Ухвала суду № 38939636, 27.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року справа №812/19/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Гайдара А.В., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 р. у справі № 812/19/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток відмов, повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулось до суду з позовом до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування карток відмов, повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 р. у справі № 812/19/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та компанією «ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД» (Кипр) 01.10.2010 року було укладено контракт № 61-545, в межах якого та згідно додатків № 61 та № 63 позивачем на митну територію України на умовах DDU станція Комунарськ (згідно умовам ІНКОТЕРМС 2000) ввезено вантаж: вугілля кам'яне бітумозне коксівне марки «Г», за непрямим контрактом, контрактна вартість товару складає 99,70 доларів США за одну тону (а.с. 24-36).

Так, 23.08.2013 року ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» для митного оформлення товару згідно додатку № 61 до контракту № 61-545 надано МД № 702020001/2013/008329, разом з пакетом документів, який зазначено в графі 44 МД (а.с. 37-40).

Рішенням Луганської митниці про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року здійснено коригування митної вартості оцінюваних товарів за 2 методом відповідно до положень ст. 59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару «вугілля кам'яне бітумозне коксівне марки «Г» на однакових умовах поставки із розрахунку 105 доларів США за одну тону (МД від 06.08.2013 року № 702020001/2013/007622, контракт № 61-545 від 01.10.2010 року, додаток № 58 від 10.05.2013 року) (а.с. 14-15).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00118 від 23.08.2013 року повідомлено ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі п. 2 ст. 54 МК України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст. 53 МК України. Також, роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів: заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ МК України, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 23.08.2013 року № 702020001/2013/000557/2 (а.с. 18-20).

З урахуванням рішення про коригування митної вартості від 23.08.2013 року № 702020001/2013/000557/2 та картки відмови № 702020001/2013/00118 від 23.08.2013 року ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» подано до Луганської митниці МД № 702020001/2013/008331 від 23.08.2013, у якій зазначено митну вартість товару за 2 методом за ціною 105 доларів США за одну тону, та сплачено ПДВ у сумі 1561704,31 грн. (а.с. 55-57).

Також, 18.09.2013 року ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» для митного оформлення товару згідно додатку № 63 до контракту № 61-545 надано МД № 702020001/2013/009182, разом з пакетом документів, який зазначено в графі 44 МД (а.с. 41-43).

Рішенням Луганської митниці про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року здійснено коригування митної вартості оцінюваних товарів за 2 методом відповідно до положень ст. 59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару «вугілля кам'яне бітумозне коксівне марки «Г» на однакових умовах поставки із розрахунку 105 доларів США за одну тону (МД від 06.08.2013 року № 702020001/2013/007622, контракт № 61-545 від 01.10.2010 року, додаток № 58 від 10.05.2013) (а.с. 16-17).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00134 від 18.09.2013 року повідомлено ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі п. 2 ч. 2 ст. 54 МК України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-ч.4 ст. 53 МК України. Також, роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів: заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ МК України, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 18.09.2013 року № 702020001/2013/0006652/2 (а.с. 21-23).

З урахуванням рішення про коригування митної вартості від 18.09.2013 року № 702020001/2013/000652/2 та картки відмови № 702020001/2013/00134 від 18.09.2013 року ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» подано до Луганської митниці МД № 702020001/2013/009220 від 18.09.2013 року, у якій зазначено митну вартість товару за 2 методом за ціною 105 доларів США за одну тону, та сплачено ПДВ у сумі 792232,59 грн. (а.с. 67-69).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 МК України декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Згідно з ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у раз, зокрема: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 55 МК України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вірно зазначив суд першої інстанціх, аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що до виключної компетенції митних органів належить перевірка та контроль правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до статті VII п.2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

В статті VII п.2 «b» цієї угоди вказано, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Дослідженням рішень про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року (а.с. 14-17) з'ясовано, що Луганською митницею за результатами опрацювання наданих декларантом документів, перелік яких наведено у п.18 цього рішення, враховуючи результати порівняння з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких здійснено, на підставі виявлених розбіжностей у поданих документах, а саме: умови поставки товару, зазначені в додатках № 61 та № 63 до контракту № 61-545 від 01.10.2010 року та рахунках-фактурах, не відповідають умовам поставки, які передбачені п.3.1 контракту № 61-545 від 01.10.2010 року; враховуючи ненадання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів як складової митної вартості товарів, всупереч положенням п. 6 ч. 2 ст. 53 Кодексу, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- інші додаткові наявні документи за власним бажанням відповідно до положень ч.6 ст.53 Кодексу.

Пунктом 1.1 контракту № 61-545 від 01.10.2010 року (а.с. 24-33), укладеного між ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та компанією «ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД» (Кипр), визначено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за товар на умовах, що оговорені у додатках до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 контракту № 61-545 у додатках до контракту зазначається країна походження, реквізити вантажовідправника, строки поставки товару, кількість, якість, технічні та якісні характеристики, базисні умови поставки, а також ціна товару.

Поставка товару здійснюється продавцем на умовах та строки, що оговорені у додатках до цього контракту. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки DAF границя Росія/Україна згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (п. 3.1 контракту № 61-545).

Дослідженням додатків № 61 та № 63 до контракту № 61-545 встановлено, що у цих додатках визначено умови поставки товару: DDU станція Комунарськ (ІНКОТЕРМС 2000) (а.с.35-36).

У рахунках-фактурах № 2013-09-171 від 04.09.2013 року, № 2013-08-146 від 06.08.2013 року, № 2013-08-152 від 15.08.2013 року також зазначено умови поставки товару: DDU станція Комунарськ (ІНКОТЕРМС 2000) (а.с. 44-46).

Зважаючи на те, що умовами контракту обумовлено право сторін визначати умови поставки товару у додатках, які є невід'ємною частиною контракту, суд вважає необґрунтованими доводи представника Луганської митниці щодо наявності розбіжностей в умовах поставки товару, зазначених у контракті, додатках до нього та рахунках-фактурах.

Разом з тим, дослідженням декларації країни експорту, яку також надано до митного оформлення товару, встановлено, що у ній зазначено умови поставки: DАР станція Комунарськ (ІНКОТЕРМС 2010) (а.с.47).

Такі ж умови поставки зазначено й у рахунку-фактурі № 66 від 01.07.2013 року, виставленому ТОВ «Дикси» компанії «ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД» (Кипр) (а.с. 48) та у додатку № 27 до контракту № ТТ-DX 01-26082011, укладеному між ТОВ «Дикси» та компанією «ТОППРОМ ТРАЙДИНГ ЛТД» (Кипр) (а.с. 82-83).

Посилання позивача на те, що умови поставки DDU (ІНКОТЕРМС 2000) та DАР (ІНКОТЕРМС 2010) за своєю суттю є тотожними, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року термін DDU - «поставка без сплати мита» означає, що продавець здійснює поставку покупцю без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці для призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких мит (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Умови поставки DАР в редакції ІНКОТЕРМС 2010 - «поставка в пункт» означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли він передав покупцю товар, випущений в митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, прибув в вказане місце призначення. Умови поставки DАР покладають на продавця обов'язок нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару до місця призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту із країни призначення.

Таким чином, матеріали, подані до митного оформлення разом з митними деклараціями, містили різні умови поставки товару, а відтак різною є вартість такої поставки.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Луганською митницею при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності. Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України Луганською митницею правомірно зобов'язано ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» надати до митного оформлення додаткові документи.

Листами від 23.08.2013 року № 003-2092 та від 18.09.2013 року № 003-2247/1 декларант відмовився від надання додаткових документів на запит митного органу (а.с. 51, 52).

Таким чином, декларантом не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України щодо обов'язку надання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та ч. 3 ст. 53 МК України щодо обов'язку надання додаткових документів на вимогу Луганської митниці.

Посилання позивача на висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 23.08.2013 року № 3757 (а.с. 49) та висновок ДП «Держзовнішінформ» від 12.09.2013 року № 10/423 (а.с. 50), як на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у розмірі 99,70 доларів США за тону, суд оцінює критично, оскільки якість товару, що був предметом дослідження за вказаними висновками не відповідає якості товару, заявленого до митного оформлення згідно митних декларацій, а саме наявна розбіжність таких показників, як вміст сірки, золи, граничний вміст летючих речовин.

Відповідач мав всі законні підстави для прийняття рішення № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року про коригування митної вартості товарів відповідно до ст. 55 МК України, та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом у митних деклараціях № 702020001/2013/008329 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/009182 від 18.09.2013 року митною вартістю товарів із розрахунку 99,70 доларів США за тону, про що складено картки відмови № 702020001/2013/00118 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/00134 від 18.09.2013 року.

Що стосується визначення Луганською митницею митної вартості товару за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Згідно ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця (ч. 6 ст. 58 МК України).

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннямистатті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник (ч. 2 ст. 59 МК України).

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 59 МК України).

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 59 МК України).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України, що потягло за собою відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, встановлено, що Луганською митницею правомірно відмовлено декларанту у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом проведено консультацію з декларантом згідно з вимогами ч. 4 ст. 57 МК України, в процесі якої декларанту надано роз'яснення щодо причин незастосування першого методу визначення митної вартості, повідомлено про рівень цін на подібні та ідентичні товари, запропоновано здійснити коригування митної вартості оцінюваного товару за другим методом визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до ст. 59 МК України на підставі рівня митної вартості ідентичного товару - вугілля кам'яне марки «Г» на однакових умовах поставки із розрахунку 105 доларів США за тону (а.с. 86-87).

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що Луганська митниця при прийнятті оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів, при складанні та видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а, відтак, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про повернення ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 242221,74 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» у серпні-вересні 2013 року подано до митного оформлення такі митні декларації:

- № 702020001/2013/008331 від 23.08.2013, у якій визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 1561704,31 грн. (а.с.55-57);

- № 702020001/2013/008420 від 27.08.2013, у якій визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 46998,84 грн. (а.с.58-59);

- № 702020001/2013/008906 від 11.09.2013, у якій визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 1584280,54 грн. (а.с.60-63);

- № 702020001/2013/009220 від 18.09.2013, у якій визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 792232,59 грн. (а.с.67-69);

- № 702020001/2013/009732 від 30.09.2013, у якій визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 813516,35 грн. (а.с.64-66).

На виконання вимог рішень про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці подано лише 2 митні декларації, а саме: № 702020001/2013/008331 від 23.08.2013 року, № 702020001/2013/009220 від 18.09.2013 року, за якими різниця між сумою ПДВ, визначеною декларантом та митним органом, складає 118817,76 грн.

Оскільки встановлено правомірність та обґрунтованість рішень про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000557/2 від 23.08.2013 року та № 702020001/2013/000652/2 від 18.09.2013 року, відповідно, відсутні підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» суму ПДВ за митними деклараціями № 702020001/2013/008331 від 23.08.2013 року, № 702020001/2013/009220 від 18.09.2013 року, оскільки вимога про повернення надмірно сплаченого ПДВ за цими деклараціями є похідною від вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови у митному оформленні товарів.

Також, судамами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Луганською митницею коригування митної вартості за МД № 702020001/2013/008420 від 27.08.2013 року, № 702020001/2013/008906 від 11.09.2013 року, № 702020001/2013/009732 від 30.09.2013 року не здійснювалось, а позивачем самостійно у зазначених митних деклараціях визначено митну вартість товару за другим методом.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суму доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Згідно з п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку визначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Отже, ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» у митних деклараціях № 702020001/2013/008420 від 27.08.2013 року, № 702020001/2013/008906 від 11.09.2013 року, № 702020001/2013/009732 від 30.09.2013 року самостійно визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 р. у справі № 812/19/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 р. у справі № 812/19/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко