Ухвала суду № 38946490, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/2611/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Сальникова Н.М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дій, -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за період з 1996 року по 2013 року включно, що дорівнює 85 розмірам мінімальних заробітних плат; зобов'язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити одноразову компенсацію як інваліду ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у розмірі 45 мінімальних заробітних плат; та зобов'язати в подальшому нараховувати і виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, в порядку та на умовах, визначених положеннями ст. 48 вказаного Закону.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 р. закрито провадження в частині позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 2007 року по 2010 року.

Залишено без розгляду позовну заяву до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог щодо зобов'язання нарахування та виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи і щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1996 року по 2007 року та з 2011 року та 2012 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду за періоди 1996-2007 р. р., 2011 р., 2012 р. та справу направити для продовження розгляду в оскаржуваній частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін з наступних підстав.

Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається зі штампу відділення поштового зв'язку, позивач надіслав адміністративний позов до суду першої інстанції 15.02.2014 року.

Позовні вимоги просив задовольнити за період з 1996 року по дату подання позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що частина позовних вимог заявлена позивачем за межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає залишенню без розгляду.

Однак, в період, що охоплює позовні вимоги, які підлягають залишенню без розгляду, судом першої інстанції також було встановлено, що згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 2007 року по 2010 року задоволено та зобов'язано відповідачів провести перерахунок, виплату за вказаний період щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та на умовах, визначених положеннями ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року. Судове рішення набрало законної сили.

Згідно п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що залишенню без розгляду підлягають періоди 1996-2007 р. р., 2011 р., 2012 р.

Всупереч доводам апеляційної скарги позивача, частина 1 статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не встановлює строків звернення до суду, оскільки відповідно до частини 8 статті 73 цього Закону відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України.

Також суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що статтею VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, ратифікованою Законом України від 12 липня 1996 року № 334/96-ВР, передбачено, що права на відшкодування за цією Конвенцією втрачають силу, якщо позов не подано на протязі десяти років з дня ядерного інциденту, а не тридцяти років, як про це зазначає у своїй апеляційній скарзі позивач. Окрім того, Конвенція передбачає відповідальність та відшкодування за заподіяний ядерний інцидент з боку оператора - особи, призначеної або визнаної відповідальною державою в якості оператора ядерної установки. З огляду на те, що відповідачі жодним чином не відповідають критеріям оператора ядерної установки, встановленим Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, її застосування у цій справі є неможливим.

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм процесуального права.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дій залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.