Постанова № 38939602, 21.05.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа № 907/1151/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Матущака О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» б/н від 24.02.2014 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2014 року

у справі № 907/1151/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення суми 49 338,22 грн.

за участю представників:

від позивача: Гнатишак О.В. - довіреність № 4716-О від 01.11.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення суми 49338,22 грн., у т.ч. 22000,00 грн. основної заборгованості, 16852,00 грн. процентів за користування кредитом, 6376,40 грн. пені та 4109,82 грн. комісії за користування кредитом, згідно договору банківського обслуговування №б/н від 28.09.11.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2014 року у справі № 907/1151/13 (суддя Васьковський О.В.) позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ комерційного банку «Приватбанк» 45890,82 грн., а саме 22000,00 грн. основної заборгованості, 16852,00 грн. процентів за користування кредитом, 4109,82 грн. комісії за користування кредитом та 2929,00 грн. пені. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу б/н від 24.02.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2014 року скасувати в частині відмови позовних вимог щодо стягнення пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в частині стягнення пені лише за 6 місяців є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2010 року ФОП ОСОБА_2 було подано до ПАТ КБ «Приватбанк» заяву про відкриття поточного рахунку.

Також, 14.04.2010 року між сторонами був підписаний реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування, що надаються корпоративним клієнтам малого та середнього бізнесу Приватбанк. Згідно даного реєстру позивач зобов'язався надати відповідачу послуги, а саме щодо відкриття рахунку, підключення до SMS - сервісу, підключення до ПК -Клієнт - Банк» або інтернет - версії «Приват24». Окрім цього, 14.04.2010 року між сторонами були підписані відомості про електронні цифрові підписи клієнта.

Пізніше, відповідачем оформлено та подано до ПАТ КБ «Приватбанк» заяву від 28.09.11 року щодо надання кредиту. Згідно даної заяви відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 22000,00 грн. на поточний рахунок 26004060721242 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та підтверджується довідкою від 16.09.13р. №08.7.0.0.0/130916153336.

Відповідно до п.3.18.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк або в іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису чи підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.1.2 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок Клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів, в межах кредитного ліміту. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.

29.10.2013 р. Банк на адресу відповідача направив претензію №1022IMKMOSOIA від 13.08.2013 року про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту (22 000.00 грн.), за відсотками (1 6001.33 грн.) та з комісії і пені користування кредитом (9 911.82 грн., 5 842.67 грн.).

Проте дана претензія була залишена без відповіді та належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду у даній справі.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26004060721242 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п.3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 зазначених Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Цим же пунктом Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

У відповідності до п.3.18.4.4 Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вищенаведені норми Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву від 28.09.2011 року, є кредитним договором.

А відтак, договір від 28.09.2011 року укладений між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_2 шляхом приєднання, є кредитним договором.

Судом встановлено, що 28.09.2011 р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2було підписано заяву про надання кредиту ПАТ КБ «Приватбанк». Підписавши вказану заяву відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт, який згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 16.09.2013р. позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт станом на 28.09.2011 року в розмірі 22 000,00 грн.

Однак, відповідач порушив свої грошові зобов'язання за договором внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем. Заперечень проти неотримання кредитних коштів відповідач суду не подав.

Оскільки відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем, згідно умов договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 22 000,00 грн. по тілу кредиту.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Враховуючи умови Умов та Правил надання банківських послуг та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16 852,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом (за період з 29.11.2011 року по 11.09.2013 року) та 4 109,82 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом (за період з 03.10.2011 року по 11.09.2013 року), є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається що позивач звертаючись до суду першої інстанції просив стягнути з відповідача 6 376,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 25.10.2011 року по 11.09.2013 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені стягнув з відповідача на користь позивача 2 929,00 грн. пені за період з 10.03.2013 року по 11.09.2013 року. При цьому суд першої інстанції послався на ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.18.5.1. Умов, при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.45, 3.18.4.6 Клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за яких сплачується пеня (у % річних) від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. А вразі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3. здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Враховуючи те, що Умовами передбачено нарахування неустойки за порушення зобов'язань на протязі трьох років від дня коли зобов'язання мало бути виконане Клієнтом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 376,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 25.10.2011 року по 11.09.2013 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відтак рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2014 року слід скасувати в частині відмови в задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.04.2014 року у даній справі скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 22000,00 грн. основної заборгованості, 16852,00 грн. процентів за користування кредитом, 4109,82 грн. комісії за користування кредитом та 6 376,40 грн. пені.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 1720,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 913,50 грн. судового збору за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду Закарпатської області видати накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.