Рішення № 38949162, 15.05.2014, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2046/13-ц

2/579/23/14

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді - Сірої Г.І.,

за участі секретаря - Печенової Л.В.,

з участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу за позовом ОСОБА_3 до Національної акціонерної страхової компанії (НАСК) «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду 19.12.2013 року із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним чином.

Він, ОСОБА_3, є власником автомобіля Мersedes-Вenz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ 747430. Автомобіль є забезпеченим транспортним засобом, оформлена цивільно-правова відповідальність, яка застрахована згідно діючого законодавства. Вказаний автомобіль був переданий ним громадянину ОСОБА_4 в тимчасове управління та користування.

13.05.2013 року його автомобіль під керуванням водія ОСОБА_4 на початку 20 години рухався в напрямку від залізничного вокзалу до центру міста Кролевець по проспекту Миру.

Проїзна частина проспекту Миру м.Кролевець, як елемент дороги, призначена для руху нерейкових транспортних засобів і як дорога із двохстороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, розділеними переривчатою розділювальною смугою.

В районі розташування магазину «Народний проспект» знаходиться автостоянка, яка безпосередньо прилягає до полоси дорожнього руху, по якій рухався його автомобіль і робив заїзд на автостоянку зі смуги руху, надавши попереджувальний світловий сигнал. Ширина проїзної частини не надає можливості рухатися в кожному із двох напрямків потоком транспортних засобів і ОСОБА_4 рухався на автомобілі по своїй полосі руху.

В попутному напрямку позаду рухався автомобіль ЗАЗ-Daewoo, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який є власником даного автомобіля. Рухаючись в попутному напрямку за ОСОБА_4, водій ОСОБА_2 в порушення вимог п.п. 2.3-б; 13.1; 13.3 Правил дорожнього руху (ПДР) проявив неувагу, не дотримався безпечної дистанції і безпечного інтервалу, не забезпечив безпечності обгону, випередження або об'їзду перешкоди, фактично здійснив наїзд лівою передньою частиною свого автомобіля на праву сторону його автомобіля Мersedes-Вenz, причинивши технічні пошкодження дверей задніх правих, молдінгів дверей задніх правих, ручки дверей задніх та інше, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу.

Автомобіль ЗАЗ-Daewoo є також забезпеченим транспортним засобом, оформлена цивільно-правова відповідальність, яка застрахована згідно діючого законодавства національною акціонерною страховою компанією «Оранта» і ОСОБА_2 є власником полісу АВ/9283437.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 року запроваджено механізм спрощеного оформлення дорожньо-транспортних пригод з незначними наслідками шляхом складання повідомлення про ДТП (Європротокол). Особисто ОСОБА_2 визнав порушення ним вказаних вимог ПДР, з його згодою та участю було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та підписано ним.

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене за участю ОСОБА_2, було направлене до НАСК «Оранта». Незалежним експертом була проведена експертиза на предмет встановлення розміру заподіяної матеріальної шкоди в зв'язку з причиненням технічних пошкоджень при ДТП. Загальна вартість таких пошкоджень складає 13009 грн. 11 коп. З вирахуванням зносу автомобіля вартість причиненої матеріальної шкоди становить 5795 грн. 66 коп.

Згідно статті 22 п. 22.1, ст.28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик (НАСК «Оранта») відповідно до лімітів відшкодовує у встановленому законом порядку матеріальну шкоду в зв'язку з пошкодженням його автомобіля.

15.15.2013 року він звернувся з заявою до НАСК «Оранта» щодо здійснення страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням його автомобіля Мersedes-Вenz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 13.05.2013 р. за участю ЗАЗ-Daewoo під керуванням ОСОБА_2 (поліс ОСЦПВ АВ/9233437 від 12.12.2012 р.). У виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено, мотивом було те, що в діях ОСОБА_2 не вбачається порушення ПДР, незважаючи на те, що особисто ОСОБА_2 визнає допущення порушення ним ПДР, у звязку з чим було складено Повідомлення про ДТП (Європротокол).

Дане рішення було ним оскаржене до Управління врегулювання НАСК «Оранта» 05.08.2013 р.

30.08.2013 р. йому було надіслане повідомлення про розгляд питання щодо виплати страхового відшкодування НАСК «Оранта». В повідомленні від 17.09.2013 р. від НАСК «Оранта» зазначалося про прийняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування за даним страховим випадком. Але виплата не була проведена, натомість в наступному йому було надіслане повідомлення про відмову у виплаті.

Зі своєї сторони він вважає, що НАСК «Оранта» тільки з надуманих причин відмовляє йому у виплаті страхового відшкодування.

Крім матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, йому заподіяна і моральна шкода, яку він оцінює в 3000 грн.

На підставі викладеного, позивач просить:

- стягнути з НАСК «Оранта» на його користь майнову шкоду в сумі 5795 грн. 66 коп. у вигляді страхового відшкодування та 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

- стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору та надання юридичної допомоги по складенню позовної заяви.

Позивач в судове засідання не зявився, в матеріалах справи є довіреність, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в судових органах (а.с.94), а також угода та ордер на ведення даної справи (а.с.91, 92).

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач НАСК «Оранта» надіслала заяву, в якій просить розглядати справу без участі їх представника, а також зазначила, що позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях проти позовної заяви (а.с.135).

В своїх запереченнях (а.с.45-48) відповідач посилається на те, що заявлені вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з НАСК «Оранта» матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованими та недоведеними.

Так, заявлена матеріальна шкода в сумі 5795,66 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Страхова компанія, у відповідності до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІV), розпочинає розслідування по факту ДТП за наявності повідомлення про ДТП від страхувальника та потерпілого.

Законом №1961-ІV, учасникам ДТП надано право складати Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених працівників міліції.

Керуючись нормами цього Закону, учасниками ДТП було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке було надано НАСК «Оранта» для визначення ступеня винуватості учасників ДТП.

Право визначення винуватості учасників ДТП, належить виключно страховій компанії у разі складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених працівників міліції.

Страхова компанія, приймає рішення щодо ступеня винуватості учасників ДТП, з обов'язковим використанням і суворим дотриманням Типових схем дорожньо-транспортних пригод наведених в ОСОБА_5 щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу).

ОСОБА_3 звернувся із заявою про страхове відшкодування до НАСК «Оранта» 15 травня 2013 року. Однак, НАСК «Оранта», дослідивши матеріали справи стосовно ДТП, зокрема й Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке мало місце 13 травня 2013 року в м.Кролевець Сумської області по просп.Миру в районі магазину «Народний проспект», керуючись ст.36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», письмовим повідомленням від 15 липня 2013 року НАСК «Оранта» відмовила Позивачу в здійсненні страхового відшкодування по факту ДТП за відсутністю правових підстав.

Відмова НАСК «Оранта» у здійсненні страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 мотивована тим, що в діях ОСОБА_2 власника автомобіля ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, відсутні порушення Правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортного засобу Мersedes-Вenz, реєстраційний номер НОМЕР_1, а типова схема № 1.3. ОСОБА_5 щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, повністю підтверджує невинуватість ОСОБА_2

Винуватість ОСОБА_2, в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 травня 2013 року в м.Кролевець Сумської області по просп.Миру в районі магазину «Народний проспект», спростовується виходячи з наступного.

Як вбачається зі схеми ДТП, яка міститься в Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, початковий удар транспортний засіб Мersedes-Вenz, р/н. ВМ 0708 АТ, отримав в праву частину автомобіля. Дані пошкодження підтверджуються актом огляду транспортного засобу від 22 травня 2013 року та п.11 вищезазначеного Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Отже, транспортний засіб Мersedes-Вenz, р/н НОМЕР_1, в момент зіткнення знаходився зліва по відношенню до автомобіля НОМЕР_3, який рухався прямо в попутному напрямку руху.

Виконуючи поворот праворуч, ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_4, не зайнявши крайнє ліве положення та не переконавшись, що це буде безпечно, почав виконувати маневр, внаслідок якого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2

Таким чином, в діях ОСОБА_2 відсутній прямий причинний звязок з пошкодженнями, які були отримані автомобілем НОМЕР_4, внаслідок ДТП.

В ситуації, яка склалася, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, не мав технічної можливості уникнути ДТП.

Водієм автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4, були порушені наступні норми Правил дорожнього руху.

Відповідно до пп. в) п.2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР №1306), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пп. д) п.2.3. ПДР №1306 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п.10.1. ПДР №1306 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п.10.3. ПДР №1306 у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Відповідно до п.10.4. ПДР №1306 перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Відповідно до п.10.4. ПДР №1306 поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини.

Оскільки учасниками ДТП, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників міліції, то страхова компанія при прийнятті рішення стосовно страхового відшкодування повинна керуватися Типовими схемами дорожньо-транспортних пригод наведених в ОСОБА_5 щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

ОСОБА_5 визначає умови та порядок заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), якими повинні керуватися водії підчас оформлення ДТП без участі уповноважених на те працівників міліції та порядок розподілу відповідальності учасників ДТП, відповідно до типових схем, які в ній наведені.

Так, в типовій схемі № 1.3. ОСОБА_5 щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, наведений приклад дорожньо-транспортної пригоди, який є аналогічний і повністю відповідає дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 13 травня 2013 року в м.Кролевець Сумської області по просп.Миру в районі магазину «Народний проспект». Відповідно до якої водій автомобіля, який виконував поворот праворуч і не зайняв крайнє ліве положення, внаслідок якого здійснив наїзд на автомобіль, який рухався прямо праворуч від нього, розташованих на одному рівні з проїзною частиною, визнається винним, як такий, що порушив правила маневрування зазначених в розділі 10. ПДР №1306.

Отже, в діях водія ОСОБА_2І відсутні порушення Правил дорожнього руху. Винною ж особою в дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4.

Разом з тим відповідач вважає, що Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке міститься в матеріалах справи складено з порушенням ОСОБА_5 щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а саме:

- в Повідомлені про дорожньо-транспортну пригоду є незаповненим п.10, який відображає точку початкового удару транспортного засобу; даний пункт є важливим для визначення ступеня винуватості учасників ДТП. Заповнення п.10 є обов'язковим при складанні Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. На цьому ж наголошується і в тексті вищезазначеної ОСОБА_5;

- в Повідомлені про дорожньо-транспортну пригоду міститься виправлення дати народження ОСОБА_4, що є порушення порядку заповнення Повідомлення про транспортну пригоду.

Заявлена Позивачем моральна шкода в сумі 3000 грн. не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-і відповідальності власників наземних транспортних засобів», чітко зазначено, що моральна шкода відшкодовується страховиком потерпілому, лише у випадку пошкодження здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так відповідно до п.22.3. ст. 22 Закону №1961-ІV потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом та сумою, яка має бути відшкодована страховиком сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.3. Постанови Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до п. 5. Постанови Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В статті 9 п.9.3. Закону №1961-ІV, на яку посилається ст.22 вищезазначеного Закону, зазначено розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих в сумі 100 тис. грн.

Отже, страхова компанія відшкодовує моральну шкоду, в межах страхової суми, лишу у зв'язку із заподіянням шкоди життю та здоров'ю потерпілих.

В ДТП, яке сталося 13 травня 2013 року в м.Кролевець Сумської області по просп.Миру в районі магазину «Народний проспект», потерпілих осіб, які б зазнали ушкодження здоров'я в наслідок ДТП немає.

Крім того в позовній заяві вимога щодо відшкодування моральної шкоди є голослівною, нічим необгрунтованою та недоведеною.

Таким чином, в НАСК «Оранта» відсутні законні правові підстави для відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Незрозумілою є вимога щодо стягнення з НАСК «Оранта» витрат на правову допомогу, так як дана допомога нічим не підтверджена та необгрунтована. Ніяких документів, які б підтверджували факт надання такої допомоги в матеріалах страви не міститься.

Довідку, яка міститься в матеріалах справи, не можна приймати як доказ, так як має бути підтверджена іншими документами відповідно до вимог цивільного законодавства.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з НАСК «Оранта» на його користь майнової шкоди в сумі 5795,66 грн. та моральної шкоди в сумі 3000 грн., а також відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з НАСК «Оранта» на його користь витрат на правову допомогу та судовий збір.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, дослідивши зібрані по справі докази, в тому числі показання свдка ОСОБА_4, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.ч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що 13 травня 2013 року близько 19 години 15 хвилин автомобіль Мersedes-Вenz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, рухався від залізничного вокзалу по проспекту Миру м.Кролевець в напрямку центру міста.

Водій ОСОБА_4 рухався на автомобілі по правій смузі руху та, маючи намір здійснити заїзд на автостоянку, що знаходиться праворуч його руху в районі розташування магазину «Народний проспект», надав попереджувальний світловий сигнал.

В попутному напрямку позаду рухався автомобіль ЗАЗ-Daewoo, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Рухаючись в попутному напрямку за ОСОБА_4, водій ОСОБА_2 здійснив наїзд лівою передньою частиною свого автомобіля на праву сторону автомобіля Мersedes-Вenz, спричинивши технічні пошкодження передньої правої та середньої правої дверей автомобіля, яким керував ОСОБА_4 В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, постраждалих та травмованих немає.

Автомобіль Мersedes-Вenz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є забезпеченим транспортним засобом, власник якого ОСОБА_3, уклав із страховиком ПрАТ УСК «Княжа» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Вказаний автомобіль був переданий ОСОБА_3 ОСОБА_4 в тимчасове управління та користування.

Автомобіль ЗАЗ-Daewoo є також забезпеченим транспортним засобом, оформлена цивільно-правова відповідальність, яка застрахована національною акціонерною страховою компанією «Оранта» і власник цього автомобіля ОСОБА_2 має страховий поліс АВ/9283437.

Згідно п.33.2. ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Оскільки водії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дійшли згоди, що в діях ОСОБА_2 вбачалось порушення ПДР, що також підтвердив в судовому засіданні особисто сам ОСОБА_2, було складено Повідомлення про ДТП (Європротокол) (а.с.12, 74).

Як вбачається зі схеми ДТП, яка міститься в п.13 Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), в момент зіткнення транспортний засіб Мersedes-Вenz, р/н. ВМ 0708 АТ, отримав удар в праву частину автомобіля та в п.11 зазначеного Повідомлення вказано, що автомобілю НОМЕР_4, завдано пошкодження передніх правих та середніх правих дверей.

Водії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у встановлений п.33.1.4 Закону №1961-ІV строк подали до НАСК «Оранта» Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу (а.с.70-71, 72-73), а також 15.05.2013 року ОСОБА_3, як власник транспортного засобу, пошкодження якого виникло з вини учасника ДТП ОСОБА_2, подав до НАСК «Оранта» заяву про страхове відшкодування (а.с.68). У виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 НАСК «Оранта» відмовила (а.с.13-14). Дане рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було оскаржене позивачем (а.с.15-16) та ОСОБА_3 було надіслано повідомлення від 17.09.2013 року №09-02-09/20297 про те, що страховиком було прийняте рішення про здійснення виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком (а.с.18). Однак наступним листом НАСК «Оранта» від 02.10.2013 року зазначала, що позивачу було помилково направлено лист №09-02-09/20297 від 17.09.2013 та повідомляла, що в діях водія забезпеченого транспортного засобу ЗАЗ-Daewoo, р/н НОМЕР_2, відсутні порушення ПДР, що призвели до пошкодження автомобіля НОМЕР_4, а тому НАСК «Оранта» не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за заявленою подією (а.с.19-20).

В своїх запереченнях відповідач також посилається на відсутність в діях водія автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху. Навпаки, НАСК «Оранта» прийшла до висновку, що саме водієм автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 були порушені норми Правил дорожнього руху, а саме: п.2.3-д, в якому зазначено, що водій зобовязаний своїми діями не створювати загрози безпеці дорожнього руху, п.10.1, в якому зазначено, що перед зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.3, в якому зазначено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч; п.10.4, в якому зазначено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Суд не може погодитись з доводами відповідача, викладеними в запереченнях, стосовно порушення ПДР водієм автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 у звязку з наступним.

Проїзна частина проспекту Миру м.Кролевець призначена для руху нерейкових транспортних засобів і є дорогою із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, що розділені переривчатою розділювальною смугою.

Водій ОСОБА_4, маючи намір здійснити заїзд на автостоянку, що знаходилась праворуч його руху, збавив швидкість руху, завчасно увімкнув світловий сигнал повороту та розпочав маневр. Це підтвердили в судовому засіданні як сам ОСОБА_4 так і ОСОБА_2

Оскільки заїзд на автостоянку на проспекті Миру м.Кролевець передбачає поворот праворуч під кутом 90 градусів, ОСОБА_4 не мав можливості здійснити такий маневр з крайнього правого положення на проїзній частині даного напрямку.

Водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2, рухаючись позаду автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, відволікся від керування, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, про що він сам стверджує в судому засіданні, пояснивши, при цьому, що ОСОБА_4 завчасно показав сигнал повороту праворуч, однак він своєчасно не зреагував на зміну в дорожній ситуації, внаслідок чого не змін запобігти зіткненню, хоча намагався уникнути цього. Він також пояснив, що у нього з самого початку не виникало сумніву щодо наявності саме його вини в ДТП.

З урахуванням зазначеного слід зробити висновок, що саме в діях водія ОСОБА_2 були порушення ПДР, а саме: п.2.3-б, п.13.1, п.13.3.

Крім того, як пояснив представник позивача адвокат ОСОБА_1, якщо вважати, що водій ОСОБА_2 здійснював маневр обгону, то у відповідності до п.14.1 ПДР обгін нерейкових транспортних засобів дозволяється лише ліворуч. Однак, як вбачається із схеми ДТП, яка міститься в п.13 Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу) (а.с.12), фототаблиці з місця ДТП (а.с.63-66) зіткнення відбулося в праву частину автомобіля Мersedes-Вenz, який рухався попереду та виконував маневр заїзду на автостоянку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобовязується в разі настання певної події виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, страхову виплату, а страхувальний зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. П.3 ч. 1 ст. 980 ЦК України передбачає страхування відповідальності як предмет страхування. Відповідно до ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст.6 Закону №1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону №1961-ІV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За заявою ОСОБА_4 ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» було проведено дослідження на предмет встановлення розміру матеріального збитку, завданого власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП та встановлено, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 5795,66 грн.

Відповідно до ст.29 Закону №1961-ІV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає доцільним прийняти як доказ завданої позивачу ОСОБА_3 шкоди дослідження №ВМ0708АТ_31.05-4 спеціаліста-автотоварознавця від 21.05.2013 року, згідно висновку якого зазначено суму матеріального збитку, завданого власникові автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_3 у розмірі 5795,66 гривень.

Схема в протоколі, на яку посилається відповідач, як на безспірний доказ вини в ДТП водія ОСОБА_4, на підставі якої фактично відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, на думку суду, не є таким, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, і при розгляді спору у судовому порядку, враховуючи інші докази у справі, в тому числі показання учасників ДТП (свідка та третьої особи), зазначена схема не є таким доказом вини саме водія ОСОБА_4, а не ОСОБА_2 в ДТП.

Так ОСОБА_2, даючи показання про обставини ДТП, пояснив, що ОСОБА_4 увімкнув сигнал повороту праворуч, що він чітко бачив, однак своєчасно не зреагував на це, внаслідок чого не зміг уникнути зіткнення.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що, маючи намір заїхати на автостоянку, своєчасно увімкнув сигнал повороту праворуч і почав заїжджати на автостоянку, після чого сталося зіткнення з автомобілем під управлінням ОСОБА_2 Іншим способом, враховуючи ширину проїзної частини, він діяти не міг, поворот він здійснив з дотриманням вимог ПДР.

Згідно п.35.1. ст.35 Закону №1961-ІV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Позивач надав Страховику письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.49-50), що також зробив і ОСОБА_2 (а.с.51-52), Європротокол (а.с.53), заповнений та підписаний сторонами учасниками ДТП, а також заяву про страхове відшкодування (а.с.54-55). НАСК «Оранта» в своїх письмових пояснення підтверджує факт звернення позивача до НАСК «Оранта» із відповідним повідомлення про настання ДТП в порядку та в строки, визначені чинним законодавством України (а.с.46). Таким чином, як позивач так і третя особа у справі ОСОБА_2 вчинили всі необхідні дії для належного оформлення ДТП для страхового відшкодування НАСК «Оранта» завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди позивачу як власнику пошкодженого автомобіля..

Посилання відповідача на те, що надана схема ДТП безспірно свідчить про відсутніть вини водія ОСОБА_2 в ДТП, що було підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування і має бути підставою для відмови у позові, з вищезазначених причин не може бути визнано судом обгрунтованим для висновку про безпідставність позовних вимог. При цьому суд враховує не лише пояснення водіїв, а і інші докази в підтвердження достовірності і обгрунтованості цих пояснень, зокрема, дані фототаблиць з місця ДТП (а. с.63-67), характер пошкодження автомобіля позивача (а.с.12, 97-101). Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди є цілком доведеними та обгрунтованими, розмір шкоди, визначений відповідно до Дослідження спеціаліста №ВМ0708АТ 31.05-4 від 31.05.2013 року, що складає 5795,66грн., підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на те, що відповідач з надуманих причин не виплачує страхового відшкодування. Представник позивача в судовому засіданні, підтримуючи позов в цій частині, посилається на те, що автомобіль до цього часу не відремонтований, у звязку з чим немає можливості використовувати його за призначенням. Крім того моральна шкода завдана у звязку з пошкодженням автомобіля, який є його власністю.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що при ДТП не було заподіяно шкоди здоровю, тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, що суд визнає обгрунтованим запереченням, враховуючи положення п.22.3. ст.22 Закону №1961-ІV, п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України.

Доказів факту заподіяння моральної шкоди позивачу ОСОБА_3, яку відповідно до чинного законодавства має відшкодувати страховик, позивачем та в судовому засіданні його представником не надано, у звязку з чим у задоволенні цієї вимоги слід відмовити. При цьому слід зазначити, що автомобіль позивача як на час ДТП так і до цього часу знаходиться в користуванні іншої особи, ОСОБА_4, тому посилання представника позивача на те, що власник не може користуватися належним йому автомобілем за призначенням після ДТП, чим, поряд з іншим, мотивується факт наявності моральної шкоди, яка, на його думку, має бути відшкодована відповідачем як страховиком, є безпідставними і такими, що не відповідають чинному законодавству.

Тому в позові в частині вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Згідно п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ст.84 ч.2 ЦПК України), таким є Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4191-VI.

Позивачем та його представником надані докази витрат на правову допомогу, вони не перевищують граничних витрат, в матеріалах справи є підтверджуючі документи щодо сплати судового збору (а.с.1, 2, 21, 39, 92, 136, 137).

Виходячи з положень ЦПК України про пропорційність покладення судових витрат на відповідача в залежності від розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача слід стягнути 855 грн.35 коп.(229,40 грн. судовий збір при зверненні до суду в частині вимог відшкодування матеріальноої шкоди, 625,95грн. - 65,89% від 950 грн.)

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 979, 980, 988 ЦК України, ст.ст.6, 22, 29, 33, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії (НАСК) «Оранта» на користь ОСОБА_3 5795 (пять тисяч сімсот девяносто пять) грн. 66 коп. матеріальної шкоди та 855 (вісімсот пятдесят пять) грн. 35 коп. судових витрат. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу в десятиденний строк з дня отримання копії судового рішення.

Суддя

ОСОБА_6