Рішення № 38949248, 28.05.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2014 р.

Справа № 902/391/14

за позовом:Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)

до:Військової частини А2656 ( м. Вінниця,7, 21007)

про стягнення 97559,37 грн

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Максименко Ю.Ф.;

відповідача : Лезов А.М., Фабіян Н.М.

ВСТАНОВИВ :

Мале приватне підприємство Фірма «Альфа-М» звернулось до суду з позовом до військової частини А2656 про стягнення боргу.

02.04.2014р. ухвалою суду порушено провадження у даній справі.

20.05.2014 р. позивач подав заяву № 21/5, в якій уточнив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за зобов'язаннями за Мировою угодою №36 від 17.05.2007р. з урахуванням змін та доповнень згідно додатків №1 від 05.09.2007р. та №2 від 04.10.2010р. до неї на загальну суму 92431,31 грн., з яких: 82461,75 грн. - сума основного зобов'язання за Мировою угодою №36 від 17.05.2007р. з урахуванням індексу інфляції, з яких: 44282,14 грн. - сума основного первісного зобов'язання без урахування індексу інфляції, 38179,61 грн. - сума збільшення основного первісного зобов'язання за рахунок індексу інфляції, 3978,13 грн. - сума 3% річних, 3054,25 грн. - сума пені, 2937,18 грн. - сума збитків від неодержаного доходу нарахованих за період з 23.09.2011р. по 31.03.2012р.

Вказану заяву про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву позивача про одночасне зменшення одних позовних вимог і збільшення інших позовних вимог. Беручи до уваги, що право на це позивачеві надано ст.22 ГПК України, вказана заява позивача від 20.05.2014 р. № 21/5 підлягає задоволенню.

Уточнені позовні вимоги суд розцінює, як нові позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, повно, всебічно, об"єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, суд на підставі ст.16, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, ст. 549, 550, 625, 901, 903 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України, ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України прийшов до висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

06.08.2004 р. між позивачем - МПП Фірма "Альфа- М" (в договорі - "Виконавець") та відповідачем - Військовою частиною А1459 (в договорі - "Замовник") був укладений Договір № 261 на виконання робіт технічного обслуговування систем зв'язку на вузлах зв'язку в/ч А1459.

Відповідно до п.1.1. договору № 261 замовник передає, а виконавець бере на себе зобов"язання виконати роботи по технічному обслуговуванню систем зв"язку на вузлах зв'язки військової частини А 1459.

Згідно п. 8.3 Договору у випадку, коли Сторони не відмовляються від виконання в цьому договорі технічного обслуговування в 2005 та наступних роках, цей Договір вважається пролонгованим на наступні роки.

В 2005 р. - 2006 р. МПП Фірма "Атьфа-М" виконало технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку військової частини А 1459, правонаступником якої в зв'язку з її ліквідацією згідно директиви Міністерства оборони України від 29.12.2006р. №322/1/016 є в/ч А2656, згідно додаткових угод №1 від 15.01.2005р. та №2 від 07.05.2006р. до Договору №261 від 06.08.2004р. з урахуванням змін згідно Додатку №1 від 05.07.2007р. до Договору №261 від 06.08.2004р. (акти виконаного технічного обслуговування, відповідно №4/10 від 11.10.2005р. та №3/9 від 29.09.2006р.)

17.05.2007р. сторони уклали Мирову угоду №36 про реструктуризацію за зазначеними вище зобов'язаннями з урахуванням збільшення боргу за рахунок індексу інфляції та 3% річних нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно п. 2.1 Мирової угоди №36 від 17.05.2007р. боржник повинен був повернути борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 01.04.2007р. та до дня перерахування коштів. Відповідно зобов'язання за Мировою угодою № 36 по погашенню боргу повинні бути виконані не пізніше 30.10.2007р.

Відповідно до ч.2 ст. 604 ЦК України та п.7.2 Мирової угоди №36 від 17.05.2007р. припинили зобов'язання за актами №4/10 від 11.10.2005р. , №3/9 від 27.09.2006р. виконаного відповідно за додатковими угодами №1 від 15.01.2005р. та №2 від 07.05.2006р. до Договору №261 від 06.08.2004р.

05.09.2007р. між в/ч А2656 та МПП Фірма «Альфа-М» був укладений Додаток №1 до Мирової угоди №36 про заміну згідно Директиви МО України від 29.12.2006р. боржника в/ч А1459 на в/ч А2656 (правонаступником).

04.10.2010р. між сторонами був укладений Додаток №2 про внесення змін до Мирової угоди №36 за яким був визначений новий строк погашення зобов'язань до 31.03.2011р.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 08.04.2013р. №7/4, яка була отримана останнім, проте, борг не був сплачений.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорах, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст. 901, 903, 907 ЦК України (договір про надання послуг).

Відповідно до вказаних статтей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов'язання можуть виникати, відповідно до ст. 174 ГК України, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Таким чином борг, що виник у відповідача перед позивачем підлягає задоволенню частково (відповідно до розрахунку) в сумі:

- сума основного зобов'язання з урахуванням індексу інфляції станом на 44282,14 грн.;

- сума 3% річних нарахованих за період з з 01.04.2011р. по 31.03.2014р., що становить в сумі 3978,13 грн.

Крім того, сума збільшення основного зобов'язання за рахунок індексу інфляції за період з 01.03.2007р. по 31.03.2014р. становить: 34628,63+3550,98=38179,61 грн.

Відповідно до п.4.1 Мирової угоди №36 від 07.05.2007р. при порушені строків платежів Сторона 1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно ст.ст. 534, 549 та п.3 ст. 611 ЦК України.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає його вірним, а тому підлягає до задоволення в період з 29.03.2013р. по 28.03.2014р., що становить в розмірі 3054,25 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 2937,18 грн. - збитків від неодержаного доходу у вигляді дивідендів за розміщення грошових коштів на депозитний вклад в установі банку, в зв"язку з недоведеністю необхідного причинного зв"язку між цими збитками і порушенням грошових зобов"язань відповідачем, недоведенням того, що позивач мав укласти договір з банком на розміщення отриманих від відповідача грошей на депозитний вклад, на який період, під які проценти, оскільки договір № 32 від 23.09.2011 р. не є таким доказом, а підтверджує розміщення інших грошових коштів позивача на депозит, а не тих, які він мав отримати від відповідача за спірним договором.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати на судовий збір в сумі 1827,00 грн., на підставі ч.2 ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 2656 (код ЄДРПОУ 07937980 (21007, м.Вінниця-7; вул.. Червоноармійська, 21) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М", код ЄДРПОУ 30726900(04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) 44282,14 грн. - сума основного первісного зобов'язання без урахування індексу інфляції, 38179,61 грн. - сума збільшення основного первісного зобов'язання за рахунок індексу інфляції, 3978,13 грн. - сума 3% річних, 3054,25 грн. - сума пені, 1827,00 грн. витрати зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Повернути Малому приватному підприємству "Фірма "Альфа-М", код ЄДРПОУ 30726900(04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37) з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 124,19 грн. згідно платіжного доручення №9 від 23.03.2014р.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Копію даного рішення направити рекомендованим листом позивачу та відповідачу.

Повне рішення складено 29 травня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( фактична адреса: вул. Героїв Дніпра,5,кв.45, м. Київ-209, 04209; юридична адреса: вул. Артема, 59а, к.37, м. Київ-53,04053)

3 - відповідачу ( м. Вінниця,7, 21007, )