Ухвала суду № 38949962, 29.05.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2638/14 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко Л.Ю.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Воробйової І.А.,

при секретарі: Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління пенсійного фонду України про визнання права на поновлення пенсії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_3 в порядку ст.16 ЦК України звернувся до суду із вищевказаним позовом і просив визнати його право на поновлення виплати призначеної з 16.03.2011 року пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі, визначеному на момент припинення її виплати.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2014 року у відкритті провадження відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування судової ухвали і передачу питання на новий розгляд до суду першої інстанції ОСОБА_3 посилається на порушення суддею норм процесуального права.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя обґрунтовано виходив з того що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу відновлення соціальних виплат позивача, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам і вимогам діючого законодавства.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст. ст. 2, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінський функцій.

При цьому невід'ємним критерієм розмежування справи, що розглядається за правилами цивільного судочинства, від справи, що розглядається за правилами адміністративного судочинства, є характер спірних правовідносин.

Як зазначено у п. 16 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року „Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Кошти Пенсійного фонду відповідно до статті 73 згаданого Закону використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Серед основних завдань управління, відповідно до пункту 2.1 згаданого Положення, зокрема, є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Як вбачається з пункту 2.2 цього Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій (підпункт 5).

Отже, відповідно до покладених завдань і функцій, Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається із тексту позовної заяви, ОСОБА_3 оскаржує дії Головного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у поновлені виплати пільгової пенсії, призначеної йому з 16 березня 2011 року на підставі Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата якої була припинена у 2012 році у зв'язку із повторним прийняттям на державну службу.

Суддею встановлено, що спірні правовідносини виникли між громадянином з однієї сторони та суб'єктом владних повноважень - з іншої. У даному разі органом, дії якого оскаржуються до суду є Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, що безпосередньо приймає участь у розгляді питань щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.

Спір не стосується захисту прав, свобод і інтересів ОСОБА_3 у приватноправовій сфері , а пов'язаний із захистом публічно-правових прав від порушень з боку органу, уповноваженого здійснювати управлінські функції.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам закону являються безпідставними.

Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 312 п.1, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2014 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: