Постанова № 38937156, 29.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 804/5339/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А,М. за участю: представника позивача представника відповідача Осадчий І.М. Конань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

14.04.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000021703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 282 571,00 грн. (188 381,00 грн. - основний платіж, 94 190,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Іст», оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ ««Альянс-Іст» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Ухвалою суду від 15.04.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, а також повідомив суд про те, що придбаний у ТОВ ««Альянс-Іст» товар використаний у господарській діяльності позивача, а саме: реалізований на користь третіх осіб або списаний.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ ««Альянс-Іст», з наступних причин:

- правочини укладені ТОВ ««Альянс-Іст» визнані недійсними податковим органом;

- в порушення правил перевезенні вантажів автомобільним транспортом України вказаний у товарно-транспортних накладних пункт розвантаження, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Тверська, 2/2, не відповідає дійсності, оскільки позивач веде господарську діяльність на іншою адресою, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9/а.

- позивач не має складських приміщень.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

З 26.11.2013 року по 02.12.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ ««Альянс-Іст» за період липень - грудень 2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 1769/17-3/НОМЕР_2 від 09.12.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ ««Альянс-Іст» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ТОВ ««Альянс-Іст» визнані недійсними податковим органом;

- в порушення правил перевезенні вантажів автомобільним транспортом України вказаний товарно-транспортних накладних пункт розвантаження, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Тверська, 2/2, не відповідає дійсності, оскільки позивач веде господарську діяльність на іншою адресою, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9/а

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000021703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 282 571,00 грн. (188 381,00 грн. - основний платіж, 94 190,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 1769/17-3/НОМЕР_2 від 09.12.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ТОВ ««Альянс-Іст» на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ ««Альянс-Іст» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ ««Альянс-Іст» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ ««Альянс-Іст» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ ««Альянс-Іст».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ ««Альянс-Іст» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ ««Альянс-Іст».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ««Альянс-Іст» укладено договір № 526 від 11.07.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ ««Альянс-Іст» зобов'язалась виконати для позивача фото полімерні флексографічні друкарські форми, стретч-плівку, плівку п/е, а останній зобов'язувався прийняти товар та його оплатити.

Факт поставки ТОВ ««Альянс-Іст» позивачу товару підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ ««Альянс-Іст» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Позивач розрахувався з ТОВ ««Альянс-Іст» у повному обсязі за надані послуги, що відображено у акті перевірки № 1769/17-3/НОМЕР_2 від 09.12.2013 року.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ ««Альянс-Іст» анульовано 26.07.2013 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ ««Альянс-Іст» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ ««Альянс-Іст» зареєстрована як юридична особа 06.03.2012 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ ««Альянс-Іст» було юридичною особою.

Факт перевезення товару від ТОВ ««Альянс-Іст» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, що знаходяться у матеріалах справи.

Також судом встановлено, що придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: позивач реалізував його на користь третіх осіб - ПКВФ «Олімпія», ПАТ «Профі-Пак», ТОВ з ІІ «Рендпако», ТОВ «НВО «Інкор і Ко», ПП «Трейд Пак», що підтверджується копіями договорів, видатковими податковим накладними, банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи, а також списав, що підтверджується актами списання, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Таким чином, судом встановлено рух активів від ТОВ ««Альянс-Іст» до позивача.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.01.2014 року № 0000021703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 282 571,00 грн. (188 381,00 грн. - основний платіж, 94 190,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 травня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 29.05.2014 року Суддя С.В. Златін С.В. Златін