Ухвала суду № 38950555, 21.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2014 рокусправа № 1111/2437/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Хрусталенко І.П.

на постанову Ленінського районного суд м. Кіровограда від 27 березня 2012 року

у справі № 1111/2437/12

за позовом ОСОБА_2

до відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області

про визнання постанови незаконною та зобов'язання вчинити дії,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просив визнати постанову заступника начальника відділу про закінчення виконавчого листа ВП№30794326 від 22.02.2012 незаконною та скасувати. Зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-271/10, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда від 16.01.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі всіх вимог ст..75 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до прийняття необґрунтованої та протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2012. Посилання відповідача в постанові про закінчення виконавчого провадження на ту обставину, що боржник є бюджетною установою і не має власного майна, на яке можливо звернути стягнення, є безпідставним, оскільки боржник має грошові кошти на рахунках, на які відповідач міг звернути стягнення, проте вказаного не вчинив, що призводить до порушення прав позивача.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого листа ВП №30794326 від 22.02.2012; зобов'язано відповідача відновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-271/10, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда 16.01.2012.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 35), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що боржник - УПФУ у м.Кіровограді не має змоги виплатити кошти за рішенням суду, так як кошти на дані видатки не закладені в Державний бюджет України на 2012 рік і як наслідок УПФУ у м.Кіровограді не має змоги проводити програми, не профінансовані державою, отже борг по перерахунку пенсії у розмірі 97720,24 грн. буде виплачений позивачу за наявності фінансування в найкоротші строки. Відповідач зазначає, що оскільки виконати рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда в частині виплати позивачеві нарахованих сум без участі управління неможливо, отже відповідачем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2012 відповідач діяв у межах наданих повноважень та в рамках Закону України «Про виконавче провадження», а тому висновки суду щодо протиправності вказаної постанови є незаконними та безпідставними.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 12.03.2010 Ленінським районним судом м.Кіровограда прийнято рішення у справі №2а-271/10 за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в м.Кіровограді, яким зобов'язано останнього провести з 12.11.2009 перерахунок та виплату основної пенсії на підставі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та зобов'язано провести перерахунок з 12.11.2009 пенсії на підставі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вказане рішення оскаржено УПФУ в м.Кіровограді, за результатами якого ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 апеляційну скаргу УПФУ в м.Кіровограді залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда - без змін

На виконання вказаного судового рішення 16.01.2012 Ленінським районним судом м.Кіровограда виданий виконавчий лист у справі №2а-271/10, згідно якому зобов'язано УПФУ в м.Кіровограді провести ОСОБА_2 з 12.11.2009 перерахунок основної пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та зобов'язано провести перерахунок з 12.11.2009 пенсії на підставі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

19.01.2012 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30794326 з примусового виконання означеного виконавчого листа.

08.02.2012 листом № 666/08.21 УПФУ в м.Кіровограді повідомило відповідача про виконання виконавчого листа у справі №2а-271/2010 від 16.01.2012 (а.с.18). Одночасно УПФУ в м.Кіровограді зазначено про неможливість виплатити кошти за рішенням суду з огляду на відсутність відповідного фінансування з боку держави та вказано, що в разі відновлення фінансування за призначенням по виплаті особам за категорією «ЧАЕС» за рішенням судів, управлінням буде в найкоротші строки виплачено вказану суму.

Згідно довідки №666/08.21 від 09.02.2012 УПФУ в м.Кіровограді (а.с.17) позивачу здійснено нарахування доплати різниці суми пенсії згідно з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 у справі №271/10/1111 та постанови ДВС від 19.01.2012 №30794326, перерахованої у відповідності до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 12.11.2009. За період з 12.11.2009 по 22.07.2011 сума доплати становить 82798,61 грн., яку позивачу нараховано за жовтень 2011 року; за період з 22.07.2011 по 31.10.2011 сума доплати становить 14921,63 грн., яку позивачу нараховано на листопад 2011 року.

22.02.2012 відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», яка мотивована неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, який є бюджетною установою і не має власного майна, на яке можливо звернути стягнення, та тим, що кошти на дані видатки не закладені в Державний бюджет України, внаслідок чого УПФУ в м.Кіровограді не має змоги проводити програми, не профінансовані державою.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999.

Відповідно до ст..1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1. ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.49 Закону №606-XIV, на яку посилається державний виконавець оскаржуваній постанові від 22.02.2012, виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Частиною третьою статті 75 Закону №606-XIV визначено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

В даному випадку підставою для закриття виконавчого провадження стала відсутність фінансування Пенсійного фонду України з огляду на прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-ІV від 14.06.2011, яким врегульовано відносини з приводу нарахування соціальних виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, та постанову Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вказані вище підстави жодним чином не унеможливлюють виконання відповідачем рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 12.03.2010, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Ленінським районним судом м.Кіровограда у справі №2а-271/10 щодо зобов'язання проводити виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено боржника - Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді, яке здійснює ці виплати за рахунок коштів Державного бюджету (ст.63 вказаного Закону).

Виконавчий лист №2а-271/10, виданий Ленінським районним судом м.Кіровограда 16.01.2012, не містить вимог щодо звернення стягнення на майно та кошти боржника - Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді.

Доказів щодо неможливості виконання рішення суду у спосіб, визначений судом, та дій державного виконавця, направлених на примусове виконання рішення суду, в матеріалах справи не міститься.

Наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду і не є законодавчо встановленими підставами для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання Відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання органами державної влади своїх зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачем безпідставно застосовано приписи п.11 ч.1 ст.49, ст..75 Закону України «Про виконавче провадження», інші підстави для закінчення виконавчого провадження відповідачем не визначені, із наявних в матеріалах справи доказів не вбачаються.

Отже судом першої інстанції зроблений правильний висновок, про протиправність прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2012.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Хрусталенко І.П. залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суд м. Кіровограда від 27 березня 2012 рок у справі № 2а-1111/2437/12- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко