Вирок № 38949671, 27.05.2014, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/992/14-к

ВИРОК

Іменем України

27 травня 2014 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді: Шевчук Л.П.

при секретарі: Жигаровій Д.О.

з участю прокурора: Станіславчука М.Д.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Вінниці кримінальне провадження №12013010060000502 від 19.12.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, маючого загальну середню освіту, одруженого, працюючого водієм - експедитором з перевезення вантажів ТзОВ «Танк Транс», що знаходиться в м. Городок Львівської області, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 19 грудня 2013 року о 09 год. 10 хв., керуючи технічно-справним автопоїздом у складі автомобіля «MAN TGA 18.440», державний номерний знак якого НОМЕР_1 та напівпричепа «MAISONNEUV» державний номерний знак НОМЕР_2, що був завантажений концентрованим соком, загальною вагою 23 520 кг, рухаючись зі сторони смт. Липовець по вулиці Чапаєва в с. Михайлівка, Вінницького району Вінницької області, в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, а саме особливості вантажу, що перевозився, наявного спуску та заокруглення проїзної частини ліворуч, а також стану дорожнього покриття, яке було вкрите ожеледицею, через що не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого, в районі будинку № 3а, виїхав на праве узбіччя, де з необережності, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які рухались в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми (поширеної рани голови з крововиливами у м'які тканини, багатоуламкового перелому кісток лицевого та мозкового черепа з втратою їх, руйнування речовини головного мозку); відкритої хребтово-спинномозкової травми (травматичної ампутації голови - повного розриву атлантоакципітального з'єднання з повним розривом стовбуру мозку, повного роз'єднання хребта на рівні 7 шийного та 1 грудного хребців з повним переривом спинного мозку на цьому рівні, уламкових переломів 3,4,12 грудних хребців та 1 поперекового хребця з забоями спинного мозку); закритої тупої травми органів шиї (відриву проксимальної частини гортані та стравоходу, повного відриву гортані на рівні переходу її у трахею); відкритої тупої травми грудей (синців та саден на грудях, крововиливів в м'які тканини грудей та у міжреберні м'язи, множинних переломів ребер з розривами пристінкової плеври, легеневої плеври та тканини легень, відриву лівої легені, розриву перикарду, крововиливу в середостіння); крововиливів в зв'язковий апарат печінки; закритого перелому шийки правого плеча та правої ключиці; садни та синців на кінцівках, рвано-забитої рани на правому лікті, що мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_4 настала від сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_4 є причинний зв'язок, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1067 від 20.01.2014 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню, перелому тім'яної і скроневої кістки зліва (кісток склепіння із переходом на основу черепа), забійної рани потиличної ділянки зліва; закритої травми грудної клітини -множинних переломів ребер зліва (з 2-го по 6-те), забою нижньої частки лівої легені, гемотораксу ліворуч, перелому лівої лопатки, забою куприку, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перелом тім'яної і скроневої кістки зліва (кісток склепіння із переходом на основу черепа) являлись небезпечними для життя в момент спричинення, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 93 від 17.02.2014 року.

Відповідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 8а від 21.02.2014 року - у дорожній ситуації, що склалася, технічна можливість попередження даної дорожньо-транспортної пригоди у водія ОСОБА_1 полягала у виконанні ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, при цьому в його діях вбачається невідповідність вищезазначеній вимозі ПДР України, яка, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП. ОСОБА_1 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому та пояснив, що того дня зранку він, здійснюючи перевіз вантажу, в с. Михайлівка на повороті побачив машину, яка була не припаркована і в той момент його машину почало нести. Він бачив, що водій того автомобіля також хотів уникнути ДТП. В нього був технічний вантаж і тому коли його почало нести він нічого не міг зробити з керуванням. Також зазначив, що має великий стаж керування транспортними засобами, працює на посаді водія з 1978 року, в даній фірмі працює водієм 8 років та чому так сталося не може зрозуміти до цих пір. Він рухався 26 км/год, ожеледиці не було, був туман.

Також обвинувачений ОСОБА_1 просив застосувати відносно нього ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 року, оскільки має матір, яка досягла 70-річного віку про яку він сам піклується та доглядає, а також під час вчинення кримінального правопорушення не перебував в стані алкогольного сп'яніння. Шкоду завдану потерпілим відшкодував в повному обсязі. В скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що того дня йому зателефонували товариші та повідомили, що його мати попала в аварію. Того дня його матір зранку йшла до церкви разом із тіткою ОСОБА_3. Приїхавши на місце події він побачив, що сталося. Завдану шкоду обвинувачений відшкодував в повному обсязі, претензій матеріального характеру до нього не має. Просив суд обвинуваченого ОСОБА_1 суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що події того дня не пам'ятає, тільки пам'ятає що на них їхала машина і все, однак зазначила, що вона була на місці події і бачила, що не водій керував автомобілем, а автомобіль керував водієм. Машина не їхала її просто несло. Зазначила, що обвинувачений матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі, претензій матеріального характеру до нього не має, просить суд його суворо не карати, оскільки його вини в тому що сталося немає.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши думку учасників судового провадження, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, при цьому судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 36), за місцем проживання та за місцем роботи характеризується виключно позитивно (а.с. 42,43), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 44,45), офіційно працює, шкоду завдану потерпілим відшкодував в повному обсязі (а.с. 70, 72).

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, того, що він визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, наявності пом'якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих обставин, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, думки потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України. Суд дійшов висновку не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами, оскільки він працює водієм на ТзОВ «Танк Транс» 8 років, де позитивно характеризується, має стаж водія з 1978 року.

Поряд з цим, відповідно до ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого про застосування відносно нього акту амністії, врахувавши думку учасників судового провадження, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується за злочин, вчинений з необережності, який не є особливо тяжким під час вчинення кримінального правопорушення не перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 46), дійсно має на утриманні матір ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, якій надає їй фінансову, моральну, фізичну допомогу (а.с. 77, 78) дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а обвинувачений звільненню від відбування покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Судові витрати по справі за проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ від 28.01.2014 року в сумі 391,20 грн., за проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ від 07.02.2014 року в сумі 978,88 грн., а також за проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ від 21.02.2014 року в сумі 391,20 грн., відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 124, 349, 373, 374 КПК України, ст. 86 КК України, п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати за проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ від 28.01.2014 року в сумі 391,20 грн., за проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ від 07.02.2014 року в сумі 978,88 грн., а також за проведення дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ від 21.02.2014 року в сумі 391,20 грн., а всього 1761,28 грн.

Речові докази - вантажний автомобіль «MAN TGA 18.440», державний номерний знак якого НОМЕР_1 та демонтовану шину правового колеса задньої вісі напівпричепа «MAISONNEUV», державний номерний знак НОМЕР_2, які передані на зберігання обвинученому ОСОБА_1 (а.с. 68, 69) передати власнику - ТзОВ «Танк Транс».

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Л. П. Шевчук