Постанова № 38941872, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 року Справа № 904/607/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідача)

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участю представників сторін:

від позивача: Іващенко Ю.В., представник, довіреність б/н від 11.11.2013р.;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014р. у справі № 904/607/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм", с. Кільчень, Новомосковський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" м. Дніпропетровськ

про стягнення 102 495,79грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями " НовоФарм", звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" про стягнення заборгованості за договором №Н-82 УS - 11 від 19.07.2011р. про надання послуг у сумі - 97 740,00 грн. основного боргу та 3% річних у сумі - 4 755,79 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014р. у справі №904/607/14, яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.03.2014р. (суддя Первушин Ю.Ю.), позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" основну заборгованість у розмірі 97 740,00 грн., 3% річних у розмірі 3 775,71 грн. та суму судового збору у розмірі 2 030,31 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Не погодившись із рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" звернулось з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014р. скасувати та винести нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушена норма матеріального права, а саме стаття 625 Цивільного кодексу України, порушення відбулось через врахування неіснуючого Акту приймання-передачі виконаних послуг, що призвело до невірного визначення розміру суми невиконаного - простроченого зобов'язання, на яку нараховано три проценти річних. Крім того, скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушені норми статей 316-327 Цивільного кодексу України, а саме порушено права власності відповідача на грошові кошти, які стягуються надмірно через невірне визначення суми заборгованості за основним зобов'язанням та суми 3% річних, що відбулось, також через врахування неіснуючого Акту приймання - передачі виконаних робіт.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду колегією суддів у складі : головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є. розгляд скарги було призначено на 13.05.2014 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача та витребуванням додаткових документів розгляд скарги відкладено на 27.05.2014р.

В судових засіданнях представник позивача заперечив проти задоволення скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Скаржник свого представника у судове засідання не направив, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленнями, що знаходиться в матеріалах справи (а.с.70).

В судовому засіданні 27.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (виконавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМХІМ" (замовник) був укладений договір № Н-82 УS - 11 від 19.07.2011р. про надання послуг.

До договору сторони уклали специфікацію - додаток №1 в якій визначили вид робіт -збирання соняшника та кукурудзи та їх вартість за 1га - 240,00грн. з ПДВ за збирання соняшника та 340,00грн. з ПДВ за збирання кукурудзи.

Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується надати послуги по виконанню сільськогосподарських робіт по збиранню зернових, зернозбиральними комбайнами (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити вартість послуг виконавця (пункт 1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором. (пункт 10.4. договору)

Відповідно до пункту 2.2.1. договору, замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця на підставі рахунків виконавця, відповідно до умов даного договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що загальна сума даного договору на момент підписання зазначається в додатках до даного договору і остаточно визначається по фактично виконаним виконавцем обсягом послуг відповідно до актів прийому - передачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.1. договору, сплата за послуги виконавця здійснюється замовником шляхом безготівкових розрахунків на підставі виставлених рахунків таким чином:

- передплата 20 % перераховується замовником на рахунок виконавця за 3 банківських дня до початку робіт (пункт 5.1.1. договору);

- сума, яка залишилася (80%), сплачується замовником поетапно за фактично виконані роботи виконавцем впродовж 5 робочих днів з моменту підписання акту приймання-здачі етапів виконаних робіт. Етап складає 7 календарних днів. (пункт 5.1.2. договору).

Пунктом 7.1. договору, сторони погодили, що виконавець здає, а замовник приймає виконані роботи на підставі акта приймання-здачі виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач здійснив сільськогосподарські роботи по збиранню зернових відповідно до рахунків - фактур:

- №СФ-Ф_ 22-0000633 від 06.10.2011р. на суму 67 200,00грн. (а.с. 17);

- №СФ-Ф - 25813 від 18.10.2011р. - 12 000,00грн. (а.с. 18);

- №СФ-П-4582 від 16.11.2011р. -113 760,00грн. (а.с. 19);

- №СФ - П - 33821 від 24.11.2011 року- 31 280,00грн. (а.с. 20); на загальну суму 224 240,00 грн.

Між сторонами укладено акти здачі-приймання виконаних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, відповідно до яких сторони не мають претензій щодо виконаних робіт:

- акт здачі-приймання виконаних робіт від 06.10.2011р. на суму 67 200,00 грн. (а.с.12);

- акт здачі-приймання виконаних робіт від 18.10.2011р. - 12 000,00 грн.(а.с.13);

- акт здачі-приймання виконаних робіт від 16.11.2011р. - 113 760,00 грн. (а.с.14);

- акт здачі-приймання виконаних робіт від 14.11.2011р. - 31 280,00 грн. (а.с.15).

Відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково на загальну суму 126 500,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення: № 205 від 04.07.2012р. на суму 33 000,00 грн., (а.с.21), № 214 від 13.07.2012 р. на суму 51 000,00 грн., (а.с.22), № 262 від 02.10.2012 р. на суму 42 500,00грн. (а.с.23).

Таким чином, у зв'язку неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 97 740,00 грн.

Між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, що регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором нарахував 3% річних в розмірі 4755,79грн. за період з 03.10.2012-15.01.2014р., позивач зазначив що прострочення становить-592 дня, але за розрахунком апеляційного суду прострочення за вказаний період становить 469 дні, а не 592 як зазначив позивач у позовній заяві, отже суд першої інстанції вірно зменшив нарахування 3% річних та стягнув їх у сумі - 3 775,71грн., частково задовольнивши позов.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, проте, що на його думку, суд першої інстанції врахував неіснуючий Акт приймання-передавання виконаних послуг. Під час розгляду скарги апеляційний суд оглянув оригінали Актів здачі-приймання виконаних робіт від 06.10.2011р., 18.10.2011р., 16.11.2011р., 14.11.2011р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи), всі вищезазначені Акти підписані повноважними представниками сторін та завірені печатками підприємств. Доказів, які б спростували ці Акти, скаржник не надав.

За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування відповідно до положень статті 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів не вбачає. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги відноситься на скаржника.

Керуючись статями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " АГРОФАРМАХІМ " на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014р. у справі №904/607/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014р. у справі №904/607/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складений

29.05.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко