Ухвала суду № 38950887, 08.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2014 рокусправа № 804/16585/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року у справі №804/16585/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стіль» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ТОВ «БК «Стіль» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язати відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, дані податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року, поданої позивачем до відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року позовні вимоги задоволено.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки позивачем не було надано необхідні первинні документи, які б підтверджували господарські операції з його контрагентами, зокрема, докази оплати, у наданих первинних документах (податкових накладних, актах приймання виконаних робіт (надання послуг), актах приймання виконаних будівельних робіт, договорах) було встановлено розбіжності, апелянт зазначав, що позивачем під час перевірки не було надано: ліцензію на будівельні роботи, довіреностей на отримання товару, документи, які б підтверджували транспортування товару, зберігання товару.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 23.10.2013 року по 29.10.2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БК «Стіль» щодо дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з платниками податків за період липень 2013 року, за результатами якої 29.10.2013 року було складено акт №766/04-68-22-03/38599265. Згідно висновків перевірки встановлено, що ТОВ «БК «Стіль» було порушено вимоги п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.185.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій за липень 2013 року по ланцюгу продажу товарів (робіт, послуг) та по ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «БК «Стіль» з його контрагентами. За результатами перевірки податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось.

Матеріалами встановлено та не заперечувалось ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що останньою було здійснено коригування показників податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом здійснювалась перевірка господарських операцій за липень 2013 року ТОВ «БК «Стіль» з його контрагентами - ТОВ «Укрінвестбуд та К», ТОВ «ТВО «Східбуд», ТОВ «Квапбуд», ТОВ «Мегасітібуд», ТОВ «Камет» та ТОВ «Кийбудмайстер». Податковим органом було зазначено, що позивачем з вищевказаними контрагентами були укладені договори підряду на виконання підрядних робіт на різних об'єктах. Для перевірки надавались копії первинних документів, а саме: договори, накладні, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт. Податковим органом вказано, що позивачем не було надано документів, які б підтверджували сплату робіт, послуг (платіжні доручення, банківські виписки, тощо), ліцензію на будівельні роботи, довіреності на отримання товару, документи, які б підтверджували транспортування товару, зберігання товару. Податковий орган прийшов до висновку про те, що у позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні трудові та матеріальні ресурси, у зв'язку з чим податковий орган зробив висновок про нереальність господарських операцій, а тому ТОВ «БК «Стіль» не мало права на формування податкового кредиту у липні 2013 року по господарським операціям з вищевказаними контрагентами.

У матеріалах справи є докази оплати робіт та послуг, договори підряду, накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт та інші документи, які складаються під час надання будівельних робіт та послуг (підрядні будівельні роботи).

Відповідно до п.49.8 ст.49, п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України.

Згідно Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності. Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України та п.2.21 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266, підставою для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є висновки акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, за результатами яких прийнято податкове повідомлення-рішення. Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Аналізуючи Главу 4 ПК України, яка регулює питання визначення податкових та/або грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів, колегія суддів приходить до висновку про те, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення повинно бути винесено перед коригуванням податкових зобов'язань платника податків, а не навпаки. Колегія суддів не може брати до уваги рекомендації ДПА України з цього питання, оскільки, вони суперечать чинному законодавству.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих ст.4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.12.2013 року у справі №804/16585/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук