Постанова № 38946957, 23.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року , о 17-40 годині,Справа № 808/1694/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що в жовтні 2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ) була проведена перевірка ТОВ «ІНКОМ-ВП» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 по взаємовідносинам з ТОВ «Феніксторг», за результатами якої складено акт №1311/08-28-22-12/38229192 від 24.10.2013, згідно з яким ДПІ встановлено факт заниження ТОВ «ІНКОМ-ВП» податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету в липні 2013 року, на 56 935 гривень, а також прийняте податкове повідомлення-рішення №0002982212 від 13.11.2013.

В результаті адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а зазначене рішення - без змін. Крім того, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач направляв ДПІ письмові заперечення до акту, але останній визнав їх необґрунтованими, а висновки акту податкової перевірки - законними й вмотивованими.

ДПІ формально підійшла до вирішення питання, оскільки у відповіді на заперечення процитована частина акту перевірки. Спростування обґрунтувань власної правоти у вказаній відповіді не міститься, тому висновки акту перевірки є безпідставними. Виконавцем даної відповіді й рішення за результатами розгляду скарги є посадова особа ДПІ, яка проводила перевірку та є особою, безпосередньо зацікавленою у залишенні заперечень ТОВ «ІНКОМ-ВП» без задоволення.

Однією з підстав для виключення податковим органом сум зі складу податкового кредиту з ПДВ ТОВ «ІНКОМ-ВП» став висновок ГУ ОВ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області «Про результати відпрацювання ризикового платника податків - ТОВ «Феніксторг» №3770/7/14-29-07-04-04 від 30.09.2013, відповідно до якого вбачаються ознаки фіктивності останнього, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України, а саме реєстрація суб'єкта господарської діяльності на підставну особу, якою може бути ОСОБА_1 За результатами відпрацювання не встановлено причетність ОСОБА_1 до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Феніксторг». Також було здійснено обстеження податкової адреси ТОВ «Феніксторг», в ході якого не встановлено місцезнаходження даного підприємства. Вказані факти склали основу висновку про те, що фінансово-господарські операції між ТОВ «ІНКОМ-ВП» та ТОВ «Феніксторг» носили нереальний, безтоварний характер.

Проте, ні органи Міндоходів у Миколаївській області, ні інші компетентні органи до суду з відповідними позовами до ТОВ «Феніксторг» не зверталися, судові рішення з приводу скасування державної реєстрації та визнання статутних та реєстраційних документів даного підприємства недійними відсутні. Без наявності вказаних судових рішень твердження контролюючих органів про фіктивність діяльності ТОВ «Феніксторг» є перевищенням власних повноважень.

Факт невстановлення оперативними співробітниками ГУ Міндоходів у Миколаївській області фактичного місцезнаходження ТОВ «Феніксторг» не може бути підставою для визнання угод з вказаним підприємством недійсними, оскільки мешканці будинку №18 по вул. Матросова у м. Дніпродзержинську пояснили, що їм нічого невідомо про існування у їхньому будинку офісу ТОВ «Феніксторг», проте дані пояснення не підтверджують відсутність ТОВ «Феніксторг» за вказаною адресою.

Твердження ДПІ про фіктивність господарської діяльності ТОВ «Феніксторг» та, як наслідок, недійсність угод, укладених за участі даного підприємства, є суб'єктивною думкою перевіряючих, яка не має свого фактичного підтвердження.

Другою підставою для виключення сум зі складу податкового кредиту з ПДВ став отриманий з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва акт №1327/22-200/36433394 від 12.06.2013 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Миколаїв Шампіньйон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2010 по 30.04.2013, згідно з яким неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за участі даного підприємства у зв'язку із ненаданням останнім документів до перевірки.

Вказаний акт не може бути підставою для виключення зі складу податкового кредиту з ПДВ ТОВ «ІНКОМ-ВП» відповідних сум по взаємовідносинам з вказаним підприємством, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Недотримання контрагентом вимог податкового законодавства не тягне за собою негативних податкових наслідків для ТОВ «ІНКОМ-ВП», який не може нести відповідальність за можливі порушення, вчинені іншою стороною в своїй діяльності, зокрема, за податкові порушення. Якщо на момент укладення правочину загальнодоступна інформація про контрагента (відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ) дозволяла дійти висновку про законність його діяльності, а іншої інформації на спростування такого висновку у іншої сторони не було, то остання має всі підстави для укладення правочину.

В акті перевірки ТОВ «ІНКОМ-ВП» ДПІ не наведено фактів узгодженості дій посадових осіб ТОВ «ІНКОМ-ВП» з його контрагентом - ТОВ «Феніксторг - з метою незаконного отримання податкової вигоди чи його обізнаності з такими діями, а, відтак, позивач не повинен нести відповідальність за можливі неправомірні дії, вчинені його контрагентом.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002982212 від 13.11.2013.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує і просить його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, зазначивши в запереченнях, що податковими органами за наслідками перевірок контрагента позивача ТОВ «Фениксторг» й контрагентів останнього було встановлено, що за період з 01.01.2013 по 31.08.2013 ТОВ «Фениксторг» включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагентам-постачальникам, використання яких у межах господарських діяльності підприємством не доведено та є безпідставним. Податковий кредит ТОВ «Фениксторг», сформований з контрагентами-постачальниками за цей період та проведений на підставі нікчемних правочинів, є недійсним.

В ході перевірки позивача встановлено, що отримані ним ТМЦ від ТОВ «Фениксторг» є імпортного походження, виробником яких є SIKAME POLSKA Sp.z.o.o. До перевірки надані сертифікати якості на продукцію даного виробника, терміном дії з 26.03.2013 по 25.03.2014. За даними ЄРПН встановлена відсутність реєстрації вхідного ПДВ підприємству ТОВ «Фениксторг», тобто, у останнього відсутні постачальники імпортного товару.

За даними, які рахуються в податкових органах, встановлено невідповідність номенклатури, кодів товару, згідно з УКТЗЕД та сертифікатами якості, реалізованої ТОВ «Фениксторг» позивачу продукції, яку поставлено імпортером - ТОВ «Сікам Україна» - на митну територію України. За даними АРМ «Митниця» встановлено (ймовірно) відсутність поставок SIKAME POLSKA Sp.z.o.o. на митну територію України наступної номенклатури товару - GUKp4 Затискач натяжний 4х(16-25) з кодом товару згідно УКТЗЕТ 7326909890. Для підтвердження зазначеного направлено зустрічну звірку до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - за місцем реєстрації ТОВ «Сікам Україна».

Для підтвердження транспортування товару (лінійної арматури) позивачем надані товарно-транспортні накладні №10011264098 від 03.07.2013, №10011264112 від 05.07.2013, відповідно до яких відправником є ТОВ «Аламотрейд», а адресою, звідки збирається відправлення, - м. Київ, вул. Богатирська, 11 (юридична адреса ТОВ «Сікам Україна). Тобто, транспортування товару, який придбано позивачем від ТОВ «Фениксторг», відбувалося зі складів ТОВ «Сікам Україна» до м. Запоріжжя на адресу "Нової пошти", м. Запоріжжя, відділення №1, вул. Брянська, 8 ЛБ.

Зазначене суперечить поясненням, які надані директором, головним бухгалтером й головним інженером ТОВ «ІНКОМ-ВП»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 До перевірки позивачем не надано жодного документу, яким підтверджено його взаємодію з контрагентом - відправником ТОВ «Аламотрейд» в частині транспортування товару, отриманого від постачальника - ТОВ «Фениксторг», тобто, перевезення товару не підтверджено.

Від УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області отримано інформацію, що позивачем зареєстровано 16 транспортних засобів, в т.ч. вантажних, що дає йому можливість здійснювати транспортні перевезення власними силами.

Щодо правомірності проведення перевірки, то позивача було проінформовано про її проведення, відповідно до вимог чинного законодавства, тапроведено її з відома директора ОСОБА_2 й головного бухгалтера ОСОБА_3

Заперечення на акт перевірки та скарги позивача було також розглянуто ДПІ відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач просить відмовити у позові. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях, позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке:

судом встановлено, що ДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІНКОМ-ВП» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування ПДВ за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 по взаємовідносинах з ТОВ «Фениксторг», результати якої викладено в акті № 1311/08-28-22-12/38229192 від 24.10.2013.

13.11.2013, на підставі вказаного акту, ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002982212 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 85 402,5 гривень, в т.ч. на 56935 гривень - за основним платежем, 28467,5 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом встановлено, що 29.03.2013 між позивачем та ТОВ «Фениксторг» було укладено договір поставки № 29/03 (а.с. 82-84), на підтвердження виконання якого позивач надав видаткові та податкові накладні за липень 2013 року на загальну суму 341 609,04 гривень, в т.ч. ПДВ у сумі 56 934,84 гривень (а.с. 85-92, 128).

Судом встановлено, що придбаний товар було транспортовано шляхом пересилання "Новою поштою", що підтверджено наданими позивачем товарно-транспортними накладними, відповідно до яких відправником товару є ТОВ «Аламотрейд» (а.с.208-211).

Відповідно до п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (у редакції Наказу № 493 від 22.05.2006, який діяв на момент придбання та транспортування товару), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

У випадку перевантаження вантажу в процесі його перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми, в якому обов'язково зазначаються реквізити: повна назва власника транспорту та його адреса, прізвище, ім'я та по батькові водія, державний номер автомобіля Перевізника, який здав вантаж, і Перевізника, який його прийняв.

Акт складається у двох екземплярах, які підписуються представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для кожного).

Це зазначається в товарно-транспортній накладній».

Судом встановлено, що між ТОВ «Аламотрейд» та ТОВ «Фениксторг» було укладено договір транспортної експедиції №01/07-13 від 01.07.2013. Проте даний договір не було надано позивачем під час перевірки, як і не було надано інших документів на підтвердження факту транспортування товару. Таким чином, факт взаємодії позивача з ТОВ «Аламотрейд» в частині транспортування товару, отриманого від ТОВ «Фениксторг», відповідно, й факт перевезення товару є непідтвердженими.

Відповідно до даних оперативної бази АІПС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, за позивачем зареєстровано 16 транспортних засобів - відповідь №10/13-2160 від 02.10.2013 (а.с. 170-172). Таким чином, позивач мав змогу самостійно здійснювати транспортування придбаних товарів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (у редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012, який набрав чинності 01.04.2013 та діяв на момент придбання та транспортування товару), «для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (у редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012, який набрав чинності 02.12.2012 та діяв на момент придбання та транспортування товару), «господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Таким чином, будь-які документи (у т.ч. договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення такої не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тому до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які були складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 1 п. 198.2, абз. 1 п. 198.3, абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, «датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу».

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, «з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків».

Судом встановлено, що в акті перевірки зазначено, що від Миколаївського відділення Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області отримано акт № 25/22/38436423 від 08.10.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фениксторг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013 по 31.08.2013, згідно з яким 17.09.2013 до ГУ ОВ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області направлено запит № 22 в рамках відпрацювання ризикового платника податків (а.с. 41-42). 30.09.2013 отримано висновок №3770/7/14-29-07-04-04 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, де зазначено, що «на момент відпрацювання ТОВ «Феніксторг» вбачаються ознаки його фіктивності, а саме реєстрація СГД на підставну особу, відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, якою може бути ОСОБА_1 За результатами відпрацювання, станом на 25.09.2013, не встановлено причетність гр. ОСОБА_1 до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Феніксторг». Проведено обстеження податкової адреси: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, буд. (корпус) 18: за вказаною адресою знаходиться п'ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок. Так як в реєстраційних даних підприємства не вказано номеру квартири, офісу чи будь-якої іншої інформації, яка б могла окремо ідентифікувати розташування ТОВ «Феніксторг», його місцезнаходження не встановлено. Мешканцям буд. 18 по вул. Матросова невідомо про існування в їхньому будинку офісу ТОВ «Феніксторг». Прізвище ОСОБА_1, яке має директор ТОВ «Феніксторг», їм невідомо».

Також в рапорті старшого оперуповноваженого з ОВС ОУ ГУ Міндоходів у Миколаївській області ОСОБА_5 зазначено, шо при відпрацюванні ТОВ «Феніксторг» неодноразово здійснено виїзд за місцем реєстрації директора та засновника підприємства ОСОБА_1 (м. Миколаїв, вул. Ракетна, буд. 39а). За вказаною адресою знаходиться одноповерховий житловий будинок (1/2). На спроби викликати господарів будинку на вулицю, ніхто не відреагував. Сусіди в усному порядку пояснили, що за вказаною адресою дійсно проживає сім'я ОСОБА_1, але вони ведуть прихований спосіб життя. На думку сусідів, сім'я ОСОБА_1 має значні фінансові проблеми і до них постійно приїздять невідомі особи та розшукують господарів їх домоволодіння. Як стало відомо, ОСОБА_1 рідко буває вдома, а його дружина постійно знаходиться вдома, але нікому не відчиняє».

Таким чином, позивачем не доведено правомірність включення ним до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 56934,84 гривень по взаємовідносинах з ТОВ «Фениксторг», оскільки відсутні докази транспортування товару, відповідно, й реальності здійснення господарської операції.

Крім того, у податкового органу були відсутні підстави вважати здійснені між позивачем та ТОВ «Фениксторг» операції реальними та такими, що спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки неможливо було провести зустрічну звірку з даним контрагентом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому висновки акту перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі даного акту, є правомірними, відповідно, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ВП» (код ЄДРПОУ 38229192, адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 56, прим.104) на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1644 (однієї тисячі шестиста сорока чотирьох) гривень 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш