Ухвала суду № 38940640, 29.05.2014, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/730/14-к

Провадження № 1-кп/739/36/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря Лукаш Н.Я.,

прокурора - Коломійця Д.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області кримінальне провадження №12013260190000328 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бирине Новгород-Сіверського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні дві малолітні дитини, працюючого на посаді електромеханіка електрозв'язку Цеху телекомунікаційних послуг №16 Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком», раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Чулатів Новгород-Сіверського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, одруженого, працюючого на посаді робітника наплавних мостів філії «Новгород-Сіверський райавтодор», не судимого в силу статті 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Бирине Новгород-Сіверського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не працюючого, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У ніч з 28 на 29 листопада 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб здійснили незаконне зайняття рибним добувним промислом за наступних обставин.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території заповідників, серед іншого, забороняється рибальство.

Згідно пункту 15 «Правил любительського і спортивного рибальства» затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року забороняється лов водних живих ресурсів, у тому числі із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

У порушення вказаних вимог, у ніч з 28 на 29 листопада 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи поблизу с. Мурав'ї Новгород-Сіверського району Чернігівської області на о. Гусине в заплаві річки Десна, яке розташоване в межах природно-заповідного фонду України - гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Мурав'ївське», відносно якого на підставі Указу Президента України від 20 серпня 1996 року №715/96 Міністерством екології та природних ресурсів України встановлено охоронне зобов'язання №13/40-478 від 03 жовтня 2001 року, не маючи передбаченого законом дозволу на промисловий вилов риби, використовуючи заборонене знаряддя лову «невід», здійснили незаконний вилов риби загальною вагою 530 кг. 539 гр., серед яких: плітки - 256 шт. загальною вагою 8 кг. 930 гр.; окуня - 10 шт. загальною вагою 0 кг. 265 гр.; щуки - 8 шт. загальною вагою 3 кг. 520 гр.; верховодки (уклії) - 38 254 шт. загальною вагою 517 кг. 824 гр.

У результаті своїх неправомірних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно додатку 7 «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №541 від 24 липня 2013 року, заподіяли істотну шкоду навколишньому природному середовищу держави у розмірі 60 160 грн. 72 коп.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України визнав повністю та показав, що 27 листопада 2013 року він зустрівся з ОСОБА_3 і вони домовилися наступного дня поїхати на риболовлю. 28 листопада 2013 року у вечірній час він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і разом вони поїхали на автомобілі знайомого в район с. Мурав'ї Новгород-Сіверського району. На місці обстежили водойму та виявили, що в ній є риба. Далі використовуючи човен, який належить йому та знаряддя лову «невід», що належить ОСОБА_3, вони здійснили лов риби. Спіймавши велику кількість риби, вирішили її сховати, а в подальшому повернутися та забрати її. Після цього поїхали додому. Наступного дня вони втрьох разом з сином ОСОБА_3 - ОСОБА_5, і зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на автомобілі останнього приїхали до місця зберігання виловленої напередодні риби. Вказаним особам про походження риби нічого не розповіли, вказавши, що знайшли її. Повантаживши рибу, вони поїхали в м. Новгород-Сіверський, але по дорозі біля с. Пушкарі були затримані працівниками міліції. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов прокурора визнав повністю. Враховуючи наявність на утриманні малолітніх дітей висловив згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України визнав повністю та показав, що 27 листопада 2013 року він зустрівся з ОСОБА_2 та домовився наступного дня поїхати на риболовлю. 28 листопада 2013 року у вечірній час він знову зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і разом вони поїхали на автомобілі знайомого в район с. Мурав'ї Новгород-Сіверського району на риболовлю. Приїхавши на місце та використовуючи човен, який належить ОСОБА_2 та знаряддя лову «невід», що належить йому, вони здійснили лов риби. Спіймавши значну кількість риби, вирішили її сховати, щоб в подальшому повернутися та забрати. Після цього поїхали додому. Наступного дня він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та, своїм сином ОСОБА_5, і зі знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на автомобілі останнього приїхали до місця зберігання виловленої напередодні риби. Вказаним особам про походження риби нічого не розповіли, пояснивши, що знайшли її. Повантаживши рибу, вони поїхали в м. Новгород-Сіверський, але по дорозі біля с. Пушкарі були затримані працівниками міліції. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов прокурора визнав повністю.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України визнав повністю та показав, що 28 листопада 2013 року у вечірній час він зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і разом вони поїхали на автомобілі знайомого в район с. Мурав'ї Новгород-Сіверського району на риболовлю. Приїхавши на місце та використовуючи човен, який належить ОСОБА_2 та знаряддя лову «невід», що належить ОСОБА_3, вони здійснили лов риби. Спіймавши велику кількість риби вирішили її сховати, щоб в подальшому повернутися та забрати. Після цього поїхали додому. Наступного дня вони втрьох разом з сином ОСОБА_3 і зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на автомобілі останнього приїхали до місця зберігання виловленої напередодні риби. Вказаним особам про походження риби нічого не розповіли, пояснивши, що знайшли її. Повантаживши рибу, вони поїхали в м. Новгород-Сіверський, але по дорозі біля с. Пушкарі були затримані працівниками міліції. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов, заявлений прокурором визнав повністю.

Відповідно до постанов слідчого від 19 грудня 2013 року та 20 січня 2014 року у кримінальному провадженні речовими доказами визнано: надувний гумовий човен, дерев'яне весло, насос до човна, одну пару гумових чобіт, що належать ОСОБА_2; автомобіль марки ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_8, надувний човен, насос до човна, два металеві весла, одну пару гумових чобіт, які належать ОСОБА_7; дві пари гумових чобіт, плащ, знаряддя лову «невід», які належать ОСОБА_3; дві пари гумових чобіт, які належать ОСОБА_4 Вилучену рибу: плітку в кількості 256 шт., окуня в кількості 10 шт., щуку в кількості 8 шт., верховодки (уклії) в кількості 38 254 шт. відповідно до постанови слідчого від 27 грудня 2013 року реалізовано шляхом безоплатної передачі в розпорядження Новгород-Сіверської УВП №31.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю визнали свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, погоджуються з кваліфікацією вчиненого ними діяння, визнали позов прокурора про стягнення збитків, завданих злочином, прокурор та захисника не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події злочину та винуватості обвинувачених у його вчиненні, обмежившись допитом обвинувачених, даних щодо речових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинувачених. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність їхньої позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України доведена повністю, їх дії кваліфіковані правильно, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_2 за вчинення злочину, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до злочинів невеликої тяжкості, розмір заподіяної злочином шкоди, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, має постійне місце роботи та задовільний стан здоров'я та перебування на його утриманні двох малолітніх дітей. Також суд враховує щире каяття ОСОБА_2 та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до статті 66 КК України є пом'якшуючими покарання обставинами та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що відповідно до статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 для виправлення та перевиховання необхідно призначити покарання у виді штрафу, в максимальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 249 КК України, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Оскільки злочин, вчинений ОСОБА_2 не є тяжким чи особливо тяжким, а на його утриманні перебуває дві малолітні дитини, відносно яких він не позбавлений батьківських прав, враховуючи згоду ОСОБА_2 на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» та відсутність обставин, які б перешкоджали застосуванню амністію, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому основного покарання у виді штрафу на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році.».

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_3 за вчинення злочину, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до злочинів невеликої тяжкості, розмір заподіяної злочином шкоди, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, має постійне місце роботи та задовільний стан здоров'я. Також суд враховує щире каяття ОСОБА_3 та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до статті 66 КК України є пом'якшуючими покарання обставинами та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що відповідно до статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 для виправлення та перевиховання необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини першої статті 249 КК України, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину і ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК України, такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_4 за вчинення злочину, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до злочинів невеликої тяжкості, розмір заподіяної злочином шкоди, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, не працює, має задовільний стан здоров'я. Також суд враховує щире каяття ОСОБА_4 та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до статті 66 КК України є пом'якшуючими покарання обставинами та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що відповідно до статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 для виправлення та перевиховання необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини першої статті 249 КК України, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину і ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК України, такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з них солідарно на користь бюджету Грем'яцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області шкоди, заподіяної незаконним виловом риби у розмірі 60 160 грн. 72 коп., на підставі статті 66 Конституції України та статті 127 КПК України суд вважає за необхідне задовольнити повністю, оскільки вина обвинувачених доведена, майнова шкода завдана внаслідок вчинення ними злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України і обвинуваченими до цього часу не відшкодована, самі обвинувачені цивільний позов визнали повністю.

Оскільки завдана злочином шкода не відшкодована, при цьому позов прокурора про її стягнення з обвинувачених підлягає задоволенню повністю, арешт накладений на майно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з метою забезпечення заявленого цивільного позову, не скасовувати.

На підставі частини дев'ятої статті 100 КПК України речові докази - надувний гумовий човен, насос до човна, дерев'яне весло, знаряддя лову «невід», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області після набрання вироком законної сили конфіскувати. Речові докази - автомобіль марки ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_8, надувний човен, насос до човна, два металеві весла, одну пару гумових чобіт, які належать ОСОБА_7, після набрання вироком законної сили залишити в розпорядженні власників, оскільки останні не є обвинуваченими у даному кримінальному провадженні та не були обізнані про злочинні наміри осіб, які використовували належне їм майно в своїх злочинних цілях. Речові докази - дві пари гумових чобіт та плащ, що належать ОСОБА_3, дві пари гумових чобіт, що належать ОСОБА_4, одну пару гумових чобіт, що належать ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні їх власників. Вилучену рибу: плітку в кількості 256 шт., окуня в кількості 10 шт., щуку в кількості 8 шт., верховодку (уклію) в кількості 38 254 шт. вважати реалізованою.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні не обиралися, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 110, 127, 331, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому основного покарання у виді штрафу.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробування з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробування з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної незаконним виловом риби задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 та ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 на користь бюджету Грем'яцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (р/р 33112331700343, МФО 853592, одержувач УДКС у Новгород-Сіверському районі ГУДКСУ у Чернігівській області, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 38049215) шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову риби у розмірі 60 160 (шістдесят тисяч сто шістдесят) гривень 72 копійки.

Накладений на майно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 арешт не скасовувати.

Речові докази - надувний гумовий човен, насос до човна, дерев'яне весло, знаряддя лову «невід» після набрання вироком законної сили - конфіскувати.

Речові докази:

- автомобіль марки ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_4, після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні їх власника ОСОБА_8;

- надувний човен, насос до човна, два металеві весла, 1 пара гумових чобіт, після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні їх власника ОСОБА_7;

- дві пари гумових чобіт та плащ після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні їх власника ОСОБА_3;

- дві пари гумових чобіт, після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні їх власника ОСОБА_4;

- одну пару гумових чобіт після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні їх власника ОСОБА_2.

Речові докази - рибу: плітку в кількості 256 шт., окуня в кількості 10 шт., щуку в кількості 8 шт., верховодку (уклію) в кількості 38 254 шт. вважати реалізованою.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя В.В. Чепурко