Ухвала суду № 38943695, 28.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №812/1163/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гайдар А.В.,

судді: Ханова Р.Ф., Яковенко М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по адміністративній справі № 812/1163/14 за позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м.Кремінна Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по адміністративній справі № 812/1163/14 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Кремінна Луганської області про визнання протиправними дії щодо складення вимоги про сплату боргу від 05.12.2013 року № Ф/36 протиправними та зобов'язання утриматися від складання відносно ОСОБА_2 таких вимог в майбутньому - відмовлено повністю. (арк..справи 83-84)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 89-91).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кремінна Луганської області, як платник внесків.

Відповідачем на адресу позивача направлено вимогу про сплату боргу від 05.12.2013 року № Ф/36 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1515,60 грн. (арк справи 5).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Що стосується позовної вимоги позивача відносно визнання протиправними дій відповідача щодо складення вимоги про сплату боргу від 05.12.2013 року № Ф/36, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до завдань адміністративного судочинства до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Заборгованість позивача перед відповідачем зі сплати страхових внесків в сумі 1515,60 грн. наявна.

Так, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується в Пенсійний фонд України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати в 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить: в липні, серпні, вересні - 294,82 грн.; жовтні, листопаді - 301,12 грн. і грудні - 306,10 грн. (щомісяця).

Щомісяця з січня по грудень 2010 року позивач сплачував єдиний податок, 42% яко го, а саме 46,20 грн., надходило до управління.

З урахуванням частини сплати єдиного податку, сума доплати до мінімального страхового внеску за 2010 рік склала 1515,60 грн.

Абзацами 5, 6 ч.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за дію чими видами загальнообов'язкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, на рахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 рокук, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового держав ного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.»

Суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, передбачені Законом вважаються недоїмкою.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону 2464 (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року), органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до зазначених норм позивачеві було направлено вимогу про сплату боргу №Ф36 від 05.12.2013 року на суму 1515,60 грн.

Будучи не згодним із даною вимогою позивач з цього приводу звертався до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та до Пенсійного фонду України. У відповідь на це були винесені рішення про результати розгляду заяви від 12.12.2013 року №9409/03-10, рішення про результати розгляду скарги від 10.01.2014 року №180/03-10 та рішення про повернення скарги без розгляду від 22.01.2014 року №1755/09-10 відповідно. (арк.справи 6-11) Відповідно до зазначених рішень скарга позивача залишена без задоволення, а вимога управління без змін. Вимога про сплату боргу №Ф36 від 05.12.2013 року є чинною.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при винесенні вимоги від 05.12.2013 року № Ф/36 керувався Інструкцією № 21-1 та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно відсутності неправомірності дій відповідача щодо вимоги про сплату страхових внесків, оскільки положення Інструкції № 21-1 та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", закріпили обов'язок страхувальників та роботодавців щодо сплати страхових внесків.

Отже, вимога пенсійних органів щодо сплати страхових внесків є їх обов'язком, а не правом.

Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Кремінна Луганської області щодо складення вимоги про сплату боргу від 05.12.2013 року № Ф/36.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача утриматись від складання відносно нього таких вимог в майбутньому, колегія суддів зазначає наступне.

На час розгляду справи судами як першої, так і апеляційної інстанцій, відсутні докази того, що відповідачем у відношенні позивача будуть здійснені дії (бездіяльність), спрямовані на порушення законних прав чи інтересів позивача.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вимога позивача про зобов'язання відповідача утриматись від складання відносно нього таких вимог в майбутньому, заявлена позивачем передчасно, за відсутності належних підстав відносно цього, а тому задоволенню, під час розгляду цієї справи, не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по адміністративній справі № 812/1163/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по адміністративній справі № 812/1163/14 - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді Р.Ф.Ханова

М.М.Яковенко