ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 663/1817/13-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кустов О.Ю.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Градовського Ю.М.,
Федусика А.Г.,
при секретарі судового засідання Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокуратури Скадовського району Херсонської області та Херсонського державного університету на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання протиправними та скасування рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
08.07.2013р. ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування п.1.1 п.1 рішення № 416 від 03.05.2013р., яким задоволено подання прокурора Скадовського району та скасовані рішення сесії Лазурненської селищної ради № 671 від 11.02.2010р. та № 208 від 06.04.2012р. Скасованими рішеннями відповідач вилучив земельну ділянку, площею 0,9 га по вул.Курортна у ДЗ СОТ «Буревесник» Херсонського державного університету в зв'язку із придбанням ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 29.12.2004р. об'єкту нерухомого майна - бази відпочинку, надав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки строком на п'ять років ОСОБА_2, а також затвердив проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 та встановив розмір орендної плати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте в порушення ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Конституційного Суду України № 7-рп від 16.04.2009р., відповідно до яких органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати або вносити зміни до своїх попередній рішень. Крім того, позивач вважає рішення № 671 від 11.02.2010р. та № 208 від 06.04.2012р. законними та обґрунтованими.
Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2013р. позовні вимоги задоволені. Визнаний протиправним та скасований п.1.1 п.1 рішення № 416 Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області.
Прокуратура Скадовського району та Херсонський державний університет не погодились із прийняти рішенням та подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати судове рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову про відмову у позові.
Заслухавши доповідача, пояснення представників апелянтів, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29.12.2004р. ОСОБА_2 є власником бази відпочинку, яка розташована в селище АДРЕСА_1 (а.с.10).
11.02.2010р. Лазурненська селищна рада, розглянувши заяву ОСОБА_2, прийняла рішення № 671 про вилучення земельної ділянки, площею 0,90га, по АДРЕСА_1 у ДЗ СОТ «Буревісник» Херсонського державного університету, про внесення відповідних змін до державного акту на право постійного користування Херсонським державним університетом земельної ділянки, надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки строком на 5 років, орієнтованою площею 0,90га, яку необхідно замовити в тримісячний термін (а.с.6).
06.01.2011р. рішенням відповідача № 42 внесені зміни до п.3 та п.4 рішення від 11.02.2010р. № 671 шляхом заміни слів «технічна документація» на «проект землеустрою».
06.04.2012р. Лазурненська селищна рада прийняла рішення № 208, яким затвердила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2, загальною площею 0,90га, строком на 5 років під обслуговування існуючого об'єкту нерухомого майна - бази відпочинку по АДРЕСА_1 із земель Лазурненської селищної ради. Зазначеним рішенням також встановлений строк оренди земельної ділянки - 5 років та встановлений розмір орендної плати - 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.7).
03.05.2013р., розглянувши подання прокурора Скадовського району від 16.04.2013р. № 95-1340, Лазурненська селищна рада прийняла рішення № 416, яким частково задовольнила подання прокурора. Так у п.1.1 рішення селищної ради зазначено про задоволення подання прокурора в частині скасування рішень селищної ради від 11.02.2010р. № 671 та від 06.04.2012р. № 208 та скасовані вказані рішення (а.с.8).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у селищної ради повноважень на скасування чи зміну власних раніше прийнятих рішень щодо надання позивачці в оренду земельної ділянки.
Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.
Зі змісту ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження.
Системний аналіз наведених положень законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого врядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.
У той же час у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Зазначені положення закріплені в п.5 рішення Конституційного Суду України N 7-рп/2009 від 16.04.2009р.
За обставинами справи рішення від 11.02.2010р. № 671 (в редакції рішення від 06.01.2011р. № 42), яким ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою для надання в оренду земельної ділянки, є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання.
Факт виконання рішення від 11.02.2010р. № 671 в частині замовлення ОСОБА_2 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду підтверджується змістом наступного оскаржуваного рішення від 06.04.2012р. № 208, яким затверджений такий проект.
Наведене дає підстав для висновку, що відповідач без згоди ОСОБА_3 не вправі був приймати рішення про скасування раніше прийнятого рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою. Тому судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про незаконність п.1.1 рішення селищної ради від 03.05.2013р. № 416 в частині скасування рішення від 11.02.2010р. № 671.
Разом з тим, суд першої інстанції не з'ясував обставини виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, на підставі рішення селищної ради від 06.04.2012р. № 208.
Враховуючи, що Лазурненська селищна рада визнала позов ОСОБА_2 в повному обсязі, обов'язок доказування неправомірності оскаржуваного рішення від 03.05.2013р. № 416, відповідно до змісту ст.71 КАС України, покладається на позивача
На вимогу суду апеляційної інстанції, викладеної в ухвалі від 11 березня 2014р., яку ОСОБА_2 отримала особисто 24.03.2014р. та через представника - 20.03.2014р., позивач не надала жодного доказу, який би свідчив про виконання рішення від 06.04.2012р. № 208, зокрема щодо передачі їй земельної ділянки, площею 0,90га по АДРЕСА_1, щодо укладання договору оренди зазначеної земельної ділянки між Лазурненською селищною радою та ОСОБА_2
Оскільки рішення селищної ради від 06.04.2012р. № 208 є невиконаним в жодному пункті, відповідач мав право на його скасування без згоди позивача. Відтак, рішення селищної ради від 03.05.2013р. № 416 в частині скасування рішення від 06.04.2012р. № 208 є законним та таким, що прийнято відповідачем на підставі закону та в межах наданих повноважень.
На зазначені обставини суд першої інстанції увагу не звернув та прийшов до помилкового висновку про протиправність в цілому п.1.1 рішення селищної ради від 03.05.2013р. № 416.
Відповідно до ст.202 КАС України через невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позов задовольняє частково.
Доводи апелянтів про незаконність рішень Лазурненської селищної ради № 671 від 11.02.2010р. та № 208 від 06.04.2012р., за допомогою яких відповідач намагався незаконно вилучити частку з земель державної власності на користь ОСОБА_2, не спростовує висновків суду, а відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст.155 ЗК України, є підставою для визнання їх незаконними (недійсними) в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги прокурора Скадовського району Херсонської області та Херсонського державного університету - задовольнити частково.
Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2013 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_2.
Визнати протиправним та скасувати п.1.1 рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 03.05.2013р. № 416 в частині скасування рішення Лазурненської селищної ради від 11.02.2010р. № 671.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.М.Градовський
Суддя: А.Г.Федусик
Судове рішення № 38947093, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 663/1817/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: