Вирок № 38936224, 24.02.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/152/14-к

Провадження № 1 - кп/368/26/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2014 рокум.Кагарлик Київської області

м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Закаблук О.В.

За участю прокурора: Калайди Ю.О.

При секретарі: Гембар В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100010000403 від 25.11.2013 року відносно громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горобіївка Миронівського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, працює водієм КПККП м. Ржищів ( водоканал), зареєстрованого АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, якому 22.01.2014 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, за скоєння ним порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі наслідки, - смерть ОСОБА_2

З участю сторін провадження:

Обвинуваченого: ОСОБА_1

Потерпілої: ОСОБА_3, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.

24 листопада 2013 року, близько 18 години 00 хвилин, водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в темний час доби, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи автомобілем ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по авто дорозі Зорівка - Ржищів в бік с. Яблунівка, Кагарлицького району.

Проїжджаючи відрізок дороги, що поблизу с. Яблунівка, Кагарлицького району, Київської області, водій ОСОБА_1, був не уважний до дорожніх обставин, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість для свого руху, внаслідок чого втративши контроль над керуванням свого автомобіля, виїхав на праве по напрямку свого руху узбіччя, а в подальшому допустив з'їзд в кювет, де відбулося зіткнення з деревом, чим порушив п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року.

Після чого, в порушення п.п. 2.10 а), 2.10 д) Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, не залишився на місці пригоди, не дочекався на прибуття працівників міліції, а самостійно без дозволу на те компетентних органів залишив місце пригоди, прибув до будинку ОСОБА_4, де грубо порушуючи п. 2.10 є) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, самовільно до проведення медичного огляду без призначення медичного працівника вживав спиртні напої та лише наступного дня прибув до Кагарлицького РВ ГУМВС України в Київській області і повідомив про те, що він був учасником зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, а саме:

п. 2.3, де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9 , де вказано, що Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

п. 2.10, у якому вказано, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду органи чи підрозділи міліції написати прізвища та адреси очевидців,чекати на прибуття працівників міліції;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також: лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять . до офіційно затвердженого складу аптечки);

п. 12.1 де зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також: особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.2, де вказано, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ВАЗ-2103, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 119 від 25.11.2013 отримав тілесні ушкодження у вигляді: численних переломів кісток скелету та ушкоджень внутрішніх органів, які призвели до розвитку травматичного шоку, на що вказують: виявлені при експертизі трупа численні переломи кісток скелету (2-го шийного хребця, ребер, грудини, правої ключиці, обох кісток правої гомілки); розриви зв'язок шийного відділу хребта, пристінкової плеври з обох боків, правої легені, печінки, правої нирки; крововиливи у праву плевральну і черевну порожнини; крововиливи під тверду і м'яку мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку; переважне повнокрів'я тканин внутрішніх органів; нерівномірне кровонаповнення шарів нирок («шокова нирка»); набряк тканини головного мозку; рідкий стан крові, від яких настала його смерть.

Сукупність виявлених при експертизі трупа ОСОБА_2 тілесних ушкоджень могла утворитися у пасажира переднього пасажирського сидіння легкового автомобіля за вказаних у постанові обставин дорожньо-транспортної пригоди 24.11.2013 у вигляді зіткнення легкового автомобіля, що рухався, зі стаціонарним об'єктом (деревом), яке відбулося правою передньою частиною автомобіля, в результаті ударів об конструктивні елементи салону легкового автомобіля та елементи його засклення, які деформуються і руйнуються у процесі зіткнення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням тяжких наслідків - смертю ОСОБА_2

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, - ОСОБА_2

Склад злочину.

Об»єкт злочину:

- безпека дорожнього руху;

- життя громадянина, - загиблого потерпілого ОСОБА_2

Предмет злочину:

автомобіль ВАЗ-2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_5, яким обвинувачений ОСОБА_1 керував.

Об»єктивна сторона злочину:

- порушення обвинуваченим ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, зокрема, порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 року.

- суспільно - небезпечний наслідок, - смерть потерпілого ОСОБА_2.;

- причино - наслідковий зв»язок між порушенням обвинуваченим ОСОБА_1 пунктів 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 року та злочинними наслідками, - смертю потерпілого ОСОБА_2

Суб»єкт злочину:

Обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горобіївка Миронівського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, працює водієм КПККП м. Ржищів ( водоканал), проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимий.

Суб»єктивна сторона складу злочину:

Необережна форма вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Докази на встановлених судом обставин.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні у вчиненні кримінального правопорушення яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

показами обвинуваченого ОСОБА_1, який пояснив, що:

Знає загиблого ОСОБА_2 давно, були друзями, часто проводили спільно час.

Так, 23 листопада 2013 року він спільно з загиблим ОСОБА_2 знаходилися в м. Ржищів Київської області, де вживали спільно спиртні напої у барі «У Юрія», після чого поїхали до його матері в с. Кип»ячка Кагарлицького району.

24 листопада 2013 року знову поїхали в м. Ржищів Київської області, де загиблий хотів оформити на себе кредит та купити ноутбук.

В магазині, де вони хотіли взяти в кредит ноутбук, їм сказали надати паспорт та ще якісь документи, для чого вони поїхали в с. Яблунівку до хати загиблого ОСОБА_2, щоб взяти паспорт та документи, але з певних причин не змогли цього зробити.

Далі вони знову поїхали в м. Ржищів, де розпивали пиво, - по 2 пляшки на кожного.

Потім вони вирішили поїхати до свого знайомого, - ОСОБА_4, який проживав в с. Яблунівка.

Забравши ОСОБА_4, вони поїхали в с. Очеретяне, де проживав кум загиблого ОСОБА_2

В гостях у кума ОСОБА_2 вони пробули близько 1,5 години, після чого поїхали назад в с. Яблунівка до хати. По дорозі трапилася аварія.

На запитання складу суду обвинувачений ОСОБА_1 відповів наступне:

Має посвідчення водія категорії В,С,С1, яке отримав в 2009 році. Почав працювати водієм з середини 2011 року на підприємстві «водоканал» в м. Ржищів. Легковим автомобілем керує з весни 2010 року.

З серпня 2013 року їздив на «москвичі», «Жигулі» придбав в жовтні 2013 року.

Автомобіль, на якому він потрапив в аварію він придбав, віддавши гроші особі, яка керувала даним транспортним засобом на підставі довіреності, офіційно оформити право власності на даний автомобіль не встиг, так як не було на це часу.

На СТО автомобіль не возив. Тормоза не перевіряв, стояночне гальмо не працювало, гальмівна система автомобіля працювала не в повній мірі, - працювали лише передні гальма, розвал - сходження не перевіряв, пружини на автомобілі були просівші, амортизатори були не справні.

Стояла на момент аварії літня гума, протектора на ній не було, гума була сильно спрацьована, попередній господар автомобіля казав йому, що необхідно замінити рульові наконечники, але він не встиг цього зробити, так як не було часу. Рульову колонку та рульові тяги не перевіряв.

Безпосередньо перед аварією автомобіль почало носити з сторони в сторону, тому він почав гальмувати різко, внаслідок чого автомобіль понесло в дерево, та відбулося зіткнення автомобіля переднім лівим крилом об дерево.

Ремнями безпеки ніхто не був пристебнутий.

Загиблий ОСОБА_2 в момент зіткнення автомобіля з деревом знаходився спереду на пасажирському сидінні, ОСОБА_4 знаходився ззаду на пасажирському сидінню посередині.

Автомобіль після зіткнення з деревом скинуло в кювет, розвернуло, автомобіль перевернувся та став на колеса.

В момент зіткнення з деревом він втратив свідомість, прийшов до тями в той момент, коли автомобіль став на колеса.

Загиблий ОСОБА_2 передньою частиною тулуба звисав з віка передньої пасажирської дверки. У загиблого була пошкоджена голова.

У нього самого було порізане обличчя. У ОСОБА_4 було поцарапане обличчя стіклом автомобіля..

Він та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля самостійно.

Він та ОСОБА_4 пробували вийняти ОСОБА_2, який на той момент ще був живий, з автомобіля.

ОСОБА_4 з свого мобільного телефона зателефонував до швидкої медичної допомоги.

В цей час до них під»їхав автомобіль фольксваген, номерного знаку він не пам»ятає, з якого вийшли невідомі йому молодий чоловік та жінка.

Невідомий молодий чоловік допоміг їм витягнути ОСОБА_2 з автомобіля, та вони положили його на землю.

Далі, невідомий йому чоловік сказав, щоб він зняв номерні знаки автомобіля, що він і зробив, положивши знаки в траву неподалік від автомобіля.

В цей час під»їхав автомобіль швидкої допомоги, вони положили ОСОБА_2 в автомобіль, після чого останній поїхав.

Далі, він та ОСОБА_4 пішли до хати останнього в с. Яблунівка, де відмилися від крові. Потім вони почали вживати алкогольні напої, а саме горілку.

Після вживання горілки він дуже сп»янів, тому що дуже втомився та перебував в шоковому стані, тому вирішив переночувати в ОСОБА_4.

25.11.2013 року він та ОСОБА_4 прокинулися близько 6 години ранку, вдяглися та пішли на місце аварії, але на місці аварії автомобіля вже не було, тому він пішов до себе до хати в с. Яблунівка.

Коли прийшов до хати, йому сказали, що ввечері приїздили працівники міліції та розшукували його, тому він поїхав в м. Ржищів в відділок міліції.

В 2013 році він вже притягувався до адміністративної відповідальності Миронівським районним судом за керування автомобілем в стані алкогольного сп»яніння, йому судом було призначено покарання у виді 40 годин громадських робіт, які він відпрацював.

Після похорон ОСОБА_2 він приходив до його матері, але вона сказала, щоб він ішов, бо бачити його не хоче.

Він нічого не відшкодовував матері загиблого ОСОБА_2

Не одружений, неповнолітніх дітей немає, батьків віком старше 65 років не має, не є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, фізично здоровий.

Визнає, що керував автомобілем в стані алкогольного сп»яніння.

Вважає, що причиною ДТП було перевищення ним допустимої швидкості автомобіля

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, його вина в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження:

- показами потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила наступне:

Знає обвинуваченого ОСОБА_1 близько 2,5 років, відтоді, які він почав спів мешкати з дівчиною, батьки якої є її знайомим, та які проживають неподалік від неї.

Її покійний син товаришував з ОСОБА_1, вони часто спільно вживали алкогольні напої.

Вона була категорично проти дружби її покійного сина з обвинуваченим ОСОБА_1, часто забирала сина від останнього після вживання ними спиртних напоїв, але не могла нічого вдіяти, адже син був дорослим, тому вона не мала на останнього дієвих важелів впливу.

В той день, - 24.11.2013 року її син вдень приїхав з ОСОБА_1 на автомобілі останнього, хотів взяти паспорт, щоб оформити кредит на ноутбук.

Вона заперечувала проти цього, та заперечувала, щоб її покійний син кудись їхав з ОСОБА_1 на автомобілі, так як на той час, коли вона бачила останнього, не міг нормально стояти, так сильно був п»яний, обпирався об автомобіль.

Вона не змогла втримати свого покійного сина, який поїхав з ОСОБА_1 на автомобілі останнього в невідомому їй напрямку.

Далі, пізно ввечері їй зателефонували з Ржищівської лікарні, та повідомили їй, що її син знаходиться в лікарні в тяжкому стані.

Вона відразу поїхала в лікарню, побачила свого сина, який був сильно побитий.

Далі, вона позбирала гроші та перевезла сина в іншу лікарню, де він і помер.

Після похорону ОСОБА_1 прийшов до неї до хати, сів біля неї та сказав, що не знає, що трапилося з автомобілем, його просто занесло.

Ні одного слова про пробачення ОСОБА_1 не сказав взагалі, вона йому сказала, щоб він ішов геть.

З того часу і по день суду ОСОБА_1 не приходив до неї, не просив пробачення, хоча вона часто його бачила по селу, він ходив в стані алкогольного сп»ягніння, гуляв.

Вона не бажає від ОСОБА_1 ніяких коштів, так як сина вже не повернеш.

Що стосується міри та виду покарання, то вона в цьому питанні покладається на розсуд суду, проте, вважає, що ОСОБА_1 повинен понести покарання, щоб усвідомив, що він накоїв.

Показами свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив наступне:

24.11.2013 року близько 18 години він, ОСОБА_1 та загиблий ОСОБА_2 їхали до себе в село.

Їхали на автомобілі «Жигулі», які належать ОСОБА_1 Автомобіль був в поганому технічному стані.

За кермом перебував ОСОБА_1, збоку на пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_2, а сам він знаходився на задньому сидінні посередині. В цей час він займався з своїм телефоном, тому не може сказати, з якою швидкістю їхав автомобіль, відчув, як автомобіль почало нести, потім був удар передньою правою частиною автомобіля об дерево, після чого автомобіль перевернувся, розвернувся, та став на колеса.

Він та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля самостійно. У нього були порізи від скла, у ОСОБА_1 було розсічено обличчя.

ОСОБА_2 передньою частиною тулуба звисав з вікна пасажирської дверки, але на той час він був живий.

Вони спробували витягнути ОСОБА_2 з автомобіля, але за першою спробою їм це не вдалося.

Він з свого мобільного телефона зателефонував до швидкої медичної допомоги.

В цей час до них під»їхав автомобіль фольксваген, номерного знаку він не пам»ятає, з якого вийшли невідомі йому молодий чоловік та жінка.

Невідомий молодий чоловік допоміг їм витягнути ОСОБА_2 з автомобіля, та вони положили його на землю.

Далі, невідомий йому чоловік сказав ОСОБА_1, щоб останній зняв номерні знаки автомобіля, що останній і зробив, положивши знаки в траву неподалік від автомобіля.

В цей час під»їхав автомобіль швидкої допомоги, вони положили ОСОБА_2 в автомобіль, після чого останній поїхав.

Далі, він та ОСОБА_1 пішли до нього до хати в с. Яблунівка, де відмилися від крові. Потім вони почали вживати алкогольні напої, а саме горілку.

Після вживання горілки ОСОБА_1 дуже сп»янів, тому що дуже втомився та перебував в шоковому стані, тому вирішив переночувати в нього.

25.11.2013 року він та ОСОБА_1 прокинулися близько 6 години ранку, вдяглися та пішли на місце аварії, але на місці аварії автомобіля вже не було, тому він пішов до себе до хати в с. Яблунівка, а ОСОБА_1 пішов до себе до хати.

- рапортом помічника начальника оперативного чергового від 24.11.2013 року, з якого видно, що 24.11.2013 року по телефону надійшло повідомлення від чергового диспетчера швидкої медичної допомоги Кагарлицької ЦРЛ про те, що 24.11.2013 року на автодорозі Ржищів - Зорівка сталася ДТП. Виїздом СОГ на місце події встановлено, що водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_3, керуючи автомобілем ВАЗ - 2106 д.н.з. НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія та реєстраційних документів на автомобіль, не впорався з керуванням, з»їхав на праве по ходу руху узбіччя та допустив наїзд на дерево. В результаті ДТП пасажир гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, житель АДРЕСА_4 отримав ту у вигляді ЗЧМТ, забій головного мозку, закритий перелом ребер з права, закритий перелом ключиці, скальпована рана тім»яної ділянки голови та доставлений в Кагарлицьку ЦРЛ.

- протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 24.11.2013 року та схемою до нього, з якого видно місце розташування автомобіля після ДТП, його загальний технічний стан, стан дорожнього покриття.

Окремо суд наголошує на тій обставині, що, як видно з протоколу, на момент огляду автомобіль був без номерних знаків. Даний факт суд розцінює як намагання обвинуваченого ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності, та відповідно, кримінального покарання.

- протоколом огляду транспорту від 24.11.2013 року, з якого видно технічний стан автомобіля після ДТП.

- тимчасовим дозволом серії НОМЕР_3, який виданий 26.10.2013 року на право керування транспортними засобами замість посвічення водія серії НОМЕР_4, виданого 11.09.2012 року, з якого видно, що даний тимчасовий талон виданий в зв»язку з вилученням посвідчення подія за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окремо суд зазначає, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння. Відповідно, даний факт вказує на стійку, систематичну направленість обвинуваченого ОСОБА_1 на порушення правил ПДР, зокрема, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп»ягніння, яке, до речі, ОСОБА_1 допустив під час скоєння кримінального правопорушення.

- лікарським свідоцтвом про смерть № 119, яке видано 25 листопада 2013 року Кагарлицькою ВСМЕ, з якого видно, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, помер ІНФОРМАЦІЯ_14.

Місце проживання, - АДРЕСА_4.

Місце смерті, - м. Кагарлик Київської області.

Причина смерті, - травматичний шок, численні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів.

Дата травми, - 24.11.2013 року.

Отже, як вбачається з даного лікарського свідоцтва про смерть, смерть ОСОБА_2 наступила від травм, які померлий отримав саме 24.11.2013 року. Відповідно, даним доказом доводиться причинковий зв»язок між кримінально - караними діями обвинуваченого ОСОБА_1 та злочинним наслідком, - смертю ОСОБА_2

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, яке видане 28 листопада 2013 року виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, з якого видно, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_14 у віці 31 рік, про що 28 листопада 2013 року складено відповідний актовий запис за № 07.

Місце смерті, - м. Кагарлик Київської області.

- висновком судово - медичної експертизи № 119 від 25.11.2013 року, з якого видно, що

смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, настала від численних переломів кісток скелету та ушкоджень внутрішніх органів, які призвели до розвитку травматичного шоку, на що вказують: виявлені при експертизі трупа численні переломи кісток скелету (2-го шийного хребця, ребер, грудини, правої ключиці, обох кісток правої гомілки); розриви зв'язок шийного відділу хребта, пристінкової плеври з обох боків, правої легені, печінки, правої нирки; крововиливи у праву плевральну і черевну порожнини; крововиливи під тверду і м'яку мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку; переважне повнокрів'я тканин внутрішніх органів; нерівномірне кровонаповнення шарів нирок («шокова нирка»); набряк тканини головного мозку; рідкий стан крові.

Переважна більшість виявлених при експертизі трупа тілесних ушкоджень утворилася в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились, або внаслідок ударів об такі предмети. Зазначені тупі предмети мали, переважно, обмежені травмуючі поверхні різноманітних розмірів. Група ушкоджень зовнішньої локалізації (рани і садна), які розташовані у виличній, щічній, білявушній і підщелепній ділянках справа, утворилися в результаті дії гострих предметів невеликих розмірів, яким притаманне поєднання ріжучих і розриваючих властивостей. Типовими предметами з такими ознаками є скалки скла. Як тупі, так і гострі травмуючі предмети діяли, переважно і напрямку справа відносно тіла потерпілого.

Сукупність виявлених при експертизі трупа ОСОБА_2 тілесних ушкоджень могла утворитися у пасажира переднього пасажирського сидіння легкового автомобіля за вказаних у постанові обставин дорожньо-транспортної пригоди 24.11.2013 р. у вигляді зіткнення легкового автомобіля, що рухався, з стаціонарним об'єктом (деревом), яке відбулося правою передньою частиною автомобіля, в результаті ударів об конструктивні елементи салону легкового автомобіля та елементи його засклення, як деформуються і руйнуються у процесі зіткнення.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа етилового та інших спиртів не було виявлене Варто зазначити, що забір крові з трупа проводився після понад 12-годинного перебування потерпілого в лікувальному закладі в умовах інтенсивного лікування, яке супроводжувалося внутрішньосудинним введенням великих об'ємів розчинів лікарських засобів.

Суд наголошує на тій обставині, що висновком даної експертизи доводиться причинковий зв»язок між діями обвинуваченого ОСОБА_1, які виразилися в порушенні правил дорожнього руху та тяжкими наслідками, - смертю потерпілого ОСОБА_2

- висновком інженерно - транспортної експертизи № 285 від 04.12.2013 року та ілюстративною таблицею до нього, з яких видно, що рульове керування автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в не працездатному стані, по причині деформування правої рульової тяги, яка знаходиться в зоні загальних деформацій передньої правої частини кузова автомобіля, а також руйнування з'єднання рульового валу з валом редуктора, що зважаючи на характер пошкоджень передньої частини автомобіля є результатом, наїзду на перешкоду під час дорожньо-транспортної пригоди.

Робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в працездатному стані, але функціонує не в повній мірі у зв'язку із тим, що трубопровід гальмівної рідини до робочого гальмівного механізму заднього правого колеса в місці підводу до циліндра не приєднано та відсутністю гальмівних колодок заднього лівого колеса.

Жодне з перелічених пошкоджень не має ознак які могли б свідчити, про їх утворення в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Елементи підвіски задніх коліс та переднього лівого колеса автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 перебувають в працездатному стані, елементи підвіски переднього правого колеса перебувають в непрацездатному стані по причині деформації верхнього та нижнього важелів та пошкодження кріплення передньої балки, які розташовані в зоні загальних деформацій передньої правої частини кузова автомобіля та є результатом зіткнення транспортних засобів під час дорожньо - транспортної пригоди.

Висновком дорожньо - технічної експертизи № 10А від 20.01.2014 року, з якої видно, що:

- За даних дорожніх обставин водій автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1, з технічної точки зору, повинен був діяти відповідності до вимог п.п. 12.1; 12.2 Правил дорожнього руху України.

Швидкість руху автомобіля «ВАЗ 2106» з урахуванням виявленого сліду юзу правих коліс на трав'яному покритті без урахування втрати кінетичної енергії при наїзді транспортного засобу на перешкоду становила 20-40 км/год.

В даному випадку, технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, для водія автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1, полягала у дотриманні безпечної швидкості руху, тобто у виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, на що у водія не було перешкод технічного характеру.

- свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2, виданого 28121996 року, з якого видно, що власником автомобіля ВАЗ - 2103, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_5.

- нотаріальною довіреністю від 17.01.2011 року серії ВРЕ № 610705, з якого видно, що ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_11 та ОСОБА_8 керувати та розпоряджатися, знімати з обліку автомобіль ВАЗ - 2103, д.н.з. НОМЕР_1.

Отже, як вбачається з технічного паспорту на автомобіль, на якому було скоєно злочин, нотаріальною довіреністю, виданою власником даного транспортного засобу, обвинувачений ОСОБА_1 не мав права керування транспортним засобом на час скоєння злочину.

Дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1.

- Згідно паспорту серії НОМЕР_6, виданого 15 січня 2008 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Горобіївка Миронівського району Київської області, зареєстрований: АДРЕСА_1.

- Згідно довідки про судимість № 223 - 021220133206 від 02.12.2013 року, відомомстей про притягнення до кримінальної відповідальності та судимості щодо обвинуваченого ОСОБА_1 немає.

- По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується посередньо.

- На обліку в наркологічному кабінеті обвинувачений ОСОБА_1 не перебуває.

- обвинувачений ОСОБА_1 за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті не перебуває.

- згідно довідки обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався до адміністративної відповідальності:

1. Постановою Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області від 07.11.2012 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП ( розпивання пива, алкогольних напоїв в громадських місцях), - попередження;

2. 26.10.2013 року Миронівським районним судом за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - 40 годин громадських робіт.

Обставини, які пом»якшують покарання.

Обставин, які б згідно ст. 66 КК України пом»якшували б покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не знайшов.

Обставини, які обтяжують покарання.

Обставиною, які згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння.

Мотиви призначення покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв злочин, який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п»яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 10 років

Отже, згідно положення ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності з положеннями ст.. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, - вчинено тяжкий злочин, хоча і з необережності, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, дітей неповнолітніх немає, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами в стані алкогольного сп»яніння.

Суд при призначенні покарання також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 взагалі не відшкодував шкоду, завдану злочином, крім того, суд вважає, що обвинувачений фактично не робив спроби відшкодовувати шкоду, заподіяну злочином, не просив вибачення перед потерпілою як під час досудового слідства, так і під час судового слухання справи, з чого суд робить висновок про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 такої обставини, як щире каяття, напроти, факт того, що обвинувачений ОСОБА_1 після скоєння злочину зняв номерні знаки з автомобіля та їх викинув, після чого покинув місце скоєння злочину, суд розцінює як спробу обвинуваченого ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності, та, відповідно, кримінального покарання.

Отже, суд вважає, що оскільки обвинувачений ОСОБА_1, хоча і скоїв злочин з необережності вперше, проте скоїв злочин в стані алкогольного сп»яніння, після скоєння злочину намагався утруднити досудове розслідування шляхом демонтажу та викидання номерних знаків, покинув місце скоєння злочину, що судом розцінюється як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, та, відповідно, кримінальної відповідальності, не намагався відшкодувати шкоду, завдану злочином, що свідчить про відсутність в діях обвинуваченого щирого каяття, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 не можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши йому як основне ( у виді позбавлення волі) так і додаткове покарання ( позбавлення права керування транспортними засобами).

Відповідно, суд приходить до висновку щодо призначення ОСОБА_1 основного кримінального покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Що стосується додаткового покарання у виді позбавлення волі, то суд при призначенні додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, то суд враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин в стані алкогольного сп»яніння, крім того, незадовго, менше одного місяця до скоєння злочину обвинувачений ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ( керування транспортними засобами в стані алкогольного сп»яніння) до 40 годин громадських робіт.

Цивільний позов.

Цивільний позов як під час досудового слідства так і під час судового слідства потерпілою стороною, - потерпілою ОСОБА_3 не заявлено.

Речові докази.

Речові докази по даній справі відсутні.

Процесуальні витрати.

Що стосується процесуальних витрат, то суд на підставі п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України приходить до висновку щодо стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горобіївка Миронівського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, працює водієм КПККП м. Ржищів ( водоканал), зареєстрованого АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_6, виданий 15 січня 2008 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, на користь держави, рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298, кошти в сумі 1564 ( одна тисяча п»ятсот шістдесят чотири) грн.. 80 коп. витрат на залучення експерта про проведенні судових експертиз під час досудового розслідування, а саме:

- висновок експерта - судова авто-технічна експертиза № 285 від 04.12.2013 - вартістю 782 гривні 40 копійок;

- висновок експерта - судова авто-технічна експертиза № 10А від 20.01.2014 - вартістю 782 гривні 40 копійок.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Що стосується міри запобіжного заходу, то враховуючи вид та міру покарання, яке призначається судом, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов»язання.

Своє рішення суд обґрунтовує наступним. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є особисте зобов»язання.

В даному випадку метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів суду;

Відповідно, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов»язання є наявність ризику, який передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі матеріалів кримінального провадження оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі:

- тяжкість покарання, що призначається обвинуваченому ОСОБА_1.

- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Як встановлено судом в судовому засіданні, та вказано вище, обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, не має утриманців, зареєстрований в іншій місцевості.

- репутацію обвинуваченого ОСОБА_1, який по місцю фактичного проживання характеризується посередньо, раніше притягувався до адміністративної відповідальності.

- наявність судимостей у обвинуваченого. Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий.

Згідно ст. 194 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвину ваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної за робітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Так як в даному випадку є в наявності обставини, які передбачені частиною першою ст. 194 КПК України, суд застосовує запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання, зобов'язує обвинуваченого ОСОБА_1 прибу вати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати наступні обов»язки, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він про живає, - АДРЕСА_4, без дозволу прокурора;

- повідомляти прокурора про зміну свого місця проживан ня та/або місця роботи;

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 286 КК України, ст..ст. 368 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, як за порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, - ОСОБА_2 і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п»ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 ( три) роки.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горобіївка Миронівського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, працює водієм КПККП м. Ржищів ( водоканал), зареєстрованого АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_6, виданий 15 січня 2008 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, на користь держави, рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі міста Києва, код 37975298, кошти в сумі 1564 ( одна тисяча п»ятсот шістдесят чотири) грн.. 80 коп. витрат на залучення експерта про проведенні судових експертиз під час досудового розслідування.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Горобіївка Миронівського району Київської області, громадянина України, українця, освіта середня, працює водієм КПККП м. Ржищів ( водоканал), зареєстрованого АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, до вступу вироку в законну силу міру запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання, поклавши на засудженого ОСОБА_1 наступні обов»язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він про живає, - АДРЕСА_4, без дозволу прокурора;

- повідомляти прокурора про зміну свого місця проживан ня та/або місця роботи;

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання після вступу вироку в законну силу.

Контроль за виконанням ОСОБА_1 вищеперелічених обов»язків, які покладені на нього в зв»язку з обранням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов»язання покласти на прокурора.

Вирок може бути оскаржений на підставі та в порядку п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 376 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя О. В. Закаблук