Постанова № 38941427, 26.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26 травня 2014 року Справа № 814/794/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомЗаводського районного центру зайнятості, (вул. 6-та Поперечна, 32,Миколаїв,54010)

доОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 54000)

простягнення 6233 гривень 11 копійок, ВСТАНОВИВ:

Заводський районний центр зайнятості (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення з відповідача 6233 грн. 11 коп. незаконно отриманої, на думку позивача, допомоги по безробіттю, у зв'язку з прихованням позивачкою інформації про працевлаштування на підставі цивільно-правового договору в період з 20.08.2000 року по 12.07.2012 року.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що під час перебування відповідача в статусі безробітної остання перебувала в цивільно-правових відносинах з ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» за договором про надання презентаційних послуг, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю.

Відповідачка до суду не з'явилась. До суду не надійшло заперечень проти позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених вимог, зважаючи на таке.

06.07.2012 року в Заводському районному центрі як шукаюча роботу зареєстрована ОСОБА_1.

Згідно ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення" 06.07.2012 року відповідачкою подана заява про надання їй статусу безробітної. З цієї ж дати їй нараховувалася допомога по безробіттю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 4 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Мінпраці України та ДПА України № 60/62 від 13.02.2009 (далі - Порядок № 60/62), проведено звірку даних центру зайнятості із даними ПФУ, за результами якої встановлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач перебувала в цивільно-правових (договірних) відносинах з ДП «Цептер Інтернаціональ Україна», що підтверджується цивільно-правовим договором №861257 від 20.08.2000р..

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» на запит центру у своїй відповіді від 06.02.2014 року зазначило, що відповідачка не перебувала та не перебуває у трудових відносинах з підприємством, у 2000 році вона здобула повноваження стосовно надання «Цептер Інтернаціональ Україна» презентаційних послуг у вільний від основної роботи час згідно цивільно-правового договору №861257 від 20.08.2000р., який розірваний з 12.07.2012 року. В період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року винагорода відповідачці не нараховувалась (угода не виконувалась, послуги не надавались).

Частиною 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягуються з застрахованої особи внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналіз вищезазначених норм вказує на те, що основною підставою для стягнення з застрахованої особи отриманої допомоги є умисне корисне винне діяння застрахованої особи (приховання, введення в оману, надання недостовірних відомостей тощо) з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

Позивачем не доведено, що відповідачка, по-перше, отримувала дохід від ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» (неотримання доходу підтверджується довідкою ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»), а, по-друге, у разі отримання такого доходу приховувала інформацію, яка мала істотне значення для отримання нею допомоги по безробіттю або що неправомірними діями ввела в оману працівників РЦЗ з метою отримання допомоги по безробіттю.

У даному випадку не доведено умисел ОСОБА_1 на незаконне отримання допомоги, з боку відповідача відсутні будь-які протиправні дії, в тому числі щодо приховання місця отримання доходу. Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем доходу по цивільно-правовому договору, а сам факт його укладення не є підставою для повернення виплаченої допомоги по безробіттю, в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний