Постанова № 38939582, 26.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа№ 925/153/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Ганнисик О.Ю. - дов. №23 від 13.01.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої

компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз

України"

на ухвалу господарського суду Черкаської області

від 03.04.2014 (Грачов В.М.)

у справі №925/153/14

за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної

компанії „Нафтогаз України"

до Канівського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 53 138,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.04.2014 у справі №925/153/14 позов Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (надалі - позивач, ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України") до Канівського комунального підприємства теплових мереж (надалі - відповідач) залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.04.2014 у справі №925/153/14 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Мотивуючи апеляційну скаргу, заявник зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин справи. Позивач зазначає, що ним були виконані вимоги чинного законодавства України щодо надсилання відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами, а тому вимога суду щодо їх повторного направлення є необґрунтованою. Стосовно вимоги суду про надання актів звіряння розрахунків скаржник зазначає, що ДК „Газ України" не мало можливості надати суду погоджені сторонами акти звірки взаєморозрахунків, оскільки відповідач не повернув підписаний ним примірник даного акту.

12.05.2014 від відповідача надійшло клопотання, у якому він просив долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме копію запиту до Канівського відділення зв'язку від 07.05.2014, копію довідки Цеху обслуговування споживачів №2 Черкаської дирекції УДППЗ „Укрпошта" від 08.05.2014 та копію коверта №0113502703179.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та долучення додаткових доказів до матеріалів справи, оскільки вказані докази виникли після винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали та не могли бути взяті ним до уваги при вирішенні питання про залишення позову ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" без розгляду.

12.05.2014 від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України", а ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.04.2014 у справі №925/153/14 залишити без змін.

Позивач у судове засідання 26.05.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначав про те, що позовна заява ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" містить інформацію про наявність додатків до позову в кількості 8 найменувань. Опис вкладення у цінний лист, яким позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами, свідчить про відправлення відповідачу трьох предметів, серед них акти звіряння розрахунків, не зазначені в додатках до позову. В засіданнях суду представник відповідача заперечував отримання ним разом з позовною заявою додатків до неї, в тому числі і актів звіряння розрахунків, цим обґрунтовував неможливість подання ним відзиву на позов та повноцінного захисту своїх інтересів у господарському суді.

У зв'язку із викладеним, місцевий господарський суд своїми ухвалами від 06.02.14, 25.02.14, 20.03.2014 зобов'язував позивача надати суду оригінали документів, наданих в обґрунтування своїх вимог; звірити розрахунки сум боргу, акти взаємозвірків надати суду; направити відповідачу додані до позовної заяви документи і надати суду докази їх направлення.

Позивач вимоги ухвал суду не виконав, акти звірки розрахунку сум боргу, погоджені сторонами та підтверджені первинними платіжними документами, не надав.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що неподання позивачем витребуваних документів перешкоджає розгляду справи по суті, що відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 81 ГПК України, є підставою залишення господарським судом позову без розгляду.

Однак колегія суддів із вказаним висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 визначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

У пункті 4.9. вищевказаної постанови також вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Отже, обов'язковою умовою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої ст. 81 ГПК України є дійсна необхідність витребуваних судом та неподаних позивачем доказів для вирішення спору, а також неможливість вирішити спір по суті за відсутності таких доказів.

Пунктом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 визначено, що якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів.

Таким чином, виявлення після порушення провадження у справі факту ненадсилання позивачем доданих до позовної заяви матеріалів відповідачеві не є підставою, яка унеможливлює вирішення спору по суті. Так, відповідач в ході розгляд справи не позбавлений можливості скористатися своїм правом та ознайомитися з матеріалами справи.

Стосовно вимоги суду про надання актів звіряння розрахунків колегія суддів зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом, який підтверджує, або спростовує заборгованість відповідача перед позивачем, а тому ненадання сторонами такого акту також не перешкоджає вирішенню спору. Крім того, колегія суддів зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків є двостороннім документом, а тому можливість його подання залежить не тільки від волі позивача. Однак вказана обставина місцевим господарським судом врахована не була.

За таких обставин, суд першої інстанції залишаючи позовну заяву ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" без розгляду, не обґрунтував дійсної необхідності подання позивачем витребуваних доказів для вирішення даної справи, та яким чином їх неподання та нез'явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Черкаської області від 03.04.2014 у справі №925/153/14 про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню з направлення справи на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 32-34, 63, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.04.2014 у справі №925/153/14 про залишення позову без розгляду скасувати.

Справу №925/153/14 направити на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк