Постанова № 38944058, 15.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 р. Справа №805/3995/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 18 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кан О.А.,

представника відповідача Семергея В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2014 року комунальне підприємство Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області (далі - Держсільгоспінспекція) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.10.2013 року між позивачем (організація) та Слов'янською районною державною адміністрацією (власник) було укладено договір про встановлення земельного сервітуту. У відповідності до умов вказаного договору власник передає організації в обмежене, постійне та безкоштовне користування земельну ділянку 2,9980 га на землях лісхоз призначення, на право прокладання та технічного обслуговування водовода згідно плану. 24.01.2014 року підприємство звернулося до відповідача із заявою щодо надання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) земельної ділянки 2,9980 га для реконструкції водоводу (напірного) від водозабору «Маяк» до верхів на території Слов'янського району. Листом від 30.01.2014 року № 05/319 відповідач відмовив у видачі відповідного дозволу, посилаючись на те, що за приписами ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України надання земельної ділянки із земель лісового господарства для прокладання та експлуатації водоводу не було віднесено до повноважень районних державних адміністрацій.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 98, 100 Земельного кодексу України, вважає такі дії Держсільгоспінспекції щодо відмови у видачі дозволу на знання ґрунту протиправними, оскільки, водовод від насосної станції «Маяк» до резервуарів м. Слов'янська, який підлягає реконструкції, розташований на земельній ділянці, що знаходиться в державній власності та зареєстрований за Слов'янською районною державною адміністрацією, про що свідчить витяг з Державного земельного.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) земельної ділянки 2,9980 га для реконструкції водоводу (напірного) від водозабору «Маяк» до верхів на території Слов'янського району та зобов'язати Держсільгоспінспекцію видати відповідний дозвіл.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 14.05.2014 року надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вважаючи, що дії Держсільгоспінспекції щодо відмови у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

16.10.2013 року між КП Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» (організація) та Слов'янською районною державною адміністрацією (власник) було укладено договір про встановлення земельного сервітуту (а.с. 14-15).

У відповідності до умов вказаного договору власник передає позивачу в обмежене, постійне та безкоштовне користування земельну ділянку 2,9980 га на землях лісхоз призначення, на право прокладання та технічного обслуговування водовода згідно плану.

24.01.2014 року підприємство звернулося до відповідача із заявою щодо надання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) земельної ділянки площею 2,9980 га для реконструкції водоводу (напірного) від водозабору «Маяк» до верхів на території Слов'янського району.

30.01.2014 року Держсільгоспінспекція листом № 05/319 повідомила позивача про відмову у видачі відповідного дозволу, посилаючись на те, що за приписами ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України надання земельної ділянки із земель лісового господарства для прокладання та експлуатації водоводу не було віднесено до повноважень районних державних адміністрацій (а.с. 30-31).

Позивач оскаржує вищевказані дії відповідача, як такі, що вчинені із порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законами України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороню земель» та Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 грудня 2005 року №1.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року №962-IV, ґрунт - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

У чинному законодавстві України ґрунти визнані об'єктом особливої правової охорони. Зокрема, відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов'язаної із порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей. Здійснення такої діяльності можливе за умови отримання спеціального дозволу органів державного контролю за використанням та охороною земель.

Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки. Отримання таких дозволів регулюється Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 грудня 2005 року № 1 (далі - Порядок).

Відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011, повноваження щодо видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених у встановленому порядку, а також здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель, віднесені до компетенції Державної інспекції сільського господарства України (далі - Держсільгоспінспекції України).

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №459/2011, визначено, що основним завданням Держсільгоспінспекції України є реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), у тому числі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Згідно абз. 8 п. «а» ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороню земель» від 19 червня 2003 року №963-IV, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувальних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель.

Відповідно до п. 3.3 Порядку спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відмовляє у видачі дозволу.

За змістом наведеної норми підставою для відмови у видачі дозволу є невизначеність або визначеність в неповному обсязі умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель в проекті землеустрою.

Пунктом 4 Порядку визначено перелік документів необхідних для видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

У відповідності до підпунктів 4.1. та 4.2. Порядку власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник разом із письмовою заявою про видачу дозволу додає такі документи: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою; 2) копія паспорта громадянина - особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, їх номери телефонів; 3) проект землеустрою із зазначенням його розробника, копія ліцензії на проведення робіт із землеустрою; 4) копія агрохімічного паспорта земельної ділянки; 5) копія договору на виконання земляних робіт (у разі, якщо заявник уклав договір на зняття та перенесення ґрунтового покриву; 6) копія документа, що підтверджує сплату коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у разі їх наявності).

Заява про видачу дозволу та додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30 календарних днів з дня їх одержання (п. 4.3. Порядку).

У разі необхідності проведення обстеження значних площ земельних ділянок, на яких планується провести зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), термін розгляду заяви може бути продовжено за письмовою згодою заявника, але не більше ніж на 10 календарних днів (п. 4.4. Порядку).

За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови (п. 4.5. Порядку).

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вбачається, що підставою для відмови у видачі відповідного дозволу є: 1) ненадання певного переліку документів; 2) порушення земельного законодавства, що виявлені при обстеження земельної ділянки; 3) невизначеність або визначеність в неповному обсязі умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель в проекті землеустрою.

Як вже було зазначено вище, позивачу було відмовлено у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову, з підстав того, що в Слов'янської районної державної адміністрації відсутні повноваження щодо надання земельної ділянки із земель лісового господарства для прокладання та експлуатації водоводу.

З огляду на приписи законодавства України, що визначає процедуру видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву, суд вважає, що зазначена відповідачем підстава для відмови у видачі відповідного дозволу не ґрунтується на вимогах такого законодавства.

Крім того, одним з видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Право земельного сервітуту згідно ст. 98 Земельного кодексу України це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно ч.2 ст. 100 Земельного кодексу України, земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення і власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно тощо.

З аналізу вищезазначених норми чинного законодавства, що регулює право користування землею, вбачається законодавчо визначена можливість використання земельних ділянок на підставі договору з власником (володільцем) земельної ділянки та після відповідної державної реєстрації цих прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вже було зазначено вище 16.10.2013 року між КП Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» та Слов'янською районною державною адміністрацією (власник) було укладено договір про встановлення земельного сервітуту.

У відповідності до умов вказаного договору власник передає позивачу в обмежене, постійне та безкоштовне користування земельну ділянку 2,9980 га на землях лісхоз призначення, на право прокладання та технічного обслуговування водовода згідно плану.

Згідно відмітки на договорі (а.с. 15) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 12264025 від 05.11.2013 року (а.с.16) за КП Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» зареєстровано право користування (сервітуту) земельної ділянки площею 2,9980 га (кадастровий номер: 1424284600:04:000:0190), що розташована за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с/рада Маяківська. Підставою виникнення вищевказаного права є договір від 16.10.2013 року про встановлення земельного сервітуту.

Таким чином, з урахуванням наявності відповідної державної реєстрації речового права, що проведена на підставі договору про встановлення земельного сервітуту, який є чинним та ніким не скасований, суд дійшов висновку, що позивач користується вищевказаною земельною ділянкою на законних підставах.

Також, суд звертає увагу не те, що у відповідності до відомостей, що викладені у витягу з Державного земельного кадастру № НВ-1400498082013 від 01.08.2013 року, власником (користувачем) вищевказаної земельної ділянки (кадастровий номер: 1424284600:04:000:0190) є Слов'янська районна державна адміністрація (а.с. 17-18).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При розгляді справи відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження правомірності своїх дій.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що дії Держсільгоспінспекції щодо відмови у видачі позивачу спеціального дозволу вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій.

Таким чином, позовні вимоги комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області щодо відмови комунальному підприємству Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» у наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки площею 2,9980 га.

Зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Донецькій області видати комунальному підприємству Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки площею 2,9980 га (кадастровий номер: 1424284600:04:000:0190), розташованої на території Маяківського сільської ради Слов'янського району Донецької області для прокладання та технічного обслуговування водоводу.

Стягнути з Державного бюджету України на комунального підприємства Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» (ідентифікаційний код: 35420080) понесені судові витрати у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 15 травня 2014 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 20 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.