Ухвала суду № 38948507, 29.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-7947/2011

Провадження № 22-ц/779/1179/2014

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Пнівчук О.В., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась в суд з зазначеним позовом, вимоги якого збільшила під час розгляду справи, до ОСОБА_2, мотивуючи тим, що їй та третім особам належить квартира АДРЕСА_1, яка зазнала пошкоджень внаслідок самовільного проведення робіт з реконструкції у квартирі відповідачки.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 19.10.2012 року до участі в справі залучено в якості третіх осіб , що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11.12.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 21362 грн. матеріальної 1500 грн. моральної шкоди, 520, 15 грн. сплаченого державного мита, 120 грн. витрат на ІТЗ ,1200 грн. оплати за проведене будівельно-технічне дослідження та 800 грн. витрат по оплаті за надання правових послуг.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Вважає, що висновки суду про те, що ремонтні роботи у її квартирі проводились незаконно, без належних дозволів, що призвело до пошкоджень у квартирі позивачки є надуманими.

Так, у квартирі АДРЕСА_3 дійсно проводились ремонтні роботи. Для вказаних робіт були виготовлені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, план реконструкції квартири, а також складена декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 05.07.2012 року, відповідно до якого об'єкт визнано готовим до експлуатації. Ремонт у квартирі відповідачка здійснювала правомірно, оскільки дозвіл на виконання здійснюваних нею робіт відповідно до вимог законодавства не потрібний.

Посилання суду на висновок будівельно-технічної експертизи від 09.11.2013 року не є належним доказом у справі, оскільки дослідження причин наявності тріщин у квартирі позивачки проводились без дослідження квартири відповідачки. А клопотання представника відповідачки про проведення повторної експертизи судом відхилено.

Крім того, у листах інспекції ДАБК зазначено, що тріщини у квартирі НОМЕР_1 позивачки могли з'явитись внаслідок того, що будинку більше 100 років і також внаслідок самовільної реконструкції позивачем квартири з добудовою у 2004 році лоджії на третьому поверсі поряд із квартирою НОМЕР_1, над квартирою НОМЕР_2, що призвело до додаткового навантаження на перекриття між поверхами та інші конструкції будинку.

За наведених доводів просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2 спричинені пошкодження квартирі позивачки, а тому підставно стягнув з відповідачки завдану матеріальну та моральну шкоду.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2, а квартира НОМЕР_1 в цьому ж будинку ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у рівних частинах.

При розгляді спору встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2011 року без відповідних дозволів та погодженої документації проводила будівельні роботи з реконструкції своєї квартири, про що інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області 18.07.2011 складений протокол та припис про усунення порушень, а саме припинення виконання будівельних робіт, 21.07.2011 року постанова про накладення штрафу та 06.10.2011 року припис про зупинення будівельних робіт та усунення будівельних порушень.

Відповідно до комісійного акту ЖЕО № 6 від 27.09.2011 року під час обстеження кв.НОМЕР_1 виявлено, що в коридорі, в кімнаті, туалеті, ванні та на кухні широкі тріщини, внаслідок проведення ремонтних робіт в квартирі НОМЕР_2, яка знаходиться поверхом вище (Т-1,а.с.17). Під час комісійного обстеження квартири працівниками відділу контролю будівництва в м. Івано-Франківську встановлено, що незважаючи на припис про заборону проведення будівельних робіт в квартирі НОМЕР_2 продовжуються роботи з її реконструкції, а саме виконані роботи з влаштування нових перегородок, підлоги, стеля обшита гіпсокартоном та виконані роботи з шпаклювання ( Т-1,а.с.19).

Доводи апелянта щодо відсутності її вини в завданні матеріальної шкоди позивачці, колегія сприймає критично, оскільки судом першої інстанції досліджено що пошкодження квартири сталось внаслідок проведення ремонтних робіт відповідачки, а інших доказів на підтвердження доводів ОСОБА_2 не здобуто ні в суді першої, ні апеляційної інстанції.

Так, у висновку №40-04/13 будівельно-технічної експертизи від 09.11.2013 року зазначено, що виявлені під час обстеження тріщини у кв.АДРЕСА_1 виникли у зв'язку із проведеними роботами по переплануванню у кв.НОМЕР_2, зокрема через знесення цегляних стін та заміну їх на стіни із газоблоків, які мають меншу несучу спроможність, яка не достатня для того, що б витримувати навантаження, яке створюють цегляні стіни і перегородки у кв.НОМЕР_1. Посилання апелянта на те, що експертиза проводилась без огляду її квартири спростовується додатками до висновку з фотографіями квартири НОМЕР_2.

Крім того, на запит прокурора м. Івано-Франківська представниками філіалу інституту «НДІпроектреконструкція» у вересні 2011 року проведено обстеження будинку АДРЕСА_1, за результатами якого складений висновок, відповідно до якого тріщини у внутрішніх стінах і перегородках квартири НОМЕР_1 ймовірно з'явились в результаті проведення реконструкції в квартирі НОМЕР_2. При детальному огляді квартири НОМЕР_2 визначено, що там проводились роботи по виконанню перепланування квартири виконані роботи по заміні внутрішніх стін і перегородок з цегли на газобетонні блоки, розібрані перегородки, між двома житловими кімнатами в несучій стіні пробито проріз та пробито отвір в дерев'яному перекритті для влаштування димоходу, виконано підсилення перекриття між першим та другим поверхами. Капітальний ремонт проводився без попереднього обстеження технічного стану конструктивних елементів будинку, а заходи по тимчасовому підсиленню перекриття між другим і третім поверхами при розбиранні внутрішніх стін і перегородок були недостатніми (Т-1,а.с.128-130).

Внаслідок цих обставин квартирі позивача для приведення приміщень квартири до попереднього стану необхідно виконати ремонтно-відновлювальні роботи по заробленню тріщин, перетиранню, штукатурці та побілці стін, демонтажу керамічної плитки у ванній та туалеті, облицюванню стін керамічною плиткою. Згідно висновку експерта вартість відновлювальних робіт і матеріалів становить 21362 грн., які вірно стягнуті судом з відповідачки в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Задовольняючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, прийшов до правильного висновку про її розмір в загальній сумі 1500 грн. визначений з врахуванням ступеня вини відповідача у заподіянні цієї шкоди та переживаннях позивача за пошкоджене майно, створенні в зв'язку з цим незручностей, зміни звичного способу життя.

Посилання апелянта, на те, що для проведення будівельних робіт в квартирі дозвіл не є необхідним спростовується винесеними приписами та постановою інспекції ДАБК в Івано-Франківській області про накладення штрафу, які останньою не оскаржувались.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

О.В. Пнівчук

В.М. Соколовський