Ухвала суду № 38951026, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 року

справа № 811/657/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 14.05.2013р. у справі №811/657/13-а

за позовом:

Приватного підприємства «ЮГ і К Контакт»

до:

про:

Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

25.02.2013р. Приватне підприємство «ЮГ і К Контакт» (далі – ПП «ЮГ і К Контакт» ) за допомогою засобів поштового зв’язку звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду / а.с. 25/ з позовом до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградської області Державної податкової служби (далі – Світловодська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції даний позов зареєстровано 26.02.2013р. /а.с. 3-9/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №811/657/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Промислова група ДФМ» за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., ТОВ «Укрмедбудсервіс» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження податкових зобов’язань по правочинам з ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс», господарські операції з цим контрагентом не мають підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської операції, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними, що свідчить про відсутність права на формування податкового кредиту з урахуванням податку на додану вартість (далі – ПДВ), яка сплачена у вартості товару (послуг) отриманих від цих контрагентів, та про безпідставність включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток за період, що перевірявся, витрат по операціям з придбання товарів та послуг у ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс», у зв’язку з чим безпідставно занижено податок на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 198175,38 грн., та завищено податковий кредит по постачальникам ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс» на суму ПДВ 179269 грн. , що було відображено у акті перевірки, та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 06.02.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000002112200, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у загальному розмірі 297263 грн., та №000000122200, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у загальному розмірі на 268904 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що контрагенти позивача – ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс» , на момент укладення та виконання господарських договорів з позивачем, були зареєстровані як юридична особа та платники ПДВ, придбані позивачем у цих контрагентів товари (роботи, послуги) були використані ним у подальшому у власній господарській діяльності, вартість придбаних товарів (робіт, послуг) позивачем сплачена, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов’язань за договором, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит , тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Світловодської ОДПІ №0000002112200 та №000000122200 від 06.02.2013р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. у справі №811/657/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0000002112200 та №000000122200 від 06.02.2013р.. (суддя Мирошниченко В.С. ) / а.с. 207-209/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 215-225/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 14.05.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 238/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.05.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.05.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с.239,240-241,243/, про поважність причин не явки у судове засідання, або про можливість розгляду справи у свою відсутність, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «ЮГ і К Контакт» , ідентифікаційний код 33719498, зареєстровано як юридична особа 27.09.2005р. виконавчим комітетом Світловодської міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Світловодській ОДПІ, одними з основних видів діяльності підприємства є будівництво будівель, будівництво інших споруд, електромонтажні роботи, газопровідні роботи, столярні та теслярські роботи, діяльність у сфері інжинірингу, з метою здійснення діяльності у сфері будівництва підприємством 09.11.2011р. отримано відповідну ліцензію серії АВ №595687 строком дії по 09.11.2016р. / а.с. 10-15/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 11.01.2013р. по 14.01.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ЮГ і К Контакт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Промислова група ДФМ» за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., ТОВ «Укрмедбудсервіс» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., за результатами якої було складено акт №12/2200/33719498 від 21.01.2013р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с.17-29/ податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про порушення ПП «ЮГ і К Контакт»:

- п. 138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено податковий прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 198175,38 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промислова група ДФМ» та ТОВ «Укрмедбудсервіс»;

- п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по контрагентах-постачальниках ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс» на суму ПДВ 179269,0 грн..

За результатами перевірки, на підставі акту №12/2200/33719498 від 21.01.2013р. податковим органом 06.02.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000002112200, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у загальному розмірі 297263,0 грн. / а.с. 30/;

- №000000122200, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 268904,0 грн.. /а.с. 31/.

При цьому, крім вищезазначеного з акту перевірки / а.с. 17-29/ вбачається, що вищезазначені висновки за результатами проведеної перевірки позивача податковим органом (відповідачем у справі) також було зроблено з урахуванням актів перевірок контрагентів позивача – ТОВ «Промислова група ДФМ» - №2099/22-609/36547000 від 30.11.2012р., та ТОВ «Укрмедбудсервіс» - №796/23-309/30661533 від 13.02.2012р., які були складені відповідними податковими органами за місцем податкового обліку ТОВ «Промислова група ДФМ» та ТОВ «Укрмедбудсервіс», та в яких зроблено висновок про недоведеність реальності здійснення господарських операцій, відсутність підтвердження поставки товарів по всьому ланцюгу постачання, що свідчить про нікчемність цих угод, а також з урахуванням того, що на думку податкового органу податкові зобов’язання позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Промислова група ДФМ» та ТОВ «Укрмедбудсервіс» не підтверджені, оскільки господарські операції з цими контрагентами не мають підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської операції, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність права на формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток, та податкового кредиту з урахуванням господарських операцій з цими контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі протягом перевіряємого періоду було укладено з ТОВ «Промислова група ДФМ» договір поставки товару №1236 від 01.07.2011р. та з ТОВ «Укрмедбудсервіс» договір субпідряду №15 від 01.01.2012р. та договір поставки товару №4 від 17.02.2012р., контрагенти позивача за цими договорами під час укладення договорів з позивачем у даній справі, та під час виконання сторонами своїх зобов’язань за цими договорами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податків, у тому числі ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов’язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором, а саме постачання продавцем товарів покупцю, виконання підрядником робіт та оплату покупцем вартості поставленого продавцем товару та виконаних підрядником робіт з урахуванням ПДВ , та подальше використання отриманих позивачем за цим договорами товарів та послуг у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов’язання та податковий кредит / а.с. 106-169,175-192/.

Щодо визнання податковим органом правочинів , які були укладені позивачем з ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс», та контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, фіктивними та нікчемними, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов’язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз’яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов’язують недійсність господарського зобов’язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів – судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов’язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР – 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв’язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3,198.6, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс» товарів (робіт, послуг), та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства у податковій звітності з податку на прибуток підприємств у відповідних податкових (звітних) періодах, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів щодо фактичного здійснення господарських операцій, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов’язань з ПДВ та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України , які регулюють спірні правовідносини, і висновок податкового органу про заниження позивачем протягом перевіряємого періоду податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ по операціям з ТОВ «Промислова група ДФМ» , ТОВ «Укрмедбудсервіс» є безпідставним, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0000002112200 та №000000122200 від 06.02.2013р. та постановив законне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 14.05.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. у справі №811/657/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 23.05.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко