Ухвала суду № 38947087, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/405/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудтехсервіс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудтехсервіс" до Кам"янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербудтехсервіс" звернувся до суду з позовом до Кам"янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 листопада 2011 року № 0000232301 та № 0000242301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербудтехсервіс" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 жовтня 2011 року Державною податковою інпекцією у Кам'янському районі Черкаської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс»з питань правомірності формування податкового кредиту та валових витрат по контрагентах: Приватне підприємство «БВП Буд» та Приватне підприємство «Інтерагро-Форум» з 01 червня 2010 року по 30 червня 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 440/23-32357080 від 24 жовтня 2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено суму валових витрат на 551 188 грн. 57 коп., що спричинило недоплату податку на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальному розмірі 137 797 грн. 14 коп.; а також порушення позивачем п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 110 237 грн. 71 коп.

За результатами встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000232301 від 09 листопада 2011 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 137 797 грн. 14 коп. за основним платежем та в розмірі 34 449 грн. 29 коп. за штрафними санкціями, та № 0000242301 від 09 листопада 2011 року, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 110 237 грн. 71 коп. за основним платежем та в розмірі 27 559 грн. 43 коп. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 даного Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Відповідно до п. 1.8 статті 1 вищевказаного Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, є податковим кредитом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону).

Податкова накладна, в свою чергу, згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) тощо.

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість в загальному розмірі 310 043 грн. 57 коп., нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс», є наслідком відображення в податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентами: Приватним підприємством «Інтерагро-Форум» та Приватним підприємством «БВП-Буд».

Так, вищевказані господарські відносини підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Судом встановлено, що згідно укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» договору субпідряду № 20 від 01 червня 2010 року, він підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» Тіроном В.І. та директором Приватного підприємства «Інтерагро-Форум» Долбньовим О.М.

Так, Приватним підприємством «Інтерагро-Форум» виписана податкова накладна № 2053 від 13 серпня 2010 року на суму 29 420 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 4 903 грн. 40 коп., за капітальний ремонт мосту в парку ім. « 50 річчя Жовтня».

Вищевказана податкова накладна містить підпис, однак прізвище не зазначене.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року, яка підписана Субпідрядником та Генпідрядником (прізвища не зазначені) та акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року, підписаний Субпідрядником Долбньовим О.М. та Генпідрядником (прізвище не зазначене).

Так, відповідно до копії платіжного доручення № 336 від 13 серпня 2010 року, розрахунки здійснені в безготівковій формі на суму 29 420 грн., в т.ч. ПДВ 4 903 грн. 33 коп., а вартість виконаних субпідрядником ремонтно-будівельних робіт та суми ПДВ з вартості таких робіт віднесено позивачем до валових витрат та податкового кредиту в повному розмірі.

Разом з тим, з Акту перевірки вбачається, що відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, рахується розбіжність між даними, які задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтебудтехсервіс» та Приватним підприємством «Інтерагро-Форум» за серпень 2010 року на суму 4 903 грн. 34 коп.

Судом також встановлено, що на виконання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудтехсервіс» та Приватним підприємством «БВП-Буд» договору № 44 від 01 вересня 2010 року, проведено ремонтні роботи на суму 275 136 грн. 69 коп.

Водночас, акт здачі-прийняття робіт відповідно до рахунка-фактури № 1910 від 19 жовтня 2010 року та податкова накладна № 4114 від 04 листопада 2010 року - без номера та дати.; акт здачі-прийняття робіт відповідно до рахунка-фактури № 2910 від 29 жовтня 2010 року та податкова накладна № 11112 від 11 жовтня 2010 року - без номера та дати; акт здачі-прийняття робіт - без номера та дати відповідно до рахунка-фактури № 0211 від 02 листопада 2010 року та податкова накладна № 02111 від 02 листопада 2010 року; акт здачі-прийняття - без номера та дати відповідно до рахунка-фактури № 0911 від 09 листопада 2010 року та податкова накладна № 09111 від 09 листопада 2010 року; акт здачі-прийняття робіт - без номера та дати відповідно до рахунка-фактури № 031210 від 03 грудня 2010 року та податкова накладна № 3121 від 03 грудня 2010 року; акт здачі-прийняття робіт - без номера та дати, відповідно до рахунка-фактури № 061210 від 06 грудня 2010 року та податкова накладна № 6121 від 06 грудня 2010 року; акт здачі-прийняття робіт - без номера та дати, відповідно до рахунка-фактури № 712 від 07 грудня 2010 року та податкова накладна № 7121 від 07 грудня 2010 року; акт здачі-прийняття робіт - без номера та дати, відповідно до рахунка-фактури № 17121 від 17 грудня 2010 року та податкова накладна № 17121 від 17 грудня 2010 року.

Так, на виконання укладеного між позивачем та Приватним підприємством «БВП - Буд договору № 45 від 01 жовтня 2010 року щодо проведення капітального будівництва берегоукріплювальних споруд на ділянці автомобільної дороги, Приватним підприємством «БВП - Буд» проведено роботи щодо ремонту (акт здачі-прийняття робіт № 11210 - без дати, рахунок-фактура № 011210 від 01 грудня 2010 року та податкова накладна № 1121 від 01 грудня 2010 року, акт здачі-прийняття робіт № 2123 - без дати та податкова накладна № 2123 від 02 грудня 2010 року; акт здачі-прийняття робіт № 812 - без дати, рахунок-фактура № 812 від 08 грудня 2010 року та податкова накладна № 8121 від 08 грудня 2010 року; акт здачі-прийняття робіт № 10122 - без дати, рахунок-фактура № 10122 від 10 грудня 2010 року та податкова накладна № 10122 від 10 рудня 2010 року.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, рахується розбіжність між даними, які задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтебудтехсервіс» та Приватним підприємством «БВП - Буд» на загальну суму 105 334, 38 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що первинні документи, складені позивачем та контрагентами, містять недоліки, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами з поставки товарів фактично не здійснювались, внаслідок чого відбулось безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат виробництва, які беруть участь у формуванні об'єкта оподаткування.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудтехсервіс" - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.