ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/847/14
30 квітня 2014 р. 10год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Сало А.Б. (головуючий), суддів Комшелюк Т.О. Щербакова В. В. , за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача1: представник Максимчук В.П.,
відповідача2: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3 доДержавного агентства земельних ресурсів України, Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів України Кваліфікаційної комісії Державіного агентства земельних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення дій.
З огляду на зміст заявлених позовних вимог, та заяви про зміну позовних вимог від 31.03.2014, позивач просить суд визнати протиправними рішення і дії Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України щодо внесення подання від 31.01.2014 №14/70-71 стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката №002497 від 13.02.2013 інженера землевпорядника ОСОБА_4; визнати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №43 від 14.02.2014 «Про анулювання кваліфікаційного сертифіката №002497 від 13.02.2013 інженера землевпорядника ОСОБА_4» не чинним та скасувати його; визнати дії Державного агентства земельних ресурсів України щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката ОСОБА_4 протиправними та зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України поновити дію вказаного кваліфікаційного сертифіката.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що вказані рішення та дії відповідачів були вчинені за відсутності законодавчо визначених підстав. Зокрема позивач вказує на те, що вказані рішення були прийняті Кваліфікаційною комісією та Державним агентством земельних ресурсів України в порушення вимог ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій», а саме за відсутності акта перевірки щодо дотримання ним вимог чинного законодавства.
На переконання позивача, виключно за результатом розгляду такого акта, Кваліфікаційна комісії вправі прийняти рішення про анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника, про що направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Крім того позивач звертає увагу суду на те, що висновки Кваліфікаційної комісії щодо грубого порушення ним вимог законодавства з землеустрою є безпідставними та необґрунтованими.
В судовому засіданні під час розгляду справи, представник позивача позов підтримав. В обґрунтування позовних вимог навів обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач 1, Державне агентство земельних ресурсів України проти позову заперечив, про що надав суду відповідні письмові заперечення.
Представник Державного агентства земельних ресурсів України в судовому засіданні підтримав позицію викладену у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. Представник наголосив, що підставою для прийняття рішення Кваліфікаційною комісією Державного агентства земельних ресурсів України щодо анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_4 стало відповідне звернення Головного управління Держземагенства у Рівненській області, у відповідності до ст.68 Закону України «Про землеустрій», щодо грубого порушення ППФ «Абрис» вимог законодавства України, нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил при виготовленні документації із землеустрою.
Оскільки ОСОБА_4 є єдиним інженером землевпорядником на вказаному підприємстві, відповідно він одноособово несе відповідальність за виготовлену документацію із землеустрою.
Факт грубого порушення нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил при виготовленні документації із землеустрою, допущених ОСОБА_4 підтверджується матеріалами долученими до листа Держземагенства у Рівненській області від 05.12.2013 №03-06-4846, що був направлений на адресу Кваліфікаційної комісії.
Отримавши подання Кваліфікаційної комісії від 29.01.2014 щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів, відповідач діяв у порядку визначеному статтею 66 Закону України «Про землеустрій» та видав відповідний наказ від 14.02.2014 №43 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів».
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
За відсутності заперечень представників сторін, суд, керуючись положеннями частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розгляд справи проводити за відсутності представника Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як встановлено судом, на підставі наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 13.02.2013 №46, ОСОБА_4 видано Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №002497 від 13.02.2013, яким підтверджено його відповідність кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень при здійсненні землеустрою.
В свою чергу, ОСОБА_4 на підставі вказаного сертифіката працює за фаховою спеціальністю в ППФ «Абрис», де є єдиним спеціалістом що має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника.
Саме за умови наявності у своєму штаті сертифікованого землевпорядника, відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» та п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт», ППФ «Абрис» набуло статусу розробника документації із землеустрою.
Вказані обставини визнавались сторонами в судовому засіданні та підтверджені рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду у справах №817/2785/13-а від 29.08.2013 та №817/2820/13-а від 20.09.2013, що набрали законної сили.
В свою чергу, за результатом аналізу господарської діяльності ППФ «Абрис» щодо дотримання вимог закону при виготовленні документації із землеустрою, Головне управління Держземагентства у Рівненській області звернулось до Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України з питанням анулявання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_4 ( Лист від 05.12.2013 №03-06-4846)
Вказане рішення прийнято на підставі звернення Управління Держземагентства у м.Рівному, яким зокрема було відмовлено ППФ «Абрис» у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок:
для будівництва індивідуального гаража безоплатно у власність гр. ОСОБА_6 у межах АДРЕСА_1. Зокрема листом від № 03-160 ППФ «Абрис» було відмовлено у погодженні проекту землеустрою у зв'язку з численними порушеннями земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 39, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 28, 50 Закону України «Про землеустрій»;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в оренду строком на 49 років гр. ОСОБА_7 у межах АДРЕСА_3. Зокрема листом від 15.07.2013 № 03-535 було відмовлено ППФ «Абрис» у погодженні проекту землеустрою у зв'язку з порушеннями земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. 26, 28, 36, 50 Закону України «Про землеустрій»;
для ведення городництва в оренду строком на 5 років громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у АДРЕСА_2. Листом від 15.07.2013 № 03-535 було відмовлено у погодженні проекту землеустрою у зв'язку з порушеннями земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. 26, 28. 36, 50 Закону України «Про землеустрій»;
для ведення садівництва у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у АДРЕСА_2. Листом від 15.07.2013 № 03-535 було відмовлено у погодженні проекту землеустрою у зв'язку з порушеннями земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. 26, 28- 36, 50 Закону України «Про землеустрій»;
для ведення садівництва у власність гр. ОСОБА_13 в АДРЕСА_4. Листом від 07.10.2013 № 03-803 відмовлено у погодженні документації у зв'язку з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: недотримані вимоги ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст.ст. 28, 36, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також недотриманням вимог Класифікації видів цільового призначення, затвердженого наказом Держкомзему від№ 548;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_13, ОСОБА_14 у АДРЕСА_4. Листом від 07.10.2013 № 03-804 відмовлено у погодженні документації у зв'язку з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: недотримані вимоги ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст.ст. 28, 36, 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також недотриманням вимог Класифікації видів цільового призначення, затвердженого наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність гр. ОСОБА_15 у АДРЕСА_5. Листом від 14.06.2013 № 04-420 відмовлено у погодженні документації у зв'язку з її невідповідністю ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабміну від 17.10.2012 № 1051;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність гр. ОСОБА_16 у АДРЕСА_6. Листом від 07.10.2013 № 03-805 відмовлено у погодженні документації у зв'язку з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: недотримані вимоги ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» та ст. 50 Закону України «Про землеустрій»;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у власність гр. ОСОБА_17 у АДРЕСА_7. Листом від 07.10.2013 № 03-806 відмовлено у погодженні документації у зв'язку з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: недотримані вимоги ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» та ст. 50 Закону України «Про землеустрій»;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_18, ОСОБА_19 у АДРЕСА_5. Листом від 16.10.2013 № 03-851 відмовлено у погодженні документації у зв'язку з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: недотримані вимоги ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст.ст. 28, 36, 50 Закону України «Про землеустрій» і ст. 186-1 Земельного кодексу України.
Також Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області було вказано на відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою на складання державних актів на право власності на земельні ділянки для індивідуального садівництва на території Олександрійської сільської ради Рівненського району.
Саме з вказівкою на наведені вище порушення Головне управління Держземагентства у Рівненській області, відповідно до ст.68 Закону України «Про землеустрій» пропонувало розглянути Кваліфікаційній комісії питання щодо позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_4 кваліфікаційного сертифіката.
З протоколу засідання Кваліфікаційної комісії №1 від 30.01.2014 вбачається, що кваліфікаційною комісією було розглянуто лист Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 05.12.2013 №03-06-4846 щодо вжиття відповідних заходів реагування стосовно порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 вимог статей 26, 36 та 50 Закону України «Про землеустрій» статті 186-1 Земельного Кодексу України та статті 34 Закону України «Про державний земельний кадастр».
За наслідками розгляду звернення Головного управління Держземагентства у Рівненській області щодо вжиття відповідних заходів реагування стосовно порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4, Кваліфікаційною комісією Державного агентства земельних ресурсів України на адресу Державного агентства земельних ресурсів України направлено подання від 31.01.2014 №26-2197/0/1-14 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників. В тому числі про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника ОСОБА_4
Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.02.2014 №43 анульовано кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, зокрема кваліфікаційний сертифікат ОСОБА_4 від 13.02.2013 №002497.
В свою чергу, вважаючи, що обставини які викладенні у листі Головного управління Держземагентства у Рівненській області не відповідають дійсності, висновки викладені у перелічених у листі відмовах у погодженні землевпорядної документації - необґрунтовані, позивач прийшов до висновку що рішення Кваліфікаційної комісії Державного агентства Земельних ресурсів України є також необґрунтованим та безпідставним, крім того винесеним в порушення вимог ст.61-1 Закону України «Про землеустрій». У зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав та з метою відновлення охоронюваних законом інтересів з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно статті 61-1 Закону державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таким центральним органом виконавчої влади, згідно Положення про Державне агентство земельних ресурсів України", затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. № 445, є Державне агентство земельних ресурсів, яке входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії.
За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
В свою чергу підстави для анулювання сертифіката інженера-землевпорядника визначено ст. 66 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; на підставі свідоцтва про смерть.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.
Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено «Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста», затвердженого наказом Мінагрополітики України від 28.11.2012 № 739 р., зареєстрованого Мін'юстом України 07.12.2012р. за № 2039/22351 (далі - Порядок).
Пунктом 1.5 цього Порядку визначено, що до повноважень Кваліфікаційної комісії належать розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України та прийняття рішень про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання чи зупинення сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.
Згідно пункту 2.1 розділу 2 Порядку, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення.
Пунктом 3.19 розділу 3 Порядку визначено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держземагентства України про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з підстав: грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
Пунк 3.19 розділу 3 Порядку в повній мірі кореспундується з вимогами ст. 68 Закону України «Про землеустрій» відповідно до якої Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;
з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держземагентство України приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавець наділив повноваженнями Держземагентство України здійснювати державний нагляд сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання кваліфікаційної комісії. Остання, в свою чергу формує таке подання за наслідком розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держземагентсва, в яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно- правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
При цьому суд зауважує, що законодавець розмежував два окремих випадки за яких вноситься подання, а саме:
- за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України.
- за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (далі - заінтересовані особи);
Як встановлено судом, та вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу №1 від 30.01.2014, винесення подання Кваліфікаційної комісії щодо позбавлення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевіпорядкника ОСОБА_4 стало результатом розгляду Кваліфікаційною комісією листа (звернення) Держземагентсва про анулювання кваліфікаційного сертифіката.
За таких обставин, на переконання суду, акт перевірки, за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України не є обов'язковим на розгляді Кваліфікаційної комісії.
А тому посилання позивача на порушення відповідачами вимог положень ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій», а саме винесення подання Кваліфікаційною комісією про скасування кваліфікаційного сертифіката за відсутності акта за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України та відповідно винесення відповідного Наказу Держземагенством України - є безпідставним.
При цьому суд, зауважує на тому, що підставою винесення подання Кваліфікаційною комісією про скасування кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника ОСОБА_4 (вих. ном. 26-2197/0/1-14 від 31.01.2014), за результатом розгляду звернення Держземагенства України, стало саме встановлення факту грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Зокрема, під час засідання Кваліфікаційної комісії було заслухано ОСОБА_20 яким було вказано, що до Кваліф комісії надійшов лист Держземагенства України від 15.01.2013 №0-28-0.23-312/2-14 про анулювання кваліфікаційного сертифіката. З змісту вказаного листа, Держземагенство перенаправило до кваліфікаційної комісії лист Головного управління Держземагенства у Рівненській області від 05.12.2013 №03-06-4846 щодо вжиття відповідних заходів реагування стосовно порушення сертифіковіаним інженером-землевпорядником ОСОБА_4 вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні ним документації із землеустрою.
При цьому були досліджені копії документів органів виконавчої влади, які були долучені до листа, що начебто свідчать про численні грубі порушення ОСОБА_4 вимог нормативно-правових актів, стандартів норм і правил при виготовленні документації із землеустрою, зокрема вимог ст.ст. 26, 36 та ст. 50 Закону України про землеустрій», ст. 186-1 Земельного Кодексу України та ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр».
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою було встановлено Кваліфікаційною комісією виключно з листа Головного управління Держземагенства у Рівненській області від 05.12.2013 №03-06-4846 та долучених до нього матеріалів.
Поряд з тим, кваліфікаційною комісією не зазначено в протоколі в чому саме полягало грубе порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
В свою чергу, суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить визначення грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
На думку суду, грубим є порушення, в результаті якого не тільки порушено відповідні правові норми, а наслідком якого стали незворотні процеси для відновлення прав заінтересованих осіб, тобто за будь-яких умов не можливе повернення у правовий стан, що існував до вчинення зазначеного порушення.
Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 у справі №817/2820/13-а; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 у справі №817/2844/13-а; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 у справі №817/2763/13-а; постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2013 у справі №817/2785/13-а, за результатом розгляду адміністративних справ за позовом ППФ «Абрис» до управління Держземагенства у м. Рівному Рівненської області, що набрали законної сили, дії управління Держземагенства у м. Рівному Рівненської області, щодо відмови у розгляді та погодження проектів землеустрою, вказаних у листі Головного управління Держземагенства у Рівненській області від 05.12.2013, визнано протиправними.
В подальшому, як встановлено судом з досліджених у справі доказів, управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_17 в АДРЕСА_8; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_16 в АДРЕСА_9 (Висновок про погодження від 27.02.2014 №03-209); проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_13 та гр. ОСОБА_5 в АДРЕСА_10 (Висновок про погодження від 08.01.2014 №03-64); проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_13 в АДРЕСА_11 (Висновок про погодження від 24.01.2014 №03-42) - погоджені.
Що стосується відмови Головним управлінням Держземагенства у Рівненській області в затвердженні технічної документації із землеустрою на складання державних актів на право власності на земельні ділянки для індивідуального садівництва на території Олександрійської сільської ради Рівненського району, посилання на яку було здійснено у вказаному листі від 05.12.2013, як встановлено судом вона надана була гр. ОСОБА_21 Жодних доказів того що відповідальним за розроблення вказаної документації був позивач, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наявність хоча б однієї із наведених підстав є достатньою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, беручи до уваги те, що оскаржуване рішення Кваліфікаційної комісії було прийняте виключно на підставі листа Головного управління Держземагенства у Рівненській області від 05.12.2013, суд прийшов до висновку, що висновки відповідача вчинені сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_4 «грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою» є необгрутованими, крім того прийняті без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Кваліфкомісії Держземагентства України, викладене у протоколі від 30.01.2014 №1, щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_4 є протиправним, так як прийняте без врахування усіх істотних обставин, без дослідження та встановлення вини позивача у грубому порушенні вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, з порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
В свою чергу, згідно з ч.19 ст.66 Закону №858-IV, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.
Відтак, в силу імперативної вимоги закону, за умови встановлення судом протиправності рішення Кваліфкомісії Держземагентства України у формі протоколу №1 від 30.01.2014 щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_4, у Держземагенства України були відсутні правові підстави для видання наказу від 14.02.2014 №43 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_4 від 13.02.2013 №002497.
Відтак, оспорюваний наказ у цій частині підлягає скасуванню у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Держземагентством України та Кваліфкомісією Держземагентства України не доведено правомірності прийнятих рішення та наказу, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державного агентства земельних ресурсів України від 31.01.2014 №14/70-71 щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката №002497 від 13.02.2013 року інженера - землевпорядника ОСОБА_3.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14.02.2014 №43 про анулювання кваліфікаційного сертифіката №002497 від 13.02.20133 року інженера - землевпорядника ОСОБА_3.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 36,54 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий cуддя Сало А.Б.
Судді Комшелюк Т.О.
Щербаков В. В.
Судове рішення № 38948955, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/847/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: