Рішення № 38947758, 07.12.2012, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/1901/474/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2012 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамаря В. М.

при секретарі Осадці М. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26.09.2008 р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Тернопільського регіонального управління звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26.09.2008 р.

В позовній заяві позивач вказав, що 26.09.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ (далі Договір), згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 144000,00 гривні на придбання автотранспортного засобу, з кінцевим терміном погашення кредиту до 25.09.2013 року, та сплатити за користування кредитом відсотки у розмірі 20,3 відсотків річних.

З метою забезпечення виконання зобовязання за договором ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 умов договору по поверненню суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

27.10.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26.09.2008 року (далі додаткова угода).

Відповідно до п. 4.2.5 Договору та п.3.2.11 додаткової угоди передбачено право позивача вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконував умови договору, внаслідок чого станом на 10 липня 2012 року заборгованість за Договором з урахуванням додаткової угоди складає: за основною сумою кредиту 134599,08 грн.; заборгованість по відсотках 5317,61 грн., пеня за несвоєчасно погашені відсотки 13,75 грн., пеня за несвоєчасно погашений кредит 9774,39 грн., штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків 8530,05 грн., загалом 158234,88 грн.

У звязку з викладеним вище банк просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь борг за договором «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26.09.2008 року 158234,88 грн.; та судові витрати в розмірі 1582,34 грн. судового збору.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 позов в частині розміру заборгованості за основною сумою кредиту та заборгованістю по відсотках визнав, заперечив проти одночасного стягнення пені та штрафу за вказаними договором, додатковою угодою. Також послався на неправильний розрахунок пені за порушення строку оплати процентів, яка має становити на його думку 12,3 грн. та пені за порушення строків погашення кредиту, яка на його думку має становити 37,49 грн.

Відповідач ОСОБА_2 пояснила, що дійсно заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 134599,08 грн. за основною сумою кредиту та 5317,61 грн. заборгованість по відсотках, однак у неї немає коштів на погашення заборгованості за кредитом.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

26 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ (далі Договір), згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 144000,00 гривні на придбання автотранспортного засобу, з кінцевим терміном погашення кредиту до 25.09.2013 року, та сплатити за користування кредитом відсотки у розмірі 20,3 відсотків річних. 26 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручилася перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 зобовязань з кредитного договору № 46/2008 МБ від 26 вересня 2008 року в тому ж порядку, який встановлено для ОСОБА_1

27 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26.09.2008 року, якою було відстрочено сплату частини необхідного платежу, без зміни строку на який надано кредит та відсоткових ставок за кредитом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема, на підставі договорів.

Згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, цього обов'язку відповідач ОСОБА_1 не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів 134599,08 грн. за основною сумою кредиту та 5317,61 грн. заборгованість по відсотках.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди за порушення позичальником строків та повноти сплати кредиту, процентів відповідно до умов договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення, аналогічні за змістом положення містить і договір в п. 5.1, 5.2.

Заперечуючи проти позову представник відповідача ОСОБА_1 послався на неправильність нарахування розміру пені позивачем, оскільки розраховувались із сум, що не повинні були застосовуватись.

Суд вважає таке заперечення проти позову безпідставним, виходячи з наступного. Як випливає з розрахунку заборгованості, доданого до заяви про уточнення позовних вимог та графіку повернення кредиту та сплати відсотків, встановлених додатковою угодою (далі-графіку), востаннє ОСОБА_1 погашення тіла кредиту з дотриманням графіку здійснювалось 22.04.2011 року, після цього погашення тіла кредиту в розмірі 48959,71 грн. 25.05.2011 року та наступних платежів здійснено не було, за винятком погашення тіла кредиту в розмірі 361,02 грн. 24.05.2012 року, в той час коли до 25.05.2012 року мало бути погашено 80397,71 грн. тіла кредиту. Як вбачається з розрахунку пені за порушення строків погашення кредиту, нарахування пені за прострочку сплати кредиту (тіла кредиту) здійснювалось з 01.08.2011 року по 10.07.2012 року. При цьому сума заборгованості станом на 01.08.2011 року в розрахунку вказана 53402,66 грн., тобто з врахуванням погашення кредиту в розмірі 361,02 грн., здійсненого 24.05.2011 року. За наступні місяці сума заборгованості збільшувалася на розмір не сплаченого платежу, встановленого графіком. Виходячи з вказаного, розрахунок пені за порушення строків погашення кредиту позивачем здійснено правильно, без порушення прав відповідачів та в межах умов договору та додаткової угоди. З цих самих підстав суд погоджується з розрахунком розміру пені за порушення строку оплати процентів, оскільки, як вбачається з розрахунку процентів по кредиту (з яким погодились відповідачі) за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року нараховано проценти в розмірі 2357,55 (1750,36+607,19) грн., які не сплачено, а тому позивачем правомірно нараховано пеню за прострочку сплати вказаного розміру відсотків з 26.06.2012 року по 10.07.2012 року в розмірі 13,75 грн.

Відповідно до п. 4.2 додаткової угоди, у випадку порушення позичальником вимог договору позичальник зобовязаний сплатити банку штраф 5% від суми залишку по кредиту розрахованої на день порушення умов договору за кожен випадок.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_1 також послався на невідповідність закону одночасного стягнення пені та штрафу.

Виходячи із змісту ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Як видно із кредитного договору, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання передбачено одночасно штраф і пеню, тобто за одне й те саме порушення існує подвійна відповідальність одного виду.

Однак, в силу ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, суд приходить до висновку, що в частині стягнення із ОСОБА_1 штрафу за порушення строків повернення кредиту та відсотків у розмірі 853,05 грн. слід відмовити.

Отже, на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України та згідно з умовами договору «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ, додаткової угоди № 1 до договору «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ, умови яких не були дотримані відповідачем ОСОБА_1, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за користування ним та пені у звязку з порушенням умов договору кредиту відповідачем ОСОБА_1 в розмірі, вказаному в розрахунку заборгованості.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Позовні вимоги позивача про стягнення: за основною сумою кредиту 134599,08 грн.; заборгованості по відсотках 5317,61 грн., пені за несвоєчасно погашені відсотки 13,75 грн., пені за несвоєчасно погашений кредит 9774,39 грн., загалом 149704,83 грн. підлягають захисту шляхом стягнення в його користь із відповідачів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, повязані зі сплатою ним при предявленні позову судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, договором «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26 вересня 2008 року, додатковою угодою № 1 від 27 жовтня 2010 року до договору «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26.09.2008 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне упра0вління (МФО 380764, код 20025456, на рахунок № 29097052293011) заборгованість за договором «Кредитування комерційного автотранспорту» № 46/2008 МБ від 26 вересня 2008 року 149704 (сто сорок девять тисяч сімсот чотири) гривні 83 (вісімдесят три) копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління (МФО 380764, код 20025456, на рахунок № 361990544236008) 1497,04 гривні судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя: