Ухвала суду № 38939593, 27.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року справа №812/10653/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Гайдара А.В., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 р. у справі № 812/10653/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Свердловський машинобудівний завод» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач зазначив, що 26.11.2013 отримав акт податкового органу про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 по 30.09.2013 та з податку на прибуток за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 по взаємовідносинах з НВПП «УТЕК», у якому податковим органом було зроблено висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом НВПП «УТЕК», у зв'язку з чим позивачем завищено валові витрати за 3-4 квартали 2012 року на суму 5333699,90 грн., завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий, червень та серпень 2013 року на загальну суму 57573,05 грн., а також завищено податковий кредит за перевірений період на загальну суму 1996923,86 грн.

При цьому, податковий орган, в порушення ст. 79 Податкового кодексу України, не надсилав позивачу наказу та направлення на проведення перевірки, в зв'язку з чим не мав права приступати до проведення перевірки, у зв'язку з чим дії з проведення перевірки є протиправними.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502200 від 13.12.2013 року про визначення ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1400096,22 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1120076,98 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280019,24 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000512200 від 13.12.2013 року про визначення ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2424188,51 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1939350,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 484837,70 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає незаконними, так як позивачем не порушено вимоги податкового законодавства, а взаємовідносини з НВПП «УТЕК» носили реальний характер та відображені в обліку позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 р. у справі № 812/10653/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області з проведення позапланової невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 по 30.09.2013 та з податку на прибуток за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 по взаємовідносинах з НВПП «УТЕК», результати якої оформлено актом № 122/22/00177945 від 19.11.2013.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області № 0000502200 від 13.12.2013 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Свердловський машинобудівний завод» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1400096,22 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області № 0000512200 від 13.12.2013 року про визначення Відкритому акціонерному товариству «Свердловський машинобудівний завод» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2424188,51 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем направлено ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» запит від 07.11.2013 року про надання пояснень та документального підтвердження відносин з НВПП «УТЕК» за період з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року, який отримано головним бухгалтером ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» Гайко В.Г. 07.11.2013 року (Т. І а.с. 62).

У відповідь на зазначений запит ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» просило податковий орган зупинити проведення звірки у зв'язку із наявними сумнівами щодо існування акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська від 17.10.2013 року, витребувані податковим органом документи не надано, про що свідчить лист від 12.11.2013 року № 434/15 (Т. І а.с. 63).

Наказом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області № 168 від 19.11.2013 року призначено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2013 року (Т. 1 а.с. 64).

Цього ж дня, 19.11.2013 року, посадовою особою Державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ у м. Свердловську) складено акт № 122/22/00177945 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 по 30.09.2013 та податку на прибуток за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року по взаємовідносинам з НВПП «УТЕК» (Т. 1 а.с. 66-81).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139,1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено включення до витрат, витрати, що не підтверджені документально на суму 5333699,90 грн., а також порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України щодо віднесення до складу податкових зобов'язань 57573,05 грн., встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту на суму 1996923,86 грн.

На підставі вище наведеного акту перевірки 13.12.2013 року ДПІ у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502200 про збільшення ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1400096,22 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1120076,98 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280019,24 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000512200 про збільшення ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2424188,51 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1939350,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 484837,70 грн. (Т. І а. с. 25, 26).

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, лише після надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки податковий орган має право розпочати проведення перевірки.

На підтвердження факту надіслання ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» наказу № 168 від 19.11.2013 року та повідомлення № 53 від 19.11.2013 відповідачем надано повідомлення про вручення поштового відправлення (Т.І а.с. 82).

19.11.2013 року, після складання акту перевірки № 122/22/00177945, акт також в цей же день направлено на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Жодним іншим способом акт перевірки № 122/22/00177945 від 19.11.2013 посадовим особам ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» не вручався.

Таким чином, 19.11.2013 року ДПІ у м. Свердловську повинно було направити на адресу ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» два рекомендованих листа з повідомленням про вручення.

У період з 19.11.2013 року до 26.11.2013 року надійшов лище один лист від ДПІ у м. Свердловську, у якому знаходився акт перевірки № 122/22/00177945 від 19.11.2013 року. Наказу № 168 від 19.11.2013 року та повідомлення № 53 від 19.11.2013 року на адресу ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» не надходили.

Оскільки відповідачем не надано доказів виконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України в частині направлення на адресу ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» до почасту перевірки рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу № 168 від 19.11.2013 року та повідомлення № 53 від 19.11.2013 року, суд приходить до висновку про протиправність дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 30.09.2013 року та з податку на прибуток за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року по взаємовідносинах з НВПП «УТЕК», результати якої оформлено актом № 122/22/00177945 від 19.11.2013 року.

Вирішуючи питання про правомірність податкових повідомлень-рішень від 13.12.2013 року № 0000502200 та № 0000512200 колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки № 122/22/00177945 від 19.11.2013 року, висновки ДПІ у м. Свердловську щодо не підтвердження складу валових витрат та податкового кредиту ґрунтуються на даних акту Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів в Луганській області від 17.10.2013 року № 46/12-34-22-09/30695511 про неможливість проведення зустрічної звірки НВПП «УТЕК» (код за ЄДРПОУ 30695511) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків по податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року - серпень 2013 року, у якому, через відсутність НВПП «УТЕК» за податковою адресою, податковим органом зроблено висновок про неможливість встановити факт реального здійснення господарської діяльності НВПП «УТЕК» з придбання товару від контрагентів продавця за період вересень 2012 року - серпень 2013 року на суму ПДВ 2039794,00 грн., в результаті чого не підтверджується реальність операцій з реалізації товару на адресу контрагентів - покупців на суму ПДВ 2147073,00 грн. (Т. І а.с. 51-61).

Згідно відповіді ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська складено акт від 17.10.2013 року № 46/12-34-22-09/30695511 про відсутність здійснення господарських операцій НВПП «УТЕК»№ (код за ЄДРПОУ 30695511) за період: вересень 2012 року - серпень 2013 року, який і направлено засобами електронного зв'язку на адресу ДПІ у м. Свердловську, однак, у назві вказаного акту допущено описку та надруковано: «Про неможливість проведення зустрічної звірки НВПП "УТЕК" (код за ЄДРПОУ 30695511) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків по податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року - серпень 2013 року» (Т. ХХ а.с. 7).

Аналізом змісту акту від 17.10.2013 року № 46/12-34-22-09/30695511 про відсутність здійснення господарських операцій НВПП «УТЕК» (код за ЄДРПОУ 30695511) за період: вересень 2012 року - серпень 2013 року (Т. ХV а.с. 78-107) встановлено, що він ідентичний змісту акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки НВПП «УТЕК» (код за ЄДРПОУ 30695511) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків по податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року - серпень 2013 року».

При цьому, з акту від 17.10.2013 року № 46/12-34-22-09/30695511 про відсутність здійснення господарських операцій НВПП «УТЕК» за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року вбачається, що податковим органом висновок про неможливість НВПП «УТЕК» здійснювати господарську діяльність зроблено виключно через незнаходження за податковою адресою та ненадання первинних документів. Однак, вказаний висновок суперечить іншим положенням акту. Так, в акті зазначено, що на запит ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська від 17.09.2013 року НВПП «УТЕК» частково надано копії документів по взаємовідносинам з ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» за липень 2013 року, а в пункті 2.9 акту вказано, що копії податкових, видаткових накладних, акти виконаних послуг, довіреності, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, довіреності на отримання цінностей, договори зі специфікаціями, наказ про призначення на посаду директора за період з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року досліджені під час перевірки суцільним порядком.

Акт перевірки ДПІ у м. Свердловську № 122/22/00177945 від 19.11.2013 року містить аналогічні суперечності.

Наявність у ланцюгу постачання контрагентів, які не знаходяться за місцем реєстрації не свідчить про недостовірність складу валових витрат та податкового кредиту позивача. Порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами, не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Між НВПП «УТЕК» та позивачем 14.06.2012 року укладено договір постачання № 28/1, предметом якого є постачання продукції, кількість, ціна і асортимент якої визначається в специфікаціях, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору. У специфікаціях також визначаються умови поставки товару (Т. ХV а.с. 110-112).

Відповідно до специфікації до договору № 28/1 від 14.06.2012 року, умови поставки визначено як EXW за правилами «Інкотермс-2010» (Т. ХІХ а.с. 151-219, Т. ХХ а.с. 32-49) .

Термін EXW за правилами «Інкотермс-2010» - «Франко завод» означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Таким чином, цей термін покладає на продавця мінімальні обов'язки. Він не застосовується, якщо покупець не в змозі здійснити сам або забезпечити виконання експортних формальностей.

Виконання вищезазначеного договору підтверджено наданими позивачем первинними документами, а саме видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, з яких вбачається, що транспортування товару, придбаного у НВПП «УТЕК» здійснювалось, як правило, транспортом ВАТ «Свердловський машинобудівний завод». В окремих випадках товар доставлено із залученням ТОВ «Нова Пошта», що також підтверджено відповідними накладними (Т. І а.с. 100-290, Т. ІІ а.с. 1-236, Т. ІІІ а.с. 1-278, Т. ІV а.с. 4-293, Т. V а.с. 1-323, Т. VІ а.с. 1-146, Т. ХV а.с. 169-255, Т. ХVІ а.с. 1-207, Т. ХVІІ а.с. 1-181, Т. ХХІІ а.с. 14-164, Т. ХХІV а.с. 1-155).

Щодо придбання паливо-мастильних матеріалів представником позивача надано суду письмові пояснення, відповідно до яких ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» здійснювало придбання у НВПП «УТЕК» не самого палива, а лише талонів на бензин та дизельне пальне автозаправочних станцій ПП»Маршал-1» та ТОВ «Паралель-М ЛТД» шляхом обміну довіреностями. Після отримання позивачем талонів НВПП «УТЕК» передає видаткову та податкову накладні на кількість та вартість палива, зазначеного в отриманих талонах. Продовж місяці ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» звертається за потреби до будь-якої АЗС ПП» Маршал-1» та ТОВ «Паралель-М ЛТД» з талоном та одержує необхідну кількість бензину. Після цього позивачем складаються приходний ордер на склад та видатковий документ на використання палива у господарській діяльності (Т. ХХ а.с. 25-26).

Таку схему купівлі палива пояснюється тим, що придбання палива передбачає 100-відсоткову передплату, щодо ВАТ "Свердловський машинобудівний завод" відкрито провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим деякі суб'єкти господарювання не бажають мати господарські відносини з підприємством-банкрутом. Крім того, придбання палива через НВПП «УТЕК» дозволяє ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» отримати певні знижки на паливо.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду лист ТОВ «Паралель-М ЛТД» до НВПП «УТЕК» щодо запровадження знижки на пальне (Т. ХХ а.с. 27), договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 04005/13-СТ від 27.02.2013, укладений між ТОВ «Паралель-М ЛТД» та НВПП «УТЕК», відповідно до якого продаж нафтопродуктів здійснюється шляхом продажу талонів на паливо (Т. ХХІІ а.с. 11-13), сертифікати відповідності (Т. ХХ а.с. 28-29, Т. ХХІІ а.с. 9-10).

З вказаного вбачається, що подібна схема придбання пального у НВПП «УТЕК» виключає необхідність його транспортування, у зв'язку з чим товарно-транспортні накладні на перевезення пального у ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» відсутні.

Також позивачем надано сертифікати якості й на іншу продукцію, придбану у спірний період у НВПП «УТЕК» (Т. VІ а.с. 147-269, Т. VІІ а.с. 1-197, Т. ХVІІ а.с. 182-228, Т. ХІХ а.с. 221-252).

Оплата вартості придбаної у НВПП «УТЕК» продукції підтверджена виписками банку з рахунків позивача (Т. ХХ а.с. 50-174, Т. ХХІ а.с. 1- 256).

У якості доказів використання придбаних у НВПП «УТЕК» товарів позивачем надано оборотні відомості руху матеріалів по складам ВАТ «Свердловський машинобудівний завод», вимоги на відпуск матеріалів зі складу із зазначенням конкретної ділянки виробництва, на якій використано матеріали (Т. VІІІ а.с. 1-192, Т. ІХ а.с. 1-287, Т. Х а.с. 1-218, Т. ХІ а.с. 1-177, Т. ХІІ а.с. 1-254, Т. ХІІІ а.с. 1-240, Т. 1-219, Т. ХVІІІ а.с. 1-231, Т. ХІХ а.с. 1-149).

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у перевіряє мий період діяв договір поставки № 37а/1 від 15.08.2012 року, за яким ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» здійснював поставку товарів на адресу НВПП «УТЕК». Виконання вказаного договору підтверджена відповідними видатковими та податковими накладними. Транспортування товару у спірний період не здійснювалось, так як між сторонами за договором було укладено договори зберігання товару від 27.08.2012 року та від 14.01.2013 № 1-13, за умовами яких товар, придбаний НВПП «УТЕК», залишався на зберігання на складах ВАТ «Свердловський машинобудівний завод», що підтверджено актами приймання-передачі товару на зберігання та актами зняття зі зберігання (Т. ХХVІ а.с. 15-212).

На підставі вищевказаних документів ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» сформовано податкові зобов'язання у лютому 2013 року на суму 16110,92 грн., червні 2013 року - 31276,73 грн. та у серпні 2013 року - 10185,40 грн., а всього на суму 57573,05 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено дані бухгалтерського обліку, зокрема, журнали - ордери по рахунку товариства 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за перевіряємий період, головну книгу за 2012 та за 2013 роки (Т. ХХІІІ а.с. 1-233, Т. ХХІV а.с. 156-262, Т. ХХV а.с. 1-171).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаются до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила визначення податкового кредиту звітного періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити податкової накладної, тобто об'єктивні вимоги до документа.

У межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, по факту отримання податкових накладних сформований податковий кредит (перша подія) та валові витрати по факту отримання товару, що посвідчується дослідженнями акту перевірки, долученими до матеріалів справи первинними документами, податковими деклараціями. Отриманий від НВПП «УТЕК» товар використано в межах господарської діяльності ВАТ «Свердловський машинобудівний завод».

Згідно даних акту ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська № 46/12-34-22-09/30695511 від 17.10.2013 про відсутність здійснення господарських операцій НВПП «УТЕК» (код за ЄДРПОУ 30695511) за період: вересень 2012 року - серпень 2013 року та наведеній у ньому таблиці даних про податкові зобов'язання та податковий кредит вбачається, що НВПП «УТЕК» у спірний період декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» у тому ж розмірі, у якому позивачем задекларовано податковий кредит та навпаки (Т. ХV а.с. 78-107).

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган не навів жодного аргументна на порушення норм Податкового кодексу України покладених в основу податкового правопорушення, стосовно віднесення сплачених позивачем сум до податкового кредиту, формування валових витрат та не надав доказів на переконання порушень цих норм. Натомість податковий орган привласнив неналежні йому функції щодо оцінки та висновків нереальності угоди з контрагентом, нехтуючи при цьому доказами наданими позивачем на переконання повного здійснення господарських операцій, правильності формування витрат та податкового кредиту позивачем.

Порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма "ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень у справы № 21-42а10.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на зазначене підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток у податкового органу відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 р. у справі № 812/10653/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 р. у справі № 812/10653/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко