Постанова № 38950865, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2012 року

справа № 2а-7032/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року

у справі № 2а-7032/10/0870

за позовом Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Запорізької області

до державного дослідного господарства «Світанок» інституту механізації тваринництва УААН

про стягнення податкового боргу,-

встановила:

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області звернулася з адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, в якому просила стягнути з Державного дослідного господарства «Світанок» Інституту механізації тваринництва УААН податкову заборгованість у розмірі 197438,56 грн., з яких:

- заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин - 102595,38 грн.;

- заборгованість по земельному податку з юридичних осіб – 27910,98 грн.;

- заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку – 66932,20 грн.

16.02.2010 позивачем надані до суду уточнення до позовної заяви (а. с.78, 79), згідно яких останній просить стягнути з відповідача заборгованість по податкам та зборам на загальну суму 181725,52 грн., у т. ч.:

- в рахунок погашення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин – 105447,38 грн.;

- в рахунок погашення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб - у сумі 9345,94 грн.;

- в рахунок погашення заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку - 66932,20 грн.

Позов обґрунтовано несплатою відповідачем податкових зобов'язань з земельного податку, з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та з фіксованого сільськогосподарського податку самостійно визначених шляхом подання податкової звітності, у зв’язку з чим згідно з приписами Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» його податкові зобов'язання стали податковим боргом, який підлягає стягненню до місцевого бюджету.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2010 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача до місцевого бюджету в рахунок погашення заборгованості:

- по податку з власників наземних транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів з юридичних осіб податковий борг 60278,67 грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб податковий борг 9 345,94 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанову суду мотивовано наявністю податкового боргу, своєчасно не сплаченого відповідачем з 2004-2009 роки, проте, з огляду на приписи ст.99 КАС України позивачем пропущений строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, по яких закінчився строк позовної давності у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України та задоволення позовних вимог щодо стягнення податкового боргу в частині, по якій вказаний строк не минув.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 17.02.2010 та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції відповідач знаходилось в процедурі санації і на нього розповсюджувалась судова процедура, визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому суд не міг при винесенні постанови по справі керуватись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 ЦК України перебяг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно приписів п.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 ст.1 Закону № 2181-ІІІ).

За визначенням п.1.3 ст.1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.

За приписами п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з положеннями п.16.1.1. ст.16 Закону № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з письмових заперечень ДДГ «Світанок» УМТ УААН, відповідачем не заперечується наявність податкового боргу, але звертається увага на необхідність строку позовної давності, визначеного положеннями Закону № 2181-ІІІ (а. с.45, 46).

Суд першої інстанції обґрунтовує часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу закінченням строків позовної давності.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на положення ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на момент прийняття оскарженої постанови), згідно якої «для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів», оскільки дана норма стосується звернення до суду особи, а не суб’єкту владних повноважень, яким є позивач у даній справі, що також було підтверджено рішенням Конституційного суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.

Пунктом 15.1 статті 15 Закону № 2181-ІІІ визначені строки давності та їх застосування.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Закону №2181-ІІІ, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 ст. 15 Закону №2181-ІІІ, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним (пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону №2181-ІІІ).

Отже, колегія суддів вважає, що податковий орган має право стягнути податковий борг протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже, строк позовної давності у 1095 днів повинен відраховуватись від дня подання податкової звітності.

З огляду на викладене, колегія суддів стосовно розміру податкової заборгованості, заявленої до стягнення позивачем, зазначає наступне.

За розрахунком позивача станом на 27.11.2009 несплачена сума податкового боргу ДДГ «Світанок» ІМТ УААН становила 197438,56 грн.

Згідно уточнень до позовної заяви станом на 12.02.2010 заборгованість ДДГ «Світанок» ІМТ УААН по податкам та збором становить 181225,52 грн., яку і просив позивач стягнути з підприємства, і яку бере до уваги колегія суддів.

Щодо заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 66932,20 грн.

Згідно тверджень позивача податковий борг по фіксованому сільськогосподарського податку утворився у зв’язку з несплатою зобов’язань, самостійно визначених підприємством у податкових розрахунках на 2004, 2005 роки (а. с.85).

При цьому, саму суму боргу у розмірі 66932,20 грн. податковий орган обґрунтовує даними облікової кратки (а. с.27).

Однак, в матеріалах справи наявні податкові розрахунки фіксованого сільсько-господарського податку на 2004, 2005 роки на загальну суму 85588,47 грн.:

- № 577 від 31.01.2004 на 2004 рік, згідно якого загальна сума нарахованого податку на звітний рік становить 19 407,87 грн. (а. с.10);

- № 1050 від 31.01.2005 на 2005 рік, згідно якого загальна сума нарахованого податку на звітний рік становить 66 180,60 грн. (а. с.8, 9).

Враховуючи вищенаведені норми Закону № 2181-ІІІ, а також те, що звернення ДПІ у Запорізькому районі мало місце наприкінці 2009 року, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що строк давності по стягненню податкової заборгованості за вказаними податковими розрахунками 2004 та 2005 років закінчився у 2007 та 2008 роках, відповідно, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку у сумі 66932,20 грн.

Щодо заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у сумі 9345,94 грн.

Згідно тверджень позивача підставою для нарахування податкового боргу є податкові розрахунки з земельного податку на 2007-2009 роки (а. с.86), що містяться в матеріалах справи, а саме:

- № 647 від 31.01.2007 на 2007 рік, згідно якого загальна сума нарахованого податку на звітний рік становить 22 356,01 грн. (а. с.12-15);

- № 845 від 31.01.2008 на 2008 рік, згідно якого загальна сума нарахованого податку на звітний рік становить 3 075,74 грн. (а. с.19-22);

- № 1425 від 10.02.2009 на 2009 рік, згідно якого загальна сума нарахованого податку на звітний рік становить 3 305,69 грн. (а. с.23-25).

Відповідач не заперечує проти наявності боргу з земельного податку у загальній сумі 9345,94 грн. (3 075,74 грн. + 3 305,69 грн. + 2964,51 грн. (коригування податкового зобов’язання на 2007 рік, здійснене 18.01.2010).

За даними облікової картки, наданої суду позивачем, сума боргу з земельного податку станом на лютий 2010 року також складає 9345,94 грн. (а. с.81).

Таким чином, задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку у сумі 9 345,94 грн. колегія суддів вважає цілком обґрунтованим.

Щодо заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у сумі 105447,38 грн.;

Згідно тверджень позивача підставою для нарахування податкового боргу є податкові розрахунки з власників транспортних засобів на 2006-2009 роки (а. с.86), а саме: № 65237 від 20.03.2006, № 6259 від 20.03.2006, № 1723 від 16.03.2007, № 3726 від 10.04.2008, № 2186 від 25.02.2009.

При цьому, податковий розрахунок з власників транспортних засобів № 65237 від 20.03.2006 в матеріалах справи відсутній, тому колегія суддів вирішує даний спір за наявними матеріалами справи.

Так, в матеріалах справи наявні розрахунки сум податку з власників транспортних засобів:

- № 6259 від 20.03.2006 на 2006 рік, згідно якого загальна сума нарахованого збору на звітний рік становить 25 810,70 грн. (а. с.11);

- № 1723 від 28.02.2007 на 2007 рік, згідно якого загальна сума нарахованого збору на звітний рік становить 21 124 грн. (а. с.18);

- № 3726 від 10.04.2008 на 2008 рік, згідно якого загальна сума нарахованого збору на звітний рік становить 21 124 грн. (а. с.17);

- № 2186 від 25.02.2009 на 2009 рік, згідно якого загальна сума нарахованого збору на звітний рік становить 11 408 грн. (а. с.16).

Таким чином, загальна сума податкових зобов’язань підприємства за вказаним розрахунками становить 79466,70 грн.

За даними облікової картки станом на лютий 2010 року борг відповідача з податку з власників транспортних засобів становить 105447,38 грн. (а. с.49, 82).

Проте, враховуючи вищенаведені норми Закону № 2181-ІІІ, колегія суддів дійшла висновку про те, що:

- стягненню не підлягає сума нарахованого збору за 2006 року (2 810,70 грн.), оскільки строк стягнення якого закінчився 20.03.2009,

- стягненню підлягає сума нарахованого збору за 2007-2009 роки у розмірі 53 656 грн. (21 124 грн. + 21 124 грн. + 11 408 грн.), по якій не закінчився строк давності і наявність якої також не заперечується відповідачем.

Водночас, колегією суддів не приймаються посилання позивача на те, що суд першої інстанції при винесенні постанови по справі неправомірно керувався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з огляду на те, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції ДДГ «Світанок» ІМТ УААН знаходилось в процедурі санації і на нього розповсюджувалась судова процедура, визначена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що в газеті «Голос України» № 228 (3228) від 02.12.2003 було надруковано оголошення, про те, що 22.09.2003 ухвалою господарського суду Запорізької області порушено справу № 25/79 про банкрутство «ДД «Світанок» ІМТ УААН (ЄДРПОУ 00498069) та введено мораторій на задоволення кредиторів (а. с.58).

Також матеріали справи свідчать про те, що ухвалою від 23.05.2005 господарським судом Запорізької області у справі № 25/79 введено процедуру санації ДДГ «Світанок» ІМТ УААН (а. с.73, 74).

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції на момент розгляду справи в суді першої інстанції) санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Проте, відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

З огляду на те, що доказів визнання ДДГ «Світанок» ІМТ УААН банкрутом матеріали справи не містять, колегія суддів вважає правомірним застосування судом першої інстанції при вирішенні даного спору приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також не приймаються до уваги посилання скаржника на п.2 ч.1 ст.263 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності зупиняється: у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом, оскільки:

- по-перше, у відповідності до положень ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується;

- по-друге, за приписами ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Як зазначено вище, мораторій введено ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2003, тобто до дня виникнення податкових зобов’язань за вищевказаними розрахунками 2004-2009 р.р., на підставі яких заявлено ДПІ у Запорізькому районі позовні вимоги у даній справі.

Відповідно до положень ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2010 у даній справі з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог податкового органу щодо стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку у сумі 9345,94 грн. та з податку з власників наземних транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів з юридичних осіб у сумі 53656 грн.

Таким чином, апеляційна скарга ДПІ у Запорізькому районі підлягає задоволенню лише в частині вимог щодо скасування оскарженої постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2010 у справі № 2а-7032/10/0870 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову частково.

Стягнути з Державного дослідного господарства «Світанок» Інституту механізації тваринництва УААН до місцевого бюджету Августинівської сільської ради Запорізького району в рахунок погашення заборгованості по податку з власників наземних транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів з юридичних осіб податковий борг 53656 грн.

Стягнути з Державного дослідного господарства «Світанок» Інституту механізації тваринництва УААН до місцевого бюджету Августинівської сільської ради Запорізького району в рахунок погашення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб податковий борг 9345 грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко