Постанова № 38939913, 27.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2014 року № 826/3863/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Вєкуа Н.Г., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва

до

Орендного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного

виробництва"

про

стягнення заборгованості в розмірі 102259,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Орендного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (ідентифікаційний код - 02498197) про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з грудня 2013 року по лютий 2014 р. в сумі 102259,43 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується прострочена заборгованість, що підлягає стягненню за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року у сумі 102259,43 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2014 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.

14 квітня 2014 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшли заперечення, за результатами розгляду яких суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та своєю ухвалою від 16 квітня 2014 року призначив розгляд даної справи за загальними правилами КАС України.

У судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений у відповідності із вимогами ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, явку в судове засідання повноважного представника не забезпечив.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, який згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Орендне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (надалі - відповідач) є державним небюджетним підприємством; перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва (надалі - позивач).

На обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва перебувають пенсіонери, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" як колишні працівники Орендного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва".

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача виникла заборгованість за період з грудня 2013 року по лютий 2014 р. в сумі 102259,43 грн. (за грудень 2013 року – 36 015,20 грн.; за січень 2014 року – 35 931,81 грн.; за лютий 2014 року - 30 312,42 грн.).

Враховуючи вищезазначене, позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за грудень 2013 року, січень та лютий 2014 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач в установлені законодавством строки суму невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій у розмірі 102259,43 грн. не сплатив.

Станом на 24.03.2014 року заборгованість ОП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» по сумам фактичних витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів що підлягає стягненню за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року становить 102259,43 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (наявна в матеріалах справи) та розрахунком за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року по кожному місяцю окремо.

14 квітня 2014 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшли заперечення, з яких вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що сума заборгованості є значною для відповідача та на даний момент сплачувати її немає можливості у зв’язку з об’єктивними обставинами, а саме дебіторською заборгованістю від контрагентів. На підтвердження зазначеного відповідачем надано довідку № 43/01-13 від 11.04.2014 р., згідно з якою дебіторська заборгованість контрагентів станом на 11.04.2014 р. складає 3 727 754,91 грн.

Також представник відповідача повідомив, що у зв'язку з внесенням до законодавства України щодо орендних відносин, а саме прийняття Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин» 3269-IV, який набрав чинності 24.05.2011 року ОП НДІБВ практично припинив господарську діяльність.

Відповідач зазначив, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві накладено арешт на всі розрахункові рахунки відповідача на суму 3 230 668,31 грн. (постанова про арешт коштів ВП № 37908317 від 14.06.2013 р.), у зв’язку з чим утворилася заборгованість із заробітної плати.

Відповідач стверджує, що відповідно до переліку повідомлень, наданих позивачем, у них зазначено 110 осіб. З них в період з грудня 2013 року по лютий 2014 року працював один науковий працівник, який отримує наукову пенсію, а решта 109 не є науковими працівниками.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з абз. 2 п. 13 розд. XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсій, призначеної за цим Законом, та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету, а для інших підприємств і організацій – за рахунок коштів цих підприємств та організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки Орендне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" не має статусу бюджетної наукової установи, а є державним підприємством, то різниця між сумою пенсій, призначеної за цим Законом, та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок коштів підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.04р. № 372 "Про затвердження порядку фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.04р. № 372 встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.04р. № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і небюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до розрахунків позивача сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій Орендним підприємством "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" за період з грудня 2013 року по лютий 2014 р. становить 102259,43 грн., що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства, та станом на момент розгляду справи у суді останнім не сплачена.

Повідомлення про виставлені до стягнення суми різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 1977-ХІІ від 13.12.91р., та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, було отримано відповідачем, що підтверджується наданими суду копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

В своїх запереченнях, відповідач зазначає, що відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», ОПНДІБВ має сплачувати не різницю, а частку між сумою пенсій, призначених науковим працівникам інституту згідно із вищезазначеним Законом України і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за повідомленнями, що їх надає Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва.

Проте, у повідомленнях, які додані до цього адміністративного позову, зазначені не тільки працівники нашого інституту, а й наукові пенсіонери, які у свій час були працівниками нашого інституту, але тепер ними не є.

Однак, суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо обов’язку підприємства відшкодовувати лише частку між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а не різниці, та лише науковим працівникам підприємства, а не пенсіонерам, які отримують наукову пенсію, оскільки статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено відшкодування саме різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а не частки. Крім того, наукова пенсія призначається науковим (науково-педагогічним) працівникам за умов звільнення з посади такого працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (частина шістнадцята статті 24).

Суд ставиться критично до посилання представника відповідача, як на підставу звільнення від відшкодування різниці пенсії, на скрутне фінансове становище підприємства, то суд вважає його безпідставним, оскільки вказана обставина згідно з положеннями проаналізованих спеціальних нормативно-правових актів не впливає на обов’язок підприємства своєчасно відшкодовувати витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Пунктом 8 Порядку №372 передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати заборгованості з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року в розмірі 102 259,43 грн., враховуючи підтвердження наявними у матеріалах справи доказами існування у відповідача заборгованості за вказаний період у заявленому до стягнення розмірі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 146 902,00 грн. та визнав їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Орендного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (03680, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 51, р/р 26002000019717, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 02498197) на користь управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-а, р/р 256023012613 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 322669, ЄДРПОУ 26063727) заборгованості фактичних витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року в сумі 102259 (сто дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа