Рішення № 38934473, 21.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа № 911/1249/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", м.Боярка Києво-Святошинського району

до Відділу освіти Сквирської районної державної адміністрації, м. Сквира

про стягнення 43796,36 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (надалі позивач) заявлено позов до Відділу освіти Сквирської районної державної адміністрації (надалі відповідач) про стягнення 43796,36 грн., з яких: 42809,65 грн. основний борг, 591,17 грн. 3% річних та 395,54 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №21210022/12б від 02.01.2012 р. на технічне обслуговування газопроводів, споруд на них, об’єктів газопостачання та газових приладів у частині оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено на 21.05.2014 р.

15.05.2014 р. на адресу господарського суду Київської області надійшов лист відповідача у якому останній визнає борг у сумі 42809,65 грн. та клопоче розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

02 січня 2012 року між Сквирською філією по експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз» (філія, позивач у справі) та Відділом освіти Сквирської районної державної адміністрації (замовник, відповідач у справі) було укладено договір № 21210022/12Б на технічне обслуговування газопроводів, споруд на них, об’єктів газоспоживання та газових приладів (надалі договір-1), відповідно до п.1.1 якого філія приймає на себе виконання робіт з планового технічного обслуговування системи газопостачання про що вказано в додатку №1 (кошторис) до даного договору, що є невід'ємною частиною договору. Виконання ремонтних робіт і придбання необхідних запчастин здійснюється за кошти замовника, згідно "Правил безпеки систем газопостачання України".

Відповідно до п. 1.2. договору-1 замовник зобов'язується здійснювали своєчасну оплату філії за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт.

Згідно з п. 3.3. договору-1 загальна вартість робіт за договором складає 25847,27грн. в т.ч. ПДВ 20% 4307,88 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок філії. Повний розрахунок має бути здійснений до закінчення терміну дії даного договору.

Договір вступає в дію з 01.01.2012 р. і діє до 31.12.2012 р. (п. 8.1. договору-1).

Відповідно до умов вказаного вище договору позивачем були наданні відповідачеві послуги по технічному обслуговуванню газових приладів та обладнання, що підтверджується актом виконаних робіт за 2012 р. /районний відділ освіти при Сквирській РДА/ на суму 25847,27 грн., який підписано представниками сторін та скріплено відтиском печатки відповідача.

З п. 3.3. договору вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем за надані послуги у 2012 році у термін до 31.12.2012 р. включно.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання у частині оплати вартості наданих позивачем послуг за договором-1 виконав не у повному обсязі, сплативши лише 15235,87 грн., у зв’язку з чим, у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 10611,40 грн.

02 січня 2013 року між Сквирською філією по експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз» (філія, позивач у справі) та Відділом освіти Сквирської районної державної адміністрації (замовник, відповідач у справі) було укладено договір № 2120022/09Б на технічне обслуговування газопроводів, споруд на них, об’єктів газоспоживання та газових приладів (надалі договір-2), відповідно до п.1.1 якого філія приймає на себе виконання робіт з планового технічного обслуговування системи газопостачання про що вказано в додатку №1 (кошторис) до даного договору, що є невід'ємною частиною договору. Виконання ремонтних робіт і придбання необхідних запчастин здійснюється за кошти замовника, згідно "Правил безпеки систем газопостачання України".

Відповідно до п. 1.2. договору-2 замовник зобов'язується здійснювали своєчасну оплату філії за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт.

Згідно з п. 3.3. договору-2 у редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2013 р. загальна вартість робіт за договором складає 32198,25грн. в т.ч. ПДВ 20% 5366,38грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок філії. Повний розрахунок має бути здійснений до закінчення терміну дії даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту укладення, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2013 р. і діє до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків за виконані роботи – до їх повного виконання (п. 8.1. договору-2).

Відповідно до умов вказаного вище договору-2 позивачем були наданні відповідачеві послуги по технічному обслуговуванню газових приладів та обладнання на загальну суму 32198,25 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за січень – грудень 2013 року /районний відділ освіти при Сквирській РДА/, які підписані представниками сторін та скріплено відтисками печаток відповідача.

З п. 3.3. договору вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем за надані послуги у 2013 році у термін до 31.12.2013 р. включно.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором-2 у частині оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав у зв’язку з чим, у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем за договором-1 у розмірі 32198,25 грн.

Як зазначено вище, 15.05.2014 р. на адресу господарського суду Київської області надійшов лист відповідача у якому останній визнає борг у сумі 42809,65 грн. та клопоче розглянути справу без участі його представника.

Приписами частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на вказані вище обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати коштів за надані позивачем послуги на підставі зазначених вище договорів на суму 42809,65 грн., при наданні послуг у 2012 році та 2013 році на загальну суму у розмірі 58045,52 грн.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина друга ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Приписами частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед ПбАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" складає 42809,65 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 42809,65 грн. боргу підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 591,17 грн. 3%річних та 395,54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за надані позивачем у 2012 та 2013 роках послуги окремо, за період з 01.01.2013 р. по 19.03.2014р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 591,17 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми розрахунку позивача.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат по заборгованості за надані позивачем у 2012 та 2013 роках послуги окремо, за період з 01.01.2013 р. по 28.02.2014р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 395,54 грн. задовольняє частково, а саме у сумі 395,53грн., оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 42809,65 грн. основного боргу, 395,53 грн. інфляційних втрат та 591,17 грн. 3% річних, загалом 43796,35 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Сквирської районної державної адміністрації (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 55; код ЄДРПО України 02143778) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178; код ЄДРПО України 20578072) – 42809 (сорок дві тисячі вісімсот дев’ять) гривень 65 коп. боргу, 591 (п’ятсот дев’яносто одну) гривню 17 коп. 3% річних, 395 (триста дев’яносто п’ять) гривень 53 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін