Ухвала суду № 38949441, 20.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

16 травня 2014 р. Справа №804/6758/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування акту від 22 квітня 2014 року №1476/04-63-22-03/32351313 про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс».

Вирішуючи питання про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою позовною заявою, суд зазначає наступне.

Порядок реалізації контролюючими органами повноважень проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, що випливають з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, врегульований чинним законодавством.

За результатами проведених звірок та перевірок, відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, оформлюється акт або довідка, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, а так само й дії щодо включення до актів перевірки будь-яких даних.

Таким чином, ані акт чи довідка перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не тягнуть наслідків для платника податків.

Вирішуючи питання щодо підсудності адміністративному суду розглянутої позовної вимоги суд зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведеної норми права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу висновки акта перевірки/звірки та власне сам акт не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на їх оскарження у судовому порядку.

Таким чином, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки/звірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу.

У разі здійснення дій або прийняття рішення контролюючим органом на підставі або з врахуванням фактів, викладених у такому акті, належним способом захисту є оскарження в судовому порядку таких дій та рішень, а відповідні обґрунтування протиправності останніх мають покладатись у мотивування протиправності таких рішень та дій.

Викладена правова позиція відповідає постанові Верховного суду України від 8 вересня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» до Державної податкової інспекції у деснянському районі м. Києва про визначення нечинними податкових повідомлень-рішень і акта перевірки (головуючий - Кривенко В.В.), практиці Вищого адміністративного суду України, а також позиції суддів 4 палати касаційного суду, що викладена в листі ДПС України від 31 липня 2012 року №20727/7/10-0217/2986.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №804/6758/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомет Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування акту перевірки.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба