Ухвала суду № 38950949, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2013 рокусправа № 2а-12023/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

секретар судового засідання: Рязанов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Жовтневому районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 13 січня 2012 року

у справі № 2а-12023/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Медіа Технології»,

вул. Космодромна, 8 кв. 32, м. Дніпропетровськ, 49126;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Жовтневому районі міста Дніпропетровська

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

вул. Високовольтна, 24, м. Дніпропетровськ, 49107;

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Технології» подано позов до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про скасування Другої податкової вимоги № 2/1596 від 02 серпня 2010 року, визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2.253,55 грн. не узгодженим, скасування суми податкового боргу у розмірі 2.253,55 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Рищенко А.Ю.) своєю постановою від 13 січня 2012 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправною Другу податкову вимогу № 2/1596 від 02 серпня 2010 року.

Постанова суду мотивована тим, що належних доказів отримання ТОВ «Медіа технології» податкового повідомлення-рішення № 0058121502/0 від 18.06.2010р. суду надано не було, тому податкове зобов'язання, нараховане податковим органом, узгодженим вважатися не може.

Крім того, першу податкову вимогу за № 1/1338 від 30.06.2010р. не було отримано Позивачем, отже, в силу підпункту 6.2.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), вимога вважається такою, що не була вручена (надіслана) платнику податків,

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована тим, що питання пов'язані з вимогою про визнання податкової вимоги протиправною, вирішені судом та встановлено відповідні фактичні обставини, а тому спірні правовідносини щодо визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2.253,55 грн. не узгодженим, скасування суми податкового боргу, відсутні.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідної сторони її правонаступником - ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою достеменно встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Технології» підпунктів 7.4.5, 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) - завищення податкового кредиту по підприємству КП «Адміністративно-технічне управління» Дніпропетровської міської ради, що призвело до заниження податку на додану вартість.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, в червні 2010 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю з податку на додану вартість за грудень 2008 року, вересень, грудень 2009 року.

За результатами перевірки складений Акт № 5173/152-33473979 від 14.06.2010р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Технології» підпунктів 7.4.5, 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) - завищення податкового кредиту по підприємству КП «Адміністративно-технічне управління» Дніпропетровської міської ради, що призвело до заниження податку на додану вартість.

На підставі Акту перевірки, 18 червня 2010 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0058121502/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону (2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Технології» визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 2.253,00 грн. В їх числі 1.502,00 грн. основного платежу та 751,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

30 червня 2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Технології» виставлено першу податкову вимогу № 1/1338.

02 серпня 2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Технології» виставлено другу податкову вимогу № 2/1596.

Скасування Другої податкової вимоги № 2/1596 від 02 серпня 2010 року, визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2.253,55 грн. не узгодженим, скасування суми податкового боргу у розмірі 2.253,55 грн., стали предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.

У відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону (2181-14) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідач надавав суду копію Повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що 18.06.2010р. на адресу ТОВ «Медіа Технології» було відправлено відповідь на заперечення та повідомлення-рішення. На зворотному боці міститься копія лицьового боку конверту з приміткою про повернення 18.07.2010р. у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Проте, на Повідомленні про вручення поштового відправлення відсутній ярлик того ж самого змісту, що і на конверті, з позначкою про рекомендований характер кореспонденції; на конверті та Повідомленні про вручення поштового відправлення присутні лише відбитки поштового штемпеля відділення № 107 за місцем знаходження відправника, та відсутні відбитки поштового штемпеля № 126 за юридичною адресою отримувача.

Крім того, довідка про повернення поштового відправлення складена 18.07.2010р., тобто у неробочий день.

Належних доказів отримання ТОВ «Медіа технології» податкового повідомлення-рішення № 0058121502/0 від 18.06.2010р. суду надано не було, тому податкове зобов'язання, нараховане податковим органом, узгодженим вважатися не може.

30 червня 2010 року, про що зазначено вище, ДПІ складено першу податкову вимогу за № 1/1338.

02 липня 2010 року фахівцем контролюючого органу складено Акти про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про неможливість вручення податкової вимоги, та про розміщення на дошці оголошень податкової вимоги.

Проте, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Підставою для складання вищезазначених Актів могло бути лише отримання податковим органом повернутого конверту у зв'язку із закінченням строку зберігання, належність та допустимість якого як доказу суд поставив під сумнів.

Таким чином, першу податкову вимогу за № 1/1338 від 30.06.2010р. не було отримано Позивачем, тому у ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська були відсутні підстави для складання другої податкової вимоги за № 2/1596.

Зазначені обставини заявник апеляційної скарги не спростував.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі № 2а-12023/10/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна