Ухвала суду № 38939660, 28.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15738/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промстройснаб» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промстройснаб» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 52926552202 від 20.09.2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 25 листопада 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

ТОВ «Промстройснаб» зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 15.01.1996 року, взято на податковий облік у ДПІ у Печерському районі міста Києва 23.01.1996 року, зареєстровано як платника податку на додану вартість 03.07.1997 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Турам» за липень 2011 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт від 03.09.2013 року № 319/26-55-22-02/24082480 (надалі - Акт перевірки № 319/26-55-22-02/24082480).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки № 319/26-55-22-02/24082480, позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 64 103,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року - на суму 64 103,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки № 319/26-55-22-02/24082480 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 52926552202 від 20.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 80 129,00 грн., з яких 64103,00 грн. - за основним платежем, а 16 026,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Промстройснаб», як покупцем, та ТОВ «БК «Турам», як постачальником, був укладений Договір поставки № 07-07/11 від 12.07.2011 року (надалі - Договір № 07-07/11), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю матеріал, бітумний, герметизуючий заповнювач - мастика Nafutekt Plus, в асортименті й у кількості, установленій даним договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Специфікації № 1 до даного договору ТОВ «БК «Турам» зобов'язувався поставити позивачу 2430 кг мастики Nafutekt Plus на загальну суму 384 620,40 грн., в т.ч. ПДВ 64 103,40 грн.

На виконання умов Договору № 07-07/11 ТОВ «БК «Турам» поставило позивачу товар (2430 кг мастики Nafutekt Plus) на загальну суму 384 620, 40 грн., в т.ч. ПДВ 64 103,40 грн., що підтверджується, належним чином оформленим Актом прийому-передачі № 1 за липень 2011 року.

Судом встановлено, що ТОВ «БК «Турам» було оформлено на користь позивача податкову накладну № 211 від 12.07.2011 року на суму 384 620,40 грн., в т.ч. ПДВ 64 103,40 грн.

Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містить всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товару, поставленого ТОВ «БК «Турам» згідно Договору № 07-07/11 підтверджується належним чином засвідченими банківськими виписками.

Судом також встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ «БК «Турам» було належним чином зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак мало належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженою судом, наданою позивачем податковою декларацією з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагентів за липень 2011 року, всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ «БК «Турам» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданій декларації, порядку її оформлення представник відповідача не заявив.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами.

Посилання відповідача на Акт ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Турам» колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Також, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору № 07-07/11 недійсним і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «БК «Турам» чи позивача.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаного правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «БК «Турам», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що придбаний за Договором № 07-07/11 товар придбавався позивачем з метою використання у власній господарській діяльності, а саме, на виконання зобов'язань перед ТОВ «Будімідж-Груп», на виконання умов договорів № 4-06/11 та № 5-06/11 від 25.06.2011 року, згідно з умовами яких, ТОВ «Будімідж-Груп», як замовник доручає позивачу, як виконавцю здійснювати влаштування щебенево-мастичних деформаційних швів проїзної частини при реконструкції шляхопроводу на км. 208+007, 208+393 автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, Сумська область. Виконання позивачем зобовязань за вказаними договорами підтверджується актами приймання виконаних робіт, банківськими виписками, що підтверджують оплату ТОВ "Будімідж-Груп" позивачу за виконані роботи.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ «БК «Турам» з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки здійснення позивачем господарських операцій підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, як того вимагає п. 198.6, ст. 198, п. 201.4. п. 201.6, п. 201.10, ст. 201 ПК України та відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то твердження відповідача щодо неправомірності формування податкового кредиту не ґрунтується на вимогах податкового законодавства України, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.