Вирок № 38934156, 25.03.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10278/13-к

1-кп/369/38/14

В И Р О К

іменем України

25.03.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Жилко Я.А.,

за участю прокурора Рифи Н.С.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця с. Велимче Ратнівського району Волинської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, офіційно не одруженого, офіційно не зареєстрованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

24.06.2012 року ОСОБА_3 близько 06 години 30 хвилин, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ToyotaCamry», номерний знак НОМЕР_2, що знаходився в технічно справному стані, рухаючись в напрямку до м. Києва автодорогою «Київське півкільце - Крюківщина - Боярка», що має по одній смузі руху в кожному напрямку, в місці заокруглення цієї автодороги при виїзді на перехрестя з автодорогою по вулиці Чорновола в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в порушення пунктів:

п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР), які діяли станом на 24.06.2012 року, не урахував дорожню обстановку під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним;

п. 1.10. ПДР в частині визначень понять «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови»: не обрав швидкість, з якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; не урахував під час вибору швидкості та прийомів керування транспортним засобом дорожні умови, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху; не урахував ширину проїзної частини і величину її заокруглення;

п. 11.2. ПДР - не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини;

п. 11.3 ПДР - на дорогах із двохстороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутністю суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п. 2.3 «б» ПДР - не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу відповідно реагувати на її зміну;

п. 2.3. «д» ПДР - створити своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху,

Виїхав на смугу зустрічного руху, призначену для руху транспортних засобів вулицею Чорновола в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області у напрямку до с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.У цей час в зустрічному до нього напрямку, вулицею Чорновола в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, рухався технічно справний автомобіль «HyundaiGetz», номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була вагітна.

У результаті виїзду автомобіля «ToyotaCamry» на зустрічну смугу руху, ОСОБА_3 створив ситуацію, за якої позбавив себе та інших учасників дорожнього руху, зокрема водія ОСОБА_4 можливості запобігти зіткненню автомобілів, спричинивши дорожньо-транспортну пригоду, а саме дії ОСОБА_3 призвели до зіткнення автомобілів «ToyotaCamry» та «HyundaiGetz» на смузі руху автомобіля «HyundaiGetz», на відстані близько 72м. від в'їзду до території будівлі № 35 по вулиці Чорновола в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області.

Такими своїми діями ОСОБА_3 також порушив вимоги п. 1.5 ПДР, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян.

У наслідок спричиненої ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області, де померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 274/Д/312тр від 05.10.2012 року ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого багато уламкового перелому середньої третини лівої стегнової кістки, синця та садна передньої черевної стінки, відшарування плаценти та завмерлої вагітності, множинних саден та синців обличчя, кінцівок, передньої поверхні грудей, розшарування м'яких тканин з утворенням «кишені» по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, прямих переломів 8-9 ребер зліва по середнє-пахвовій лінії, розриву верхівки лівої легені, лівобічного пневноторакса, субкапсулярних розривів печінки.Смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок закритого багатоуламкового перелому середньої третини лівого стегна, який ускладнився сильним ступенем жирової емболії великого кола кровообігу, про що свідчать дані розтину та гістологічного дослідження, одержаного під час дорожньо-транспортної пригоди.Тілесні ушкодження утворились від дії деталей салону автомобіля при ДТП. Пошкодження у виді садна та синця передньої черевної стінки, відшарування плаценти та завмерлої вагітності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм переривання вагітності. Інші тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Отже, порушення ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, п. 2.3 «б», 2.3 «д», 11.2., 11.3., 12.1., 1.10. (в частині визначень понять «безпечна швидкість», «дорожня обстановка», «дорожні умови») ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Допитаний у судовому засіданні обвинуваченийОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йомузлочині невизнав та суду пояснив, щовін раніше працював на посаді інспектора ДАІ та перебував на лікарняному з 23.06.2012 року, про що повідомив свого начальника в телефонній розмові. Він проживав з цивільному шлюбі з ОСОБА_7 по АДРЕСА_3, номер будинку та квартири він вже не пам'ятає. Так, 24.06.2012 року вранці у його доньки піднялась температура і він з дружною близько 06 години ранкупоїхали до аптеки придбати ліки. Вони знали назву препарату, який потрібно купити, оскільки перед цим викликали швидку допомогу та лікар повідомив їм, що в разі підвищення температури потрібно купити свічки для зниження температури. Того дня у них в гостях була його молодша сестра ОСОБА_8, якій на той момент було 14 років, з якою вони залишили дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та один з мобільних телефонів, якими користувались він та його дружина, який з них вони залишили в дома, а який забрали з собою він не знає, оскільки вони були однаковими, а він з дружиною, ОСОБА_7 поїхали до аптеки купувати свічки. За кермо автомобіля «ToyotaCamry», номерний знак НОМЕР_2, 2001 року випуску, який належить ОСОБА_7, сіла дружина та пристебнулась паском безпеки, а він сів на переднє пасажирське сидіння та був не пристебнутий паском безпеки, інших пасажирів в автомобілі не було. Він поїхав з дружиною, оскільки краще знав м. Київ ніж дружина та в той день, на скільки він пам'ятає, він забув своє водійське посвідчення на роботі. Автомобіль перебував в технічно справному стані та ні він ні його дружина не вживали в той день та напередодні спиртні напої. Рухались вони зі швидкістю близько 60 км/год та зупинялись одного разу, оскільки йому потрібно було вийти. Під'їхавши до розвилки по вул. Чорновола в м. Вишневому, де знаходиться АЗС «КЛО», він помітив, що з боку м. Вишневого по другорядній дорозі рухається білий бус на великій швидкості, який не мав наміру зупинятись незважаючи на те, що вони рухались по головній дорозі, а бус виїжджав з другорядної дороги, у зв'язку з чим він крикнув дружині «ОСОБА_7 дивись, рухається автомобіль!». Після цього ОСОБА_7 звернула увагу на білий автомобіль та максимально звернула до правої сторони дороги з метою уникнення зіткнення з білим автомобілем, оскільки гальмувати було вже пізно, вона збільшила швидкість з метою проїхати дану ділянку дороги. Під час з'їзду ОСОБА_7 з дороги автомобіль, на якому вони рухались, зачепив узбіччя дороги та його почало заносити.З метою виходу з заносу ОСОБА_7 повернула кермо в бік заносу, після чого відбулось зіткнення з іншим транспортним засобом, а саме автомобілем «HyundaiGetz». Зіткнення відбулось приблизно по центру дороги. Після того як на місце дорожньо-транспортної пригоди приїхала швидка медична допомога та працівники ДАІ, впевнившись, що з ОСОБА_7 все гаразд, він зупинив зустрічний автомобіль, який рухався в бік м. Києва та поїхав до аптеки купувати свічки для дитини, адреси місця знаходження аптеки, де він купував свічки для дитини він не пам'ятає. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесне ушкодження у виді рани на лобовій частині голови від удару об переднє лобове скло, після чого він не пам'ятає, що відбувалось одразу після дорожньо-транспортної пригоди. Він запам'ятав, що в автомобілі в якому рухались він з дружиною спрацювали обидві подушки безпеки, та коли він підходив до автомобіля «HyundaiGetz» він там побачив жінку, яка перебувала за кермом, яка була зажата в автомобілі та перебувала у свідомості. На його думку він допомагав витягнути жінку з автомобіля та це спочатку не вдалось зробити. Хто викликав швидку медичну допомогу він не пам'ятає та пам'ятає, що відмовився від запропонованої медичної допомоги, яку пропонувала лікар швидкої допомоги, інших подій на місці дорожньо-транспортної пригоди він не пам'ятає. Коли він придбав в аптеці м. Києва свічки для дитини, він одразу повернувся додому. Його дружина того дня їздила до лікарні, куди забрали потерпілу з автомобіля «HyundaiGetz» та коли повернулась додому розповіла йому про те, які травми отримала потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та він не пам'ятає, що конкретно воно йому розповіла. Він особисто до лікарні, в якій знаходилась потерпіла не їздив, та його дружина ОСОБА_7 їздила туди декілька разів та оплачувала витрати на лікування декілька днів. Після смерті потерпілої його дружина телефонувала потерпілому ОСОБА_9 та пропонувала зустрітись з метою відшкодування коштів понесених на поховання та коли вона приїжджала на місце призначеної зустрічі отримувала повідомлення про те, що ОСОБА_9 не може зустрітись з нею. Через деякий час його дружина ОСОБА_7 телефонувала знову ОСОБА_9 та пропонувала зустрітись з метою відшкодування витрат за пам'ятник та ОСОБА_9 відмовився від відшкодування коштів і повідомив, що йому потрібні грошові кошти в сумі 70 000 доларів США.

Вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, оскільки за кермом автомобіля «ToyotaCamry», номерний знак НОМЕР_2 24.06.2012 року під час дорожньо-транспортної пригоди був не він, а його дружина ОСОБА_7 Цивільні позови заявлені в кримінальному провадженні визнав частково, а саме в частині відшкодування витрат на поховання, встановлення пам'ятнику та витрати понесені за перебування потерпілої в лікарні, оскільки не зважаючи на те, хто винен в дорожньо-транспортній пригоді він чи його дружина, вони повинні відшкодувати завдану матеріальну шкоду, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди померла жінка, в іншій частині позовні вимоги не визнав.

Не зважаючи на не визнання обвинуваченимОСОБА_3 своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України) його вина підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показами свідка ОСОБА_10, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що він працює водієм швидкої медичної допомоги та вранці влітку 2012 року, точного місяця він не пам'ятає, у зв'язку з плином часу, він з бригадою повертався до лікарні та перебуваючи на переїзді, що в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області, він отримав виклик від диспетчера швидкої допомоги та вони поїхали на виклик. До місця виклику вони прибули через півтори дві хвилини після отримання виклику, оскільки знаходились неподалік, а саме на відстані близько одного кілометра. Коли вони приїхали на місце виклику він побачив ДТП за участю двох автомобілів, які зіткнулись між 41-43 номером будинку по вулиці Чорновола м. Вишневого Києво-Святошинського району Київської області, неподалік від місця ДТП знаходилась АЗС «КЛО» та поворот на с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області. Біля вказаних автомобілів зліва стояло таксі, а з правої сторони знаходився ще один автомобіль, який від'їхав одразу після приїзду їхньої бригади.Зважаючи на те, що біля автомобілів не було людей та автомобілів, які зупинялись, він зрозумів, що ДТП трапилось не за довго до їхнього приїзду, можливо за 5-7 хвилин до їхнього приїзду на місце пригоди. В середині автомобіля зеленого кольору, марки якого він не пам'ятає, знаходилась жінка, яку зажало та вона не могла вийти у зв'язку з чим він та працівники автозаправки, які прийшли одразу після їх приїзду, намагались дістати жінку з автомобіля. Через певний час йому все таки вдалось витягти жінку з автомобіля та покласти на носилки до швидкої допомоги. У жінки було зламане стегно та мались інші тяжкі тілесні ушкодження.Біля іншого автомобіля він помітив обвинуваченого, який стояв опершись на капот автомобіля та у якого була рана на лобі, у зв'язку з чим він зрозумів, що саме обвинувачений був за кермом автомобіля, оскільки при спрацюванні подушки безпеки у водія автомобіля маються такі ж тілесні ушкодження, які були у обвинуваченого.Також додав, що знаходячись на передньому пасажирському сидінні обвинувачений малоймовірно міг отримати тілесні ушкодження, які в нього мались. Під час того як вони намагались витягнути жінку з автомобіля лікар швидкої допомоги підходив до обвинуваченого та запитував його дані та чи потрібна йому допомога та обвинувачений відмовився назвати свої дані та від госпіталізації. Через 10-15 хвилин після їхнього приїзду на місце ДТП він помітив біля обвинуваченого дівчину, одягнуту в спідницю та темний жакет чи кофтину з світлим волоссям та худорлявої тілобудови, якої спочатку не було на місці ДТП. Коли він з лікарем ОСОБА_6 та фельдшеромОСОБА_17 клали жінку до автомобіля швидкої допомоги до них підійшла дівчина, як йому стало відомо пізніше ОСОБА_7, та звернулась з проханням, щоб вони сказали, що за кермом іншого автомобіля учасника дорожньо-транспортної пригодибула вона та вона заплатить їм за це, на що вони всі відповіли, що їм не потрібні ніякі грошові кошти та поїхали до лікарні, де вони передали жінку лікарям та лікар швидкої допомоги заповнював карту виклику, який час виклику та що було написано в карті виклику йому невідомо, оскільки він особисто не заповнював карти виклику. Після приїзду до лікарні він в той день не бачив більше ні обвинуваченого, ні ОСОБА_7, ні працівників міліції;

- показами свідка ОСОБА_11, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що він працює на АЗС «КЛО», що розташована в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області, а саме він заступив на зміну о 09 годині ранку 23.06.2012 року та повинен був змінитись о 09 годині ранку 24.06.2012 року. Так 24.06.2012 року близько 06 години 30 хвилин він, перебуваючи на робочому місці, почув удар та обернувся в бік почутого удару. Коли він обернувся то побачив два автомобілі «HyundaiGets» та «ToyotaCamry»,які зіткнулись на відстані близько 200 метрів від АЗС «КЛО» на проїзній частині по вулиці Чорновола. Зіткнення автомобілів відбулось на смузі руху автомобіля «HyundaiGets», який рухався з м. Києва в напрямку м. Вишневого. Коли він підбіг ближче до автомобілів він побачив за кермом автомобіля «HyundaiGets» жінку, яка була зажата різними частинами автомобіля, яка перебувала при свідомості та знаходилась в шоковому стані. Біля відкритих водійських дверцятавтомобіля «ToyotaCamry» він побачив чоловіка, якому було років 30, з темним кольором волосся та розбитим лицем звідки йшла кров, у зв'язку з чим він зрозумів, що саме цей чоловік був водієм автомобіля «ToyotaCamry». З моменту почутого удару та до моменту коли він підбіг до місця дорожньо-транспортної пригоди пройшло 2-5 хвилин та коли він підбіг на місці пригоди він побачив тільки зажату в автомобілі жінку та чоловіка, інших осіб на той момент там не було. Через 10-15 хвилин на місце пригоди приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, з якої вийшла жінка та двоє чоловіків. Після чого вони витягнули жінку з автомобіля «HyundaiGets» та поклали до автомобіля швидкої допомоги. Коли вони витягали жінку з автомобіля «HyundaiGets» він також пам'ятає, що автомобілі зайнялись та вони гасили полум'я, оскільки він бігав за вогнегасником на АЗС «КЛО». Потім він пам'ятає, що на місці пригоди приблизно через хвилин 30 з'явиласьмолода дівчина, низького зросту, худорлявої тіло будови з світлим волоссям, яка залишалась на місці події разом з чоловіком з автомобіля «ToyotaCamry»;

- показами свідка ОСОБА_12, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що він працює інспектором ДПС групи ДПС ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області таперебував на чергуванні 24.06.2012 року. Близько 07 години ранку він отримав виклик на дорожньо-транспортну пригоду, що сталась по вул. Чорновола що в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області неподалік від АЗС «КЛО» та прибув на вказане місце разом з напарником ОСОБА_13 приблизно через півгодини після отримання виклику. Коли вони приїхали на місце пригоди, він побачив ДТП за участю двох автомобілів «ToyotaCamry» та «HyundaiGets», а саме відбулось зіткнення вказаних автомобілів на смузі руху в напрямку с. Крюківщина. На місці ДТП були присутні він, його напарник, дівчина та пізніше під'їхала слідча група. На його запитання хто водій автомобілів до нього підійшла дівчина, яка була на вигляд від двадцяти п'яти до тридцяти років, яка була одягнута в джинси та кофту, без видимих тілесних ушкоджень та сказала, що вона водій автомобіля «ToyotaCamry», також вона повідомила, що ДТП трапилось у зв'язку з тим, що вона не впоралась з керуванням та виїхала на зустрічну смугу. Жінку, яка була за кермом автомобіля «HyundaiGets» на той момент вже не було на місці пригоди, її забрала швидка допомога. Під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди він оглядав транспортні засоби та складав відповідні протоколи огляду транспортних засобів. В автомобілі «ToyotaCamry» спрацювали обидві подушки безпеки, на водійській подушці безпеки були плями схожі на кров. Він звернув увагу на те, що на дівчині не має тілесних ушкоджень, оскільки при спрацюванні подушки безпеки у водія залишаються видимі ушкодження на обличчі, а у дівчини їх не було. Також додав, що він не пам'ятає чи був на місці події обвинувачений;

- показами свідка ОСОБА_13, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що він працює на посаді старшого інспектора ВДАІ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. В червні 2012 року він перебував на чергуванні та близько 07 години ранку він отримав виклик на дорожньо-транспортну пригоду, що сталась по вул. Чорновола що в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області неподалік від АЗС «КЛО» та прибув на вказане місце разом з напарником ОСОБА_12 приблизно через годину після отримання виклику. Коли вони приїхали на місце пригоди він побачив ДТП за участю двох автомобілів «ToyotaCamry» та«HyundaiGets», де до нього, під час складання схеми дорожньо-транспортної пригоди, підійшла дівчина, якій було до тридцяти років, худорлявої тіло будови, середнього зросту, без видимих тілесних ушкоджень та представилась водієм автомобіля «ToyotaCamry». Жінку, яка була за кермом автомобіля «HyundaiGets» на той момент вже не було на місці пригоди, її забрала швидка допомога. Крім дівчини на місці ДТП не було ніяких осіб крім дівчини та працівників міліції та йому ніхто крім дівчини не повідомляв про обставини ДТП. Під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди він помітив те, що в автомобілі «ToyotaCamry» спрацювала водійська подушка безпеки на якій були плями схожі на кров. Також додав, що він не пам'ятає чи був на місці події обвинувачений;

- даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.06.2012 року та схеми до нього, відповідно до якого оглянуто дорожнє покриття за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 36, на якому знаходяться два автомобілі «HyundaiGets» та «ToyotaCamry», біля яких знаходяться уламки скла, частини відокремленого від транспортних засобів безпосередньо з капотів вказаних автомобілівта вилучено посвідчення водія ОСОБА_7 та технічний паспорт «ToyotaCamry» державний номерний знак НОМЕР_2( а.с. 4-7 т. 2);

- даними з протоколу огляду технічного стану автотранспорту від 24.06.2012 року, відповідно до якого оглянуто транспортний засіб «HyundaiGets», номерний знак НОМЕР_3 на якому деформовано переднє праве крило, деформовано дах автомобіля, розбите лобове скло, деформовано капот, вирвано переднє праве кресло, розбито всю передню частину автомобіля, деформовано задні ліві двері, деформовано передні ліві двері, розбито переднє ліве скло, пошкоджено переднє ліве колесо, деформовано переднє ліве крило ( а.с. 8 т. 2);

- даними з протоколу огляду та затримання транспорту № 201 від 24.06.2014 року, відповідно до якого автомобіль марки «HyundaiGets», номерний знак НОМЕР_3 з повністю деформованою передньою частиною автомобіля, розбитим лобовим склом, деформованими передніми лівими дверима, розбитим правим дзеркалом, деформованою кришею з лівої сторони евакуйований на територію майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2А (а.с. 9 т. 2);

- даними з протоколу технічного стану автотранспорту від 24.06.2012 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «ToyotaCamry», номерний знак НОМЕР_2 на якому пошкоджено передні ліві двері, розбито лобове скло, деформовано переднє ліве крило, деформовано капот, розбито всю передню частину автомобіля, пошкоджено переднє ліве кресло, деформовано переднє праве крило, розбито передній бампер ( а.с. 10 т. 2);

- даними з протоколу огляду та затримання транспорту № 202 від 24.06.2014 року, відповідно до якого автомобіль марки «ToyotaCamry», номерний знак НОМЕР_2 з деформованою передньою частиною автомобіля, розбитим лобовим склом, передніми лівими дверима, переднім лівим крилом евакуйований на територію майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2А (а.с. 9 т. 2);

- даними з висновку експерта № 274/Д/312тр. від 05.07.2012 року, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа виявлено: закритий багато уламковий перелом середньої третини лівої стегнової кістки; синець та садно передньої черевної стінки, відшарування плаценти та завмерла вагітність (згідно даними історії хвороби); множинні садна та синці обличчя, кінцівок, передньої поверхні грудей, розшарування м'яких тканин з утворенням «кишені» по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, прямі переломи 8-9 ребер з ліва по середнє паховій лінії, розрив верхівки лівої легені, лівобічний пневмоторакс (згідно протоколу операції), субкапсулярні розриви печінки; непрямий перелом 2 ребер справа по заднє-паховій лінії і прямий перелом тіла грудини без крововиливів навколо. Смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок закритого багатоуламковогоперелому середньої третини лівого стегна. Який ускладнився сильним ступенем жирової емболії великого кола кровообігу про що свідчить дані розтину та гістологічного дослідження. Перелом 2 ребер справа та тіла грудини, враховуючи морфологію їх країв та локалізацію, відсутність крововиливів навколо них утворились посмертно або в агональний період в ході проведення реанімаційних заходів (непрямий масаж серця). Інші тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, яким могли бути деталі салону автомобіля при ДТП. Для визначення місця знаходження потерпілої в салоні автомобіля під час утворення тілесних ушкоджень необхідно призначити комплексу судово-медичну авто технічну експертизу. Пошкодження у вигляді садна та синця передньої черевної стінки, відшарування плаценти та завмерлої вагітності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм переривання вагітності. Інші прижиттєві тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень з а критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. В історії хвороби мається запис, що під час госпіталізації у ОСОБА_4 алкон 01 СУ 0.0%о (а.с. 86-88 т. 2);

- даними з висновку експерта № 632А від 06.08.2012 року, відповідно до якого система робочого гальмування автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2, перебуває в технічно не справному стані, через затиснення педалі робочого гальма. Дана несправність виникла в момент зіткнення. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед пригодою, не виявлено. Рульове керування автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в технічно не справному стані, з-за зміщення та руйнування картера рульового механізму та як наслідок роз'єднання рульового вала на шліцьовому з'єднанні з валом рульового механізму. Дані несправності виникли в момент ДТП. Несправностей, які б могли викликати погіршення або відмову в рульовому керуванні перед пригодою, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2, на момент огляду знаходяться в технічно несправному стані, з-за руйнування реактивної тяги правого заднього колеса. Дана несправність виникла в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 98-102 т. 2);

- даними з висновку експерта № 631А від 06.08.2012 року, відповідно до якого система робочого гальмування автомобіля «HyundaiGets», р.н. НОМЕР_3, перебуває в технічно не справному стані, через руйнування резервуару головного гальмівного циліндра та деформацію педалі робочого гальма. Дані несправності виникли в момент зіткнення. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед пригодою, не виявлено. Рульове керування автомобіля «HyundaiGets», р.н. НОМЕР_3, на момент огляду знаходиться в технічно не справному стані, з-за зміщення рульового вала та як наслідок роз'єднання шліцьового з'єднанні рульового вала. Дані несправності виникли в момент ДТП. Несправностей, які б могли викликати погіршення або відмову в рульовому керуванні перед пригодою, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «HyundaiGets», р.н. НОМЕР_3, на момент огляду знаходяться в технічно несправному стані, з-за руйнування шарнірного з'єднання ричала підвіски правого переднього колеса з поворотним кулаком, руйнування поворотного кулака та зміщення лівої передньої стійки. Дана несправність виникла в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 106-111 т. 2);

- даними з висновку експерта № 665А від 17.08.2012 року, відповідно до якого зіткнення автомобіля «HyundaiGets», р.н. НОМЕР_3 та автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 відбулося на смузі руху в бік с. Крюківщина, встановити більш точно, де відносно елементів дороги відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів не надається за можливим по причині відсутності необхідного для цього комплексу слідчої інформації (а.с. 115-116 т. 2);

- даними з висновку експерта № 705А від 22.08.2012 року, відповідно до якого розгерметизація лівого переднього колеса автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 сталася внаслідок пошкодження боковини шини. Розгерметизація лівого переднього колеса автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 сталася в момент зіткнення ( а.с. 120-123 т. 2);

- даними з висновку експерта № 1139/х від 09.09.2013 року, відповідно до якого на наданих на дослідження вилучених з салону автомобіля марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2 змивах (об'єкти № 1,3,4) виявлена кров, видова приналежність якої не встановлена, на змиві з салону автомобіля марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2 (об'єкт № 2) та подушці безпеки пасажира переднього сидіння (об'єкти № 5,6) кров не виявлена (а.с. 136-138 т. 2);

- даним з висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові на подушці безпеки водія автомобіля марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2 (об'єкти № 1-16), які збігаються між собою і належать невстановленій особі чоловічої статі (а.с. 145-148 т. 2);

- даними з протоколу відібрання зразків у особи для проведення експертизи від 03.09.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 відібрано зразки слини та поміщено до конверту та передано до експертного дослідження (а.с. 166-167 т. 3);

- даними з протоколу відібрання зразків у особи для проведення експертизи від 03.09.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 відібрано зразки слини та поміщено до конверту та передано до експертного дослідження (а.с. 170-171 т. 3);

- даними з висновку експерта № 1307/х від 09.09.2013 року, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановленні генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_7 (об'єкт №2). При цьому встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_7 (об'єкт №2) не збігаються з генетичними ознаками слідів крові на подушці безпеки водія (об'єкти № 1-16 у висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року) Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_7 виключається. В результаті проведеного дослідження встановленні генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_3 (об'єкт № 1). При цьому встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_3 (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками слідів крові на подушці безпеки водія (об'єкти №1-16 у висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразках слини ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та слідів крові на подушці безпеки водія (об'єкти №1-16 у висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року) складає 2,27х10-20. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 43 квінтіліонів (1х1018) осіб (а.с. 164-197 т. 2);

- даними з протоколу огляду речових доказів від 31.08.2012 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2А з якого вилучено подушку безпеки з місця водія (а.с. 15-16 т. 3);

- даними з протоколу огляду речового доказу (автомобіля) від 07.08.2013 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2А з якого вилучено подушку безпеки з місця переднього пасажирського сидіння (а.с. 120-131 т. 3);

- даними з протоколу огляду речового доказу від 07.08.2013 року, відповідно до якого оглянуто подушку безпеки водія з автомобіля марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2А, в ході огляду встановлено, що подушка безпеки злегка забруднена, по всій поверхні подушки безпеки є сліди речовини бурого кольору у виді плям і помарок неправильної форми, з чіткими та нечіткими краплями та контурами, які просочують та ущільнюють тканину подушки (а.с. 132-136 т. 3);

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 26.09.2013 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 вказав точне місце зіткнення автомобілів марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «HyundaiGets», реєстраційний номер НОМЕР_3 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.06.2012 року за участю вказаних автомобілів (а.с. 259-268 т. 3);

- даними з копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 8 від 24.06.2012 року, відповідно до якої при виїзді на дорожньо-транспортну пригоду між с. Крюківщиною та вул. Чорновола м. Вишневого Києво-Святошинського району Київської області у особи, яка відмовилась надати дані зафіксовано забійну рану лобової ділянки голови (а.с. 32 т. 4).

Крім того, під час судового розгляду в залі судового засідання також були допитані:

- потерпілий ОСОБА_9, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що 24.06.2012 року він знаходився за межами м. Вишневого Києво-Святошинського району Київської області та його дружина ОСОБА_4 поверталась на автомобілі «HyundaiGets», реєстраційний номер НОМЕР_3, який юридично належить йому, та перебував в користуванні у його дружини, додому з роботи. Його дружина постійно користувалась вказаним автомобілем та мала водійський стаж 4-5 років та лише одного разу притягувалась до адміністративної відповідальності.Близько 07 години 30 хвилин ранку до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_14 та повідомила йому, що не може додзвонитись до ОСОБА_4, яка являлась її донькою після чого він намагався додзвонитись до дружини та не зміг. Через деякий час до нього зателефонували, як він зрозумів пізніше, працівники швидкої допомоги та повідомили про те, що його дружину везуть до Києво-Святошинської районної лікарні. Почувши це, він одразу зібрався та поїхав до лікарні, де до нього підійшла ОСОБА_7, на якій не було ніяких видимих тілесних ушкоджень та представилась водієм автомобіля «ToyotaCamry», з вини якого трапилось ДТП.Протягом чотирьох днів його дружина ОСОБА_4 була при свідомості та вона не пам'ятала самого ДТП та не розуміла, що трапилось. Під час перебування його дружини в лікарні ОСОБА_7 сплачувала два дні грошові кошти за перебування ОСОБА_4 в лікарні, загалом ОСОБА_7 сплатила близько 1000 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_3 його дружина померла та після її поховання через певний період часу йому стало відомо про те, що за кермом автомобіля, з вини якого трапилось ДТП знаходилась не ОСОБА_7, а ОСОБА_3, який обвинувачується у скоєнні ДТП та вважає, що саме ОСОБА_3 був за кермом автомобіля «ToyotaCamry», а не ОСОБА_7 Про ДТП йому вперше стало відомо зі слів працівників швидкої допомоги, які йому зателефонували та повідомили про його дружину, після чого про обставини ДТП йому розповідала ОСОБА_7 та особисто він не бачив ДТП та не був присутнім. Також додав, що на даний період часу йому не відшкодовано ні моральної, ні матеріальної шкоди. Заявлений цивільний позов по справі він підтримав та просив задовольнити в повному обсязі;

- потерпілаОСОБА_5, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що 23.06.2012 року пізно в вечері до неї приїхала її донька ОСОБА_4 разом з дитиною та попросила її доглянути за дитиною, оскільки її доньці потрібно було їхати на роботу. ОСОБА_4 працювала візажистом та часто перебувала на зйомках як денних так і нічних. Того вечора її донька поклала дитину спати та близько 21 години повідомила, що їй зателефонували з роботи та поїхала на роботу на нічні зйомки. ЇЇ донька інколи поверталась додому пізно в ночі та цього дня донька затримувалась, у зв'язку з чим, вона вирішила зателефонувати до доньки. Вона зателефонувала ОСОБА_4 близько 06 години ранку 24.06.2012 року та виклик було відхилено, після чого вона ще декілька разів намагалась зателефонувати та всі виклики були відхилені. Потім вона зателефонувала чоловіку ОСОБА_4 - ОСОБА_9 та повідомила йому що не може додзвонитись до доньки. Через певний час ОСОБА_9 зателефонував їй та повідомив, що їде до лікарні, де знаходиться його дружина ОСОБА_4 Особисто вона залишалась весь час з дитиною вдома, оскільки не могла залишити дитину дома. Також додала, що на даний період час їй не відшкодовано ні моральної ні матеріальної шкоди та заявлений цивільний позов просила задовольнити в повному обсязі;

- потерпілаОСОБА_15, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що24.06.2012 року вона перебувала у відпустці за кордоном. ІНФОРМАЦІЯ_3 їй зателефонувала мати - ОСОБА_14 та повідомила про смерть її сестри - ОСОБА_4 та розповіла про ДТП. Також додала,що їй невідомо про відшкодування будь-якої шкоди іншим потерпілим та їй ніхто ніякої шкоди не відшкодовував;

- свідок ОСОБА_7, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду пояснила, що 24.06.2012 року близько 06 години ранку вона з цивільним чоловіком ОСОБА_3 поїхала за ліками, а саме за свічками для зниження температури до аптеки, у зв'язку з тим, що в них захворіла дочка, якій на той момент було 7 місяців, біологічним батьком якої являється ОСОБА_3 Дочку вона залишила з сестрою її чоловіка - ОСОБА_8, також вони залишили ОСОБА_8 один з мобільних телефонів, її це був телефон чи її чоловіка вона не знає, оскільки мобільні телефони були однакові та вони неодноразово їх путали та брали помилково мобільний телефон один одного. Так, як вона погано орієнтується в м. Києві вона поїхала разом з чоловіком ОСОБА_3 та у зв'язку з тим, що її чоловік залишив водійське посвідчення на роботі за кермом автомобіля «ToyotaCamry» була вона, а чоловік сидів на передньому пасажирському сидінні. По дорозі вони одного разу зупинялись, оскільки її чоловіку потрібно було вийти по своїм потребам, після чого вони поїхали далі. З якою швидкості вона рухалась вона не пам'ятає. Коли вони проїжджали повз АЗС «КЛО» її чоловік крикнув, що зліва рухається автомобіль, марку автомобіля вона не пам'ятає. Після чого вона прижалась максимально до правої сторони дороги та пришвидшила рух, щоб уникнути зіткнення з автомобілем, що виїжджав з лівої сторони, з другорядної дороги та зачепила правим переднім колесом узбіччя дороги, у зв'язку з чим автомобіль почало заносити, потім вона повернула кермо в бік заносу, щоб вийти з нього, але в цей момент відбулось зіткнення. Зіткнення відбулось посередині зустрічної смуги руху. Після зіткнення її чоловік почав приймати подушки безпеки для того, щоб вона мала змогу вийти з автомобіля. Коли відбулось зіткнення всі дверцята автомобіля були заблоковані крім водійських, у зв'язку з чим вона та її чоловік мали змогу вийти тільки через водійські дверцята, що вони і зробили. Внаслідок зіткнення вона отримала тілесні ушкодження, але одразу не зверталась до медичного закладу, оскільки не відчула їх та згодом звернулась до медичного закладу, а у її чоловіка була рана на лобовій частині лиця з якої текла кров та він не звертався до медичного закладу. Вона підходила до іншого автомобіля після зіткнення, де побачила жінку, яка була розташована на водійському сидінні та оперлась на кермо автомобіля. Вона пам'ятає, що чоловіки ламали ломами водійські дверцята автомобіля іншого автомобіля, щоб витягти жінку. Також вона пам'ятає про те, що спочатку приїхали працівники ДАІ, а потім швидка медична допомога, пізніше з'явилась слідчо-оперативна служба. Коли приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги з автомобіля вийшла жінка, яка одразу запитала, хто потерпілий та їй відповіли, що потерпіла знаходиться в автомобілі «HyundaiGets», водійські дверцята якого на той момент намагались зламати за допомогою ломів. Пам'ятає також те, що жінка з автомобіля «HyundaiGets» дуже жалілась на те, що в неї болять ноги. Коли жінку витягли з автомобіля до її ноги прив'язали палку та перев'язали ногу, потім поклали на носилки та віднесли до автомобіля швидкої допомоги, де надали іншу необхідну допомогу. Жінка з автомобіля «HyundaiGets» мала темне кудряве волосся та була одягнута в темну кофтину. Коли потерпілу віднесли до автомобіля швидкої допомоги до них підійшла жінка з автомобіля швидкої допомоги та запитала чи є ще хтось потерпілий, на що вона та її чоловік ОСОБА_3 повідомили, що потерпілих більше не має. Після того як автомобіль швидкої медичної допомоги поїхав до лікарні, її чоловік зупинив автомобіль, який їхав в напрямку м. Києва та поїхав до аптеки за ліками для дитини, а вона залишилась на місці дорожньо-транспортної пригоди. Також додала, що одразу після дорожньо-транспортної пригоди вона телефонувала до ОСОБА_8, повідомила про те, що трапилось та на який номер вона телефонувала та скільки разів вона не пам'ятає, після чого її чоловік забрав мобільний телефон та поїхав. Потім працівники ДАІ склали протокол та відвезли її на аналізи, які підтвердили, що вона була в тверезому стані. Вона ще певний час перебувала в лікарні, після чого вона повернулась додому, за адресою: АДРЕСА_1, де вже знаходився її чоловік, який повідомив, що придбав ліки для дитини. О котрій годині вона повернулась додому вона не пам'ятає та не пам'ятає чи зв'язувалась з чоловіком по телефону, коли перебувала в лікарні. Після чого вона зв'язувалась зі стороною потерпілих та надавала їм грошові кошти на лікування ОСОБА_4. Також повідомила, що не відмовляється від відшкодування заподіяної шкоди та буде виплачувати грошові кошти в подальшому по мірі можливості. Також повідомила, що вона не розуміє,чому звинувачують її чоловіка у вчиненні злочину, а не її, оскільки за кермом автомобіля знаходилась вона, а не її чоловік;

- свідок ОСОБА_8, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що 24.06.2012 року вона перебувала в гостях у свого брата ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_7 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Вранці її розбудив брат ОСОБА_3 та попросив її приглянути за його донькою ОСОБА_2, якій було в тей час приблизно півроку та у якої піднялась температура, щоб він з дружиною мав змогу поїхати до аптеки купити ліки для доньки. Вони залишили їй один з мобільних телефонів, оскільки в неї не було особистого мобільного телефону на той період часу та вона користувалась мобільними телефонами ОСОБА_7 та ОСОБА_3, та поїхали до аптеки. Як вони виходили з квартири та хто був за кермом автомобіля їй не відомо, оскільки вона залишалась з ОСОБА_2 в кімнаті. До аптеки вони поїхали близько 06 години ранку після чого приблизно через півгодини до неї зателефонувала ОСОБА_7 та попросила привезти їй мобільний телефон, сказавши, що трапилось ДТП та їм потрібен інший телефон. Потім вона одягла ОСОБА_2, вийшла на вулицю та пішла до таксі, яке знаходилось біля ринку. Коли вона сіла до таксі їй зателефонувала ОСОБА_7 та вона передала телефон водію, наскільки вона зрозуміла ОСОБА_7 сказала водію куди потрібно їхати, оскільки вони одразу поїхали та дуже швидко приїхали до АЗС назву якої вона не пам'ятає, де вона віддала мобільний телефон ОСОБА_7 та на цьому ж таксі повернулась назад додому разом з ОСОБА_2, де вона в подальшому перебувала разом з ОСОБА_2. Також додала, що ОСОБА_7 вона вже давно не бачила та не спілкувалась з нею після даної події;

- свідок ОСОБА_6, яка будучи допитаною в залі судового засідання суду пояснила, що вона працює лікарем швидкої допомоги Вишнівської міської лікарні. Вона перебувала в червні-липні місяці 2012 року, точної дати вона не пам'ятає, на чергуванні разом з фельдшером ОСОБА_17 та водієм ОСОБА_10, коли вони отримали виклик за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола. Вони приїхали на місце виклику приблизно через 15 хвилин, вона побачила дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілу, яка перебувала за кермом автомобіля при свідомості та стогнала, забрали до лікарні. У потерпілої була дуже деформована нога та яку було дуже тяжко витягнути з автомобіля, та водію швидкої допомоги ОСОБА_10 та фельдшеру ОСОБА_17 все таки вдалось витягнути її з автомобіля та покласти на носилки, після чого вони поклали потерпілу до автомобіля швидкої допомоги, та надали необхідну медичну допомогу та під час перебування на місці дорожньо-транспортної пригоди до неї ніхто не звертався з будь-якими проханнями. Потім водій швидкої допомоги ОСОБА_10 передав диспетчеру, що вони везуть потерпілу до Боярською ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області. Потім вона запитала чи потрібна допомога іншому потерпілому, чоловіку з травмою голови, а саме на лобі в нього була рана, який був з темно русявим волоссям, на зріст 170-180 см., повної тілобудови, та даний чоловік відмовився від госпіталізації. На місці дорожньо-транспортної пригоди вони перебували близько 15 хвилин. Також зазначила, що не пам'ятає чи бачила на місці дорожньо-транспортної пригоди обвинуваченого та зі слів фельдшера та водія швидкої допомоги вона знає про ще одну жінку, яка перебувала на місці дорожньо-транспортної пригоди, але хто вона та що вона там робила вона не пам'ятає;

- свідок ОСОБА_18, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що він працює диспетчером на АЗС «КЛО», що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола. В ранковий час доби, коли він перебував на зміні влітку 2012 року, він почув удар, після чого через декілька хвилин до приміщення АЗС забіг працівник та сказав, що в декількох метрах від АЗС відбулась дорожньо-транспортна пригода. Потім він повідомив співробітнику, що передасть касу іншому диспетчеру та піде разом з ним на місце пригоди, з метою надати допомогу, якщо така буде потрібна. Через 7-10 хвилин, після здачі зміни вони побігли на місце пригоди, де він побачив два автомобілі, один з яких був «HyundaiGets», в якому знаходилась дівчина та кричала, в даному автомобілі було розбите переднє ліве скло. Біля автомобіля «HyundaiGets» на момент його приходу вже знаходилось багато людей, які виходили з автомобілів, які зупинялись. Спочатку вони намагались витягнути дівчину без пошкодження автомобіля та побачивши, що це не можливо вони почали ламати дверцята автомобіля за допомогою ломів. Він в цей момент відкрив задні ліві пасажирські дверцята, де побачив дитяче сидіння, витягнув його та відхиливши назад водійське сидіння намагався витягнути дівчину. Потім вони зателефонували до швидкої допомоги та автомобіль швидкої допомоги приїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди приблизно через 15-20 хвилин зі сторони м. Вишневого Києво-Святошинського району Київської області, після чого їм вдалось витягнути жінку та покласти на носилки, потім її забрали до автомобіля швидкої допомоги та повезли до лікарні. Працівники ДАІ приїхали вже після від'їзду швидкої допомоги. Хто знаходився біля іншого автомобіля «ToyotaCamry» він не пам'ятає та хто був водієм цього автомобіля він не знає. Також він пам'ятає, що коли вони вибігли з приміщення АЗС він побачив, що автомобілі чи то димлять чи з них виходить пар та спочатку вони гасили автомобіль «HyundaiGets», а потім побачили полум'я з-під капоту в автомобілі «ToyotaCamry» та погасили його вже за допомогою вогнегасника, який приніс його співробітник з АЗС.Також зазначив, що не пам'ятає чи бачив на місці дорожньо-транспортної пригоди обвинуваченого та не пам'ятає чи були на місці пригоди жінки, крім лікаря, яка приїхала на автомобілі швидкої допомоги.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_12,ОСОБА_8 під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні, логічні покази, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7стосовно того, що за кермом автомобіля «ToyotaCamry», д.н. НОМЕР_2 ув момент дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2012 року перебувала ОСОБА_7, суд визнає не правдивими , такими що спрямовані на уникнення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальної відповідальності, оскільки в цій частині вони спростовуються:

- показами свідка ОСОБА_10, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що біля автомобіля «ToyotaCamry» він помітив обвинуваченого, який стояв опершись на капот автомобіля та у якого була рана на лобі, у зв'язку з чим він зрозумів, що саме обвинувачений був за кермом автомобіля. Також він повідомив, що через 10-15 хвилин після їхнього приїзду на місці дорожньо-транспортної пригоди він помітив біля обвинуваченого дівчину, одягнуту в спідницю та темний жакет чи кофту з світлим волоссям та худорлявої тіло будови, якої спочатку не було на місці дорожньо-транспортної пригоди та яка пізніше зверталась до них з проханням, щоб вони сказали, що за кермом автомобіля «ToyotaCamry» була вона та вона заплатить їм за це;

- показами свідка ОСОБА_11, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що біля відкритих водійських дверцят автомобіля «ToyotaCamry» він побачив чоловіка, якому було років 30, з темним кольором волосся та розбитим лицем звідки йшла кров, у зв'язку з чим він зрозумів, що саме цей чоловік був водієм автомобіля «ToyotaCamry». Потім він пам'ятає, що на місці пригоди приблизно через хвилин 30 з'явилась молода дівчина, низького зросту, худорлявої тіло будови з світлим волоссям, яка залишалась на місці пригоди разом з чоловіком з автомобіля «ToyotaCamry»;

- показами свідка ОСОБА_12, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що на місці дорожньо-транспортної пригоди на його запитання хто водій автомобілів до нього підійшла дівчина, яка була на вигляд від двадцяти п'яти до тридцяти років та повідомила, що вона являється водієм«ToyotaCamry» та під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди він оглядав транспортні засоби та складав відповідні протоколи. В автомобілі «ToyotaCamry» спрацювали обидві подушки безпеки, на водійській подушці безпеки були плями схожі на кров. Він звернув увагу на те, що на дівчині не має тілесних ушкоджень, оскільки при спрацюванні подушки безпеки у водія залишаються видимі ушкодження на обличчі, а у дівчини їх не було;

- показами свідка ОСОБА_13, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що коли він приїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди до нього підійшла дівчина, якій було тридцять років, худорлявої тіло будови, середнього зросту, без видимих тілесних ушкоджень та представилась водієм автомобіля «ToyotaCamry». Під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди він помітив те, що в автомобілі «ToyotaCamry» спрацювала водійська подушка безпеки на якій були плями схожі на кров;

- даними з висновку експерта № 1307/х від 09.09.2013 року, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановленні генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_7 (об'єкт №2). При цьому встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_7 (об'єкт №2) не збігаються з генетичними ознаками слідів крові на подушці безпеки водія (об'єкти № 1-16 у висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року) Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_7 виключається. В результаті проведеного дослідження встановленні генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_3 (об'єкт № 1). При цьому встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_3 (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками слідів крові на подушці безпеки водія (об'єкти №1-16 у висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразках слини ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та слідів крові на подушці безпеки водія (об'єкти №1-16 у висновку експерта № 1140/х від 09.09.2013 року) складає 2,27х10-20. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 43 квінтіліонів (1х1018) осіб;

- даними з висновку експерта № 1139/х від 09.09.2013 року, відповідно до якого на наданих на дослідження вилучених з салону автомобіля марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2 змивах (об'єкти № 1,3,4) виявлена кров, видова приналежність якої не встановлена, на змиві з салону автомобіля марки «ToyotaCamry», реєстраційний номер НОМЕР_2 (об'єкт № 2) та подушці безпеки пасажира переднього сидіння (об'єкти № 5,6) кров не виявлена (а.с. 136-138 т. 2).

Крім того в судовому засіданні було досліджено висновок експерта № 235 від 12.09.2012 року відповідно до якого при дослідженні слідів буро-коричневого та бурого кольору на подушці безпеки з місця водія автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 (об.1-3) знайдена кров людини та виявлений антигенНізосерологічної системи АВО. Антиген А і В цієї ж системи не виявлені. Аглютиніни анти-А і анти-В також не виявлені, що може бути пояснено труднощами розчинності даних слідів крові, зумовлених особливостями тканини подушки безпеки. При цитологічному дослідженні даних слідів можна припустити, що кров в об. 1 і 3 могла походити від особи жіночої генетичної статі. Статеву приналежність крові об.2 встановити не вдалось із-за наявності в препаратах недостатньої кількості клітинних елементів, придатних для цитологічного обліку. Таким чином, враховуючи отриманні результати, можна прийти до висновку, що кров на представленій подушці безпеки могла походити від жінки (об.2 - особи), в крові якої міститься антиген Н системи АВО. Не встановлення антигенів А і В у даних слідах дає змогу припустити походження крові від жінки групи крові О(І) системи АВО (а.с. 126-129 т. 2).

З приводу вказаного висновку експерта в залі судового засідання було допитано експерта ОСОБА_21, яка суду пояснила, що вона дійсно проводила експертизу та в висновку експерта № 235 від 12.09.2012 року зазначила, що при дослідженні слідів буро-коричневого та бурого кольору на подушці безпеки з місця водія автомобіля «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 (об.1-3) знайдена кров людини та виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Антиген А і В цієї ж системи не виявлені. Аглютиніни анти-А і анти-В також не виявлені, що може бути пояснено труднощами розчинності даних слідів крові, зумовлених особливостями тканини подушки безпеки. При цитологічному дослідженні даних слідів можна припустити, що кров в об. 1 і 3 могла походити від особи жіночої генетичної статі. Статеву приналежність крові об.2 встановити не вдалось із-за наявності в препаратах недостатньої кількості клітинних елементів, придатних для цитологічного обліку. Таким чином, враховуючи отриманні результати, можна прийти до висновку, що кров на представленій подушці безпеки могла походити від жінки (об.2 - особи), в крові якої міститься антиген Н системи АВО. Не встановлення антигенів А і В у даних слідах дає змогу припустити походження крові від жінки групи крові О(І) системи АВО. Та пояснила, що даний висновок не є точним, оскільки вона зробила висновок про належність крові особі жіночої статі, оскільки при дослідженні слини було встановлено належність жіночій статі та до кола її компетенції не входить дослідження крові на належність її до конкретної статі жіночої чи чоловічої. Для встановлення якій статі належить кров потрібно проводити не цитологічну експертизу, а генетичну експертизу крові. Також зазначила, що не досліджувала кров на генетичну приналежність конкретній особі та належність конкретній статі в цілому, тому в даному випадку потрібно приймати до уваги саме висновок генетичної експертизи крові.

За таких обставин суд не приймає в якості доказу вказаний висновок, оскільки він носить ймовірний характер і спростовується висновком експерта № 1307/х від 09.09.2013 року, який за показами експерта ОСОБА_21 є більш точним.

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_3 раніше не судимий(а.с. 193 т. 2), негативних характеристик за місцем проживання не має (а.с. 192 т. 2), за місцем роботи характеризується посередньо (а.с. 175 т. 2), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 197,199 т. 2).

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, таобтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті з позбавлення права керувати транспортним засобом.

При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 167291,24 гривень та моральної шкоди у розмірі 400000 гривень, цивільного позову потерпілої ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 38360 гривень та моральної шкоди у розмірі 200000 гривень, цивільного позову Прокуратури Київської області в інтересах Боярської ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2152,90 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право.

Враховуючи те, що в матеріалах кримінального провадження наявний звіт № 1249 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ«HyundaiGets», реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 69458,67 гривень та наявні підтвердження матеріальних збитків понесених потерпілим ОСОБА_9 на поховання в сумі 10944,59 гривень, суд задовольняє цивільний позов саме в цій частині відшкодування матеріальних збитків за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_9 та відмовляє в іншій частині.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 в частині відшкодування понесених матеріальних збитків та цивільний позов Прокурати Київської області в інтересах Боярської ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки підтвердженні наявними в матеріалах кримінального провадження доказами та у зв'язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_3 в цій частині заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_14 в зв'язку з смертю ОСОБА_4 в результаті ДТП, суд встановлює розмір моральної шкоди за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_9 в розмірі100 000гривень, за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_14 в розмірі 100000 гривень.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286КК Україниі призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки6 (шість) місяців з позбавлення права керувати транспортирними засобами строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартоюдо набрання вироку законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання з 30.09.2013 року.

Цивільні позови потерпілогоОСОБА_9 та ОСОБА_14 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь:

- потерпілогоОСОБА_9 69458 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 67 коп. матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля, 10944 (десять тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні 59 коп. матеріальної шкоди за поховання та 100 000 (сто тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди в іншій частині цивільного позову відмовити;

- потерпілої ОСОБА_23 38360 (тридцять вісім тисяч триста шістдесят) гривень матеріальної шкоди за встановлення пам'ятника та 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди в іншій частині цивільного позову відмовити.

Цивільний позов Прокуратури Київської області в інтересах Боярської ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Боярської ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) гривні 90 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави в особі Експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (реєстраційний рахунок 31250272210700, код ЗКПО: 25574713, МФО 821018, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області, призначення платежу: «за проведення експертизи та дослідження») - 4765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) гривень 20 коп. процесуальних витрат (а.с. 97,105,114,119 т. 2).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави в особі Експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31111115700008, код: 37975298, МФО 820019, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області, призначення платежу: «витрати на проведення експертизи ЄРДР № 12012100200001043») - 5832 (п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 56 коп. процесуальних витрат (а.с. 135,144,154,163 т. 2).

Речові докази по справі, а саме:

- автомобіль марки «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 переданий на територію майданчика тимчасовоготримання транспортних засобів в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області вул. Київська, 2а (а.с. 82 т. 2) - повернути власнику автомобіля ОСОБА_7;

- автомобіль марки «HyundaiGets», р.н. НОМЕР_3 переданий на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області вул. Київська, 2а (а.с. 83 т. 2) - повернути власнику автомобіля ОСОБА_9;

- оглянуту 31.08.2012 року подушку безпеки з місця водія з численними плямами бурого кольору різного розміру та конфігурації автомобіля марки «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2 приєднаний до кримінальної справи та переданий для зберігання в камері речових доказів СУ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 17, 236-238, а.с. 308-309 т. 3) - знищити;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «ToyotaCamry», р.н. НОМЕР_2, серія та номер НОМЕР_4,дата реєстрації 15.07.2011, видане Камінь-Каширським ВРЕР УДАІ УМВС України в Волинській області, яке 23.09.2013 року поміщено до конверту, що опечатаний за допомогою наклеювання клаптику паперу з відбитком «Для довідок. Прокуратура Київської області, Прокуратура України. Ідентифікаційний код 02909996», що зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.с. 235, 236-238 т. 3) - повернути власнику ОСОБА_7;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «HyundaiGets», (номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_5), номерний знак НОМЕР_3, серія та номер НОМЕР_6, дата реєстрації 04.12.2010, видане ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві, яке 02.10.2013 року поміщено до конверту, що опечатаний за допомогою наклеювання клаптику паперу з відбитком «Для довідок. Прокуратура Київської області, Прокуратура України. Ідентифікаційний код 02909996», що зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.с. 277, 278-280 т. 3) - повернути власнику ОСОБА_9;

- посвідчення водія на імя ОСОБА_4, серія та номер НОМЕР_7, видане 01.07.2006 року МРЕВ ДАІ м. Боярка, яке 02.10.2013 року поміщено до конверту, що опечатаний за допомогою наклеювання клаптику паперу з відбитком «Для довідок. Прокуратура Київської області, Прокуратура України. Ідентифікаційний код 02909996», що зберігається при матеріалах кримінального провадження(а.с. 278, 278-280 т. 3) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск «CD-R» вих. № 1250/01/КТ від 19.06.2013 року з інформацією абонентського номеру НОМЕР_8, який зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.с. 301, 308-309 т. 3) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- роздруківки телефонних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_8, а також інформацію про територію обслуговування базових станцій ПрАТ «Київстар», який зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.с. 302-307, 308-309 т. 3) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- роздруківки телефонних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_9, а також інформацію про територію обслуговування базових станцій ПрАТ «Київстар», який зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.с. 211-212, 308-309 т. 3) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, захисником, представником потерпілого, потерпілимими, обвинуваченим з моменту його вручення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, захиснику, представнику потерпілого, потерпілим, обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.