Рішення № 38949293, 21.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/28/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа № 908/806/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" (69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 24)

до відповідача Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Волгоградська, 23)

про стягнення 286965 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 08-01/13 від 08.01.2013р., 11441 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5067 грн. 97 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Сопін А.С., дов. № 15-01/14 від 15.01.2014 р.

Відповідача - не з'явився (Колодій А.Н., дов. № 4 від 03.01.2014 р. в засіданні 13.05.2014 р.)

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 242429 грн. 81 коп. основного боргу за договором № 08-01/13 від 08.01.2013р., 4634 грн. 68 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3717 грн. 68 коп. річних процентів

Розгляд справи, призначений на 10.04.2014 р., відкладався до 29.04.2014 р., 21.05.2014 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.05.2014 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст.. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 21.05.2014 р.

Позивачем подано заяву про внесення змін та доповнень до позову, збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 286965 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 08-01/13 від 08.01.2013р., 11441 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5067 грн. 97 коп. річних процентів. Після дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами суд вважає, що заявлене клопотання за своєю суттю є клопотанням про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 286965 грн. 57 коп. основного боргу за договором № 08-01/13 від 08.01.2013р., 11441 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5067 грн. 97 коп. річних процентів

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові та заяві від 13.05.2014 р., відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору № 08-01/13, укладеного з відповідачем 08.01.2013 р., за видатковими накладними останньому передано товар на загальну суму 2676965 грн. 57 коп. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 2390000 грн., внаслідок чого за ним склалась заборгованість в сумі 286965 грн. 57 коп., яку позивач просить стягнути з КП «ЕЛУАД». Відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 5067 грн. 97 коп. річних процентів, нарахованих за період з 30.09.2013 р. по 13.05.2014 р., та 11441 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що по-перше, позивач поставив відповідачу товар на суму 309060 грн., а відповідачем сплачено 330000 грн. По-друге, позивачем при розрахунку позовних вимог не враховано п. 7.2 договору поставки нафтопродуктів, відповідно до якого при розрахунку за поставлений товар у разі його несвоєчасної оплати із сумою заборгованості не більше 500000 грн. покупець має право погасити заборгованість, яка залишилася у місяці, наступному за звітним. Відповідач зазначає, що враховуючи п. 7.2 договору здійснена поставка товару за видатковими накладними № РН-0000342 від 15.08.2013 р. № РН-0000367 від 29.08.2013 р. повинна бути оплачена покупцем не пізніше 30.09.2013 р., а здійснена поставка за видатковою накладною № РН-0000390 від 13.09.2013 р. відповідно до 31.10.2013 р., внаслідок чого відповідач вважає невірним розрахунок втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів.

В судовому засіданні 13.05.2014 р. розгляд справи відкладено, за клопотанням представника відповідачу надано можливість ознайомитися з заявою про збільшення позовних вимог, здійснити звірку розрахунків та надати відзив, про що винесено ухвалу від 13.05.2014 р. В судове засідання 21.05.2014 р. відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. Відповідачем не надано відзив на позовну заяву та додаткових доказів на обґрунтування заперечень за їх наявності. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 21.05.2014 року за відсутності представника відповідача за матеріалами, наданими в попередніх судових засіданнях.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті, оскільки строк вирішення спору добіг до кінця.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» (позивач у справі, постачальник) та Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних доріг» (відповідач у справі, покупець) 08.01.2013 р. укладено договір № 08-01/13 поставки нафтопродуктів, за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. Порядок розрахунків узгоджено та 2.2 договору, яким передбачено, що відстрочка платежу складає до 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними № РН-0000342 від 15.08.2013 р., РН-0000367 від 29.08.2013 р., № РН-0000390 від 13.09.2013 р. позивачем поставлено відповідачу товар - бензин А-76 та дизпаливо, який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреності № 00339 від 14.08.2013 р., № 00355 від 29.08.2013 р., № 00375 від 13.09.2013 р. Згідно представленого позивачем розрахунку за товар, поставлений за видатковою накладною № РН-0000342 від 15.08.2013 на загальну суму 103020 грн., відповідач частково здійснив оплату, внаслідок чого заборгованість за вказаною накладною складає 80925 грн. 57 коп. За товар, поставлений за видатковими накладними № РН-0000367 від 29.08.2013 р. та № РН-0000390 від 13.09.2013 р. вартістю 103020 грн. за кожною накладеною, відповідач оплату не здійснив.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Заперечення відповідача щодо не застосування позивачем при розрахунку заборгованості п. 7.2 договору № 08-01/13, яким передбачено, що при розрахунку за поставлений товар в разі його несвоєчасної оплати з сумою заборгованості не більше 500000 грн. покупець має право погасити решту заборгованості в місяці, наступному за звітним, суд вважає безпідставними.

Як вказує позивач, заборгованість відповідача за довго ром № 08-01/13 від 08.01.2013р. складає 286965 грн. 57 коп. Відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 286965 грн. 57 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 5067 грн. 97 коп., нарахованих за період з 30.09.2013 р. по 13.05.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 11441 грн. 01 коп., нарахованих за період з жовтня 2013 р. по березень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" (69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 24, ЄДРПОУ 30599713) на користь Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Волгоградська, 23, ЄДРПОУ 03345018) 286965 (двісті вісімдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 57 коп. основного боргу, 11441 (одинадцять тисяч чотириста сорок одна) грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5067 (п'ять тисяч шістдесят сім) грн. 97 коп. річних процентів, 6069 (шість тисяч шістдесят дев'ять) грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 26 травня 2014 року.

Суддя І.А. Попова