Постанова № 38943552, 14.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 808/2654/14 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. ЗапоріжжяГоловного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення податкового боргу у розмірі 13918,40грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 13918,40грн.

Ухвалою суду від 16.04.2014, в порядку ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 808/2654/14 та призначено до судового розгляду на 28.04.2014. Розгляд справи було відкладено на 14.05.2014.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Разом з тим, повідомив що позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 30.04.2009р. зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області з 30.04.2009р.

Відповідач, згідно розрахунку заборгованості має заборгованість у сумі 13 918,40 грн., а саме: адміністративні штрафи та інші санкції (21081103) - 13 918,40 грн.

- 24.01.2014 - нараховано штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням форми "С" № 0000332100 від 06.12.2013р. - 13 918,40 грн.

Листом від 25.11.2013р. № 5890/7/08-01-21-11 від ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшли матеріали фактичної перевірки магазину, що належить ФОП ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Таким чином, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, нарахованих за наслідками фактичної перевірки фахівцями ДПІ.

Сума податкових зобов'язань не була сплачена у визначені законом терміни та набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2654 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пп.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами ст. 57.2. Податкового кодексу України У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Частина 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначає: "У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, пункт 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, вказує: "При урахуванні строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення".

Однак, як свідчать матеріали справи, сума податкового боргу відповідачем не оскаржувалась та у визначені строки не сплачена у повному обсязі.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.

З метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) 28.01.2014р. на адресу відповідача направлена податкова вимога від 27.01.2014р. № 14-15.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 13918,40грн. доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167,169 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) на користь Державного бюджету борг у сумі 13918,40 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 40 коп.) на розрахунковий рахунок №33218811700005, код платежу 21081103, призначення платежу - "адмін. штрафи та інші санкції", банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Держбюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 34677119.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.05.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко