Ухвала суду № 38940948, 20.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0911/2057/2012

Провадження № 11/779/104/2014

Категорія ч.1 ст.367 КК України

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Поповича С.С., Фіцака Т.Д.,

з участюпрокурора Шутки І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду від 24 березня 2014 року, ?

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, працюючого головним лісничим Надвірнянського агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", українця, громадянина України, раніше не судимого,-

засуджено за ч.1 ст.367 КК України до штрафу у розмірі 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності на строк один рік.

Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд залишено без зміни.

Цивільний позов залишено без розгляду.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що вчинив дії, які виразилися у службовій недбалості, тобто невиконання та неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам у розмірі 59 340 гривень.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, займаючи посаду головного лісничого Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" в період 16 та 17 січня 2012 року разом із старшим майстром лісу ОСОБА_5 провів відводи ділянок для рубок в обході № 22, а 24 лютого 2012 року виписав лісорубний квиток НОМЕР_1, погоджений з Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Львівською Державною лісовпорядною експедицією.

07 березня 2012 року в технічній ділянці № 2 кварталу №19 виділи №17 та №22 ОСОБА_3 було виявлено факт незаконних рубок 115 дерев породи ялиці, дуба, бука, граба, осики, липи, вільхи та явору загальним об'ємом 29,4 м3. Однак, він не вжив заходів до його фіксації та усунення, не повідомив керівництво спецагролісгоспу та правоохоронні органи з метою приховання такого факту, оскільки вирішив це зробити пізніше під час проведення весняної ревізії, оскільки лежав сніг.

Таким чином ОСОБА_3, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, діючи умисно та всупереч інтересів територіальної громади району, в порушення вимог ст.ст.19,90 Лісового кодексу України, Посадової інструкції головного лісничого протягом березня-квітня 2012 року приховав факти незаконних рубок, що не дало можливості своєчасно виявити вказані порушення та встановити особи порушників, внаслідок чого державним інтересам в особі Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" заподіяно шкоду державним інтересам на загальну суму 120339,14 грн., що більше, ніж у сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Засуджений ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі вважає вирок суду незаконним внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що в його діях відсутній склад службового злочину, збитки лісовому господарству заподіяні не ним, а іншими особами. Крім того, він не був матеріально відповідальною особою. Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Під час апеляційного розгляду справи засуджений ОСОБА_3 подав заяву про звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі п. г ст.1 Закону України «Про амністію».

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, однак не заперечив про звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі п. г ст.1 Закону України «Про амністію», пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, а при залишенні апеляції без задоволення застосувати Закон України «Про амністію»,перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_3 органами досудового слідства було пред'явлено обвинувачення за ст.364 ч.2 КК України, однак у ході судового розгляду суд не погодився із вказаною кваліфікацією його дій за відсутності доказів вчинення ОСОБА_3 умисних дій щодо зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а тому його дії було перекваліфіковано на ч.1 ст.367 КК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 наказом №11 від 25.02.2010 року був прийнятий на посаду головного лісничого Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу та згідно своєї посадової інструкції в його службові обов'язки входило здійснювати контроль за раціональним використанням, відтворенням, охороною та захистом лісів агролісгоспу, дотримання вимог лісового і природоохоронного законодавства при проведенні лісогосподарських і лісозаготівельних робіт на землях лісового фонду агролісгоспу.

Головними критеріями розмежування злочинів, передбачених ст.ст.364 та 367 КК України є наявність чи відсутність умислу та мотивів при виконанні службовою особою владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків.

Оскільки ст.367 КК України передбачає невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що повністю виключає наявність корисливих спонукань (мотивів) та полягає в необережній формі вини щодо діяння та його наслідків або у деяких випадках у змішаній формі вини, однак у жодному разі не з прямим умислом.

Отже, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 вчинив службову недбалість, перекваліфікувавши дії обвинуваченого з ч.1 ст.364 на ч.1 ст.367 КК України. Судом першої інстанції встановлено, що істотна шкода заподіяна державним інтересам не самим обвинуваченим, а внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, а саме, ОСОБА_3, займаючи посаду головного лісничого Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" в період 16 та 17 січня 2012 року провів відводи ділянок для рубок в обході № 22, 24 лютого 2012 року виписав лісорубний квиток, а 07 березня 2012 року на раніше відведених ділянках для рубок ним було виявлено факт незаконних рубок 115 дерев різної породи загальним об'ємом 29,4 м3, тобто не вжив заходів до його фіксації , не повідомив керівництво спецагролісгоспу та правоохоронні органи з метою приховання такого факту і такими діями не вжив заходів щодо відшкодування уже заподіяних збитків від самовільної рубки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце неналежне виконання ОСОБА_3 своїх службових обовязків, однак відсутній умисел, мотиви та інші інтереси обвинуваченого, а, оскільки, матеріальні збитки наступили не від безпосередніх дій самого ОСОБА_3 тому цивільний позов заявлений у кримінальній справі до ОСОБА_3 слід вважати таким, як заявлений безпідставно.

З огляду на вище викладене, суд першої інстанції постановив законний, обґрунтований і справедливий вирок, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 немає.

Разом з тим, відповідно до положень Закону України «Про амністію» від 8 квітня 2014року, особи, які засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12КК України і підпадають під дію ст.1 цього Закону, підлягають звільненню від відбування призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто є особою пенсійного віку, вчинений ним злочин є невеликої тяжкості, а тому колегія суддів вважає, що його слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 24 березня 2014 року відносно нього - без змін.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /що становить 4250грн./ з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності на строк один рік на підставі п. г ст. 1 Закону України «Про амністію» від 8 квітня 2014року.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками провадження протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді С.С. Попович

Т.Д. Фіцак