 грн. / 30 дн. х 18 дн. х 2 =384,00 грн.);

- порушення статті частини 1 статті 7 Закону №98/96-ВР в частині не розташування торгового патенту на час проведення перевірки в доступному для огляді місці (передбачено фінансову санкцію у відповідності до статті 8 Закону №98/96-ВР : в розмірі вартості торгового патенту за один місяць 320,00 грн.);

- порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 4015,50 грн. (кошти які надійшли 09.09.10 у сумі 205,00 грн. фактично оприбутковані на підставі фіскального звітного чеку 10.09.10, за 08.10.10 у сумі 472,50 грн. - 09.10.10, за 21.10.10 у сумі 375,00 грн. - 22.10.10, за 30.10.10 у сумі 3300,50 грн. - 31.10.10.).

На підставі акту перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська винесені рішення про застосування штрафних фінансових санкцій:

1. №0004472303 від 24.12.2010 р. у сумі 83526,75 грн., з яких: за порушення п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР - 82166,75 грн., за порушення п.9 ст.3 Закону - 1360,00 грн.

2. №0004482303 від 24.12.2010 р. у сумі 20077,50 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637.

3. №0004492303 від 24.12.2010 р. у сумі 704,00 грн., з яких: за порушення ст. 3 Закону №98/96-ВР - 384,00 грн., ч.1 ст.7 Закону - 320,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено перевірку в межах наданих повноважень, які визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а спірні рішення відповідають встановленим перевіркою порушенням.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково погоджується з наступних підстав.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення податковою службою порядку проведення перевірки, встановленого Законом України «Про державну податкову службу», за наслідками якої прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі наказу ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 28.10.2010р. за №310, направлень №1061, №1062 від 09.11.2010р. працівниками ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, згідно плану перевірок, проведена перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - ПП "Ред Лайн Консалт" з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно із п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який був чинним на час проведення перевірки, органи податкової служби в межах своєї компетенції та у порядку, встановленими законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вказані перевірки здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових чи позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 7 ст.11-1 цього Закону передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених, зокрема, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, оскільки проведена податковим органом перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - ПП "Ред Лайн Консалт" за своєю правовою природою є позаплановою, що прямо передбачено ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», то у ДПІ був відсутній обов'язок повідомлення позивача за 10 днів про проведення такої перевірки.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і доводи позивача про те, що позапланову перевірку можливо провести лише на підставі рішення суду.

Так, відповідно до частини восьмої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке як підстава передбачене цією нормою.

При цьому рішення суду, як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки, необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема, з тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Отже, наказ керівника податкового органу, який видано на підставі обставин, викладених у ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», є законною підставою для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, доводи позивача, якими обґрунтовується апеляційна скарга, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій ДПІ вимогам чинного законодавства по призначенню та проведенню перевірки позивача.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на доводи, якими обґрунтований позов щодо безпідставності висновків ДПІ про допущенні підприємством порушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо рішення №0004472303 від 24.12.2010 р. у сумі 83526,75 грн., з яких: за порушення п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР - 82166,75 грн., за порушення п.9 ст.3 Закону - 1360,00 грн.

Так, під час проведення перевірки ДПІ зроблено висновок про порушення позивачем пункту 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме встановлено проведення підприємством розрахункових операцій з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів на суму 16433,35 грн.. Так, у розрахункових документах вказана назва господарської одиниці - ПАБ "Красний лев", а у картці обліку стаціонарного об'єкту торгівлі зазначена назва господарської одиниці - бар в кафе ПАБ "Красний лев" (в інших документах на право власності господарською одиницею назва господарської одиниці не зазначена).

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, також проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказане порушення позивача притягнуто до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, яким передбачені фінансові санкції за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми останньою було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000р. №614, у пункті 3.2 якого зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а пунктом 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.

Крім цього, назва в розрахункових документах збігається з реєстраційним посвідченням, з патентом та іншими дозвільними документами, у зв'язку з чим притягнення особи до зазначеної відповідальності суперечить закону.

Таким чином, висновок суду про законність притягнення до відповідальності за таке порушення є необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності застосування податковим органом до позивача заходів відповідальності, які передбачені пунктом 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР в частині не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків РРО.

Актом перевірки встановлено, що 09.08.2010р, 08.10.2010р, 21.10.2010р, 30.10.2010р. фіскальні звітні чеки («Z»-звіти) не були роздруковані.

Податковим органом штрафні санкції були розраховані за кожний окремий факт порушення вимог пункту 9 статті 3 цього Закону, тобто за кожен випадок нероздрукування фіскального звітного чека.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Відповідно сума штрафу за зафіксоване в акті порушення повинна складати 340 грн., а не 1360 грн., як застосовано ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом невірно визначений розмір штрафних фінансових санкцій в частині не роздрукування фіскального звітного чеку, у зв'язку з чим безпідставно до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020грн. (1360грн. - 340грн. = 1020грн.).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає неправомірним рішення №0004472303 від 24.12.2010 р., в частині застосування штрафних санкцій на суму 83186,75грн. (82166,75грн. + 1020грн. = 83186,75грн.).

Щодо висновків ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в частині порушення позивачем статті 3, частини 1 статті 7 Закону України від 23.03.96р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме здійснення діяльності в сфері громадського харчування за період з 06.09.10 по 23.09.10 за відсутності патенту.

Перевіркою за допомогою книги обліку розрахункових операцій та копії торгового патенту встановлено, що в барі в кафе ПАБ "Красний лев" здійснюється торгівельна діяльність з 06.09.10 в той час, як торговий патент видано лише 24.09.10р.

Факт відсутності торгового патенту, у вказаний період, позивачем не спростовується.

Відповідно до ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" за вказане порушення передбачалась відповідальність у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності без отримання торгового патенту.

Таким чином, ДПІ обґрунтовано застосовано штрафні санкції у розмірі 384грн.

Крім цього, ДПІ встановлено порушення ч.1 ст.7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", в частині не розташування торгового патенту на час проведення перевірки в доступному для огляді місці, за що застосовано штрафні санкції у розмірі 320грн. - у розмірі вартості торгового патенту за один місяць.

Вказане порушення відображено в акті перевірки, який підписано позивачем та з приводу вказаного порушення жодних зауважень висловлено не було.

Як вбачається з позову, вказуючи на неправомірність застосування штрафних санкцій в цій частині, позивач посилається на те, що чинним законодавством не визначено чи то оригінал торгового патенту має бути розміщений в доступному для огляді місці чи то його копія. Оскільки, такого Законом не визначено, то висновки ДПІ про порушення ч.1 ст.7 Закону є безпідставними.

Такі доводи позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з акту перевірки, заперечень на позов, вказане порушення ДПІ пов'язує з тим, що в доступному для огляді місці не було розміщено торговий патент чи його копія. Тобто, ДПІ не заперечує можливості розміщення копії торгового патенту, а не його оригіналу, але цього позивачем зроблено не було. Посилання позивача на те, що ним було розміщено копію патенту жодними доказами не підтверджується, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування штрафних санкцій в цій частині.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим рішення відповідача про застосування штрафних санкцій №0004492303 від 24.12.2010 р. у сумі 704,00 грн., з яких: за порушення ст. 3 Закону №98/96-ВР - 384,00 грн., ч.1 ст.7 Закону - 320,00 грн.

Щодо рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій №0004482303 від 24.12.2010 р. у сумі 20077,50 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637.

Вказане порушення ДПІ пов'язує з тим, що підприємством несвоєчасно оприбутковано готівку в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 4015,50грн. (кошти які надійшли 09.09.10 у сумі 205,00 грн. фактично оприбутковані на підставі фіскального звітного чеку 10.09.10, за 08.10.10 у сумі 472,50 грн. - 09.10.10, за 21.10.10 у сумі 375,00 грн. - 22.10.10, за 30.10.10 у сумі 3300,50 грн. - 31.10.10.).

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення № 637.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Не заперечуючи проти того, що фіскальні звітні чеки РРО роздруковувались не у день надходження готівки та запису у КОРО, а на наступні, позивач, з посиланням на Постанову КМУ від 18.02.2002 р. №199, зазначає, що тривалість змін РРО - період часу від реєстрації першої за день розрахункової операції до виконання Z-звіту, яка обмежується 24 годинами. Таким чином, якщо на підприємстві встановлено цілодобовий або інший режим роботи, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год. 00 хв. 09.09.2010р., 08.10.2010р., 21.10.2010р.,30.10.2010р. на підприємстві були видані накази про зміну робочого часу в ці дні, у зв'язку з замовленням банкету та виробничою необхідністю, графік роботи з 15.00 та з 16.00 до 02.00 години ночі, з відповідним друкуванням Z-звіту не пізніше вказаного часу. Оскільки тривалість робочого дня в ці дні складала менше 24 год., позивач вважає, що порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відсутні.

В той же час, жодних доказів на підтвердження вказаних доводів позивачем не надано як до перевірки так і під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.

При цьому, в картці обліку стаціонарного об'єкта торгівлі, яка видана 31.08.2010р. на бар в кафе ПАТ «Красний лев» ПП «Ред Лайн Консалт» департаментом споживчого ринку у сфері послуг Дніпропетровської міської ради зазначено режим роботи об'єкта « 9:00 - 22:00».

Таким чином, встановивши під час перевірки такі обставини, ДПІ дійшла правильного висновку про несвоєчасність оприбуткування підприємством готівки, за що передбачена відповідальність у відповідності до Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови по суті заявлених вимог.

На підставі викладено, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..202, 205, 207 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ред Лайн Консалт"- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/1323/11 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Рішення №0004472303 від 24.12.2010 р., яке прийняте Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 83 186 грн. 75 коп. - визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 21.05.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк